Росіяни експериментують зі встановленням на ударні безпілотники типу Shahed-136 4G-модемів.
Про експерименти свідчать фото, які з'явилися в мережі. Про це повідомляє портал Defense Express.
Модеми окупанти кріплять липкою стрічкою, використовують найпримітивніше з'єднання окремих готових виробів у вигляді 4G-модема, повербанку та додаткових антен. Однак, результат застосування таких тестових систем надалі може призвести до їх уже штатного встановлення на дрони.
Ймовірно, таким чином ворог намагається передавати дані із самого Shahed. Це можуть бути поточні координати, параметри польоту тощо, що дозволяє ворогові розуміти, де саме та який дрон полетів чи був збитий. Завдяки цьому можна вже будувати нові маршрути для обходу української ППО. Іншою метою може бути передавання даних для зміни маршруту вже під час його польоту.
Використання мережі стільникового зв'язку може також слугувати й для навігації на основі стандартної для багатьох операторів функції LBS - Location-based service. Вона дозволяє отримувати приблизні координати телефона без супутникової навігації з використанням ідентифікатора соти, а у просунутіших версіях - вимірюванням часу проходження сигналів між різними вежами зв'язку.
Ця функція дозволяє в комерційних послугах під назвами типу "Маячок", "Геопошук" тощо отримувати дані щодо місцеперебування конкретного телефона. У разі вимірювання інтервалів часу на проходження сигналу, можна отримати точність до 100-150 метрів. Звісно, цього недостатньо для точної геолокації, але це вкрай дешева додаткова незалежна система навігації, яка в комплексі дає важливі дані. Особливо у випадку з дронами, що мають лише супутникову навігацію та відносно примітивний автопілот, який дає 5% похибку від дальності.
Навіть у випадку пригнічення супутникової навігації Shahed із такою додатковою системою може "обнуляти" похибку власної примітивної інерціальної системи, а також ідентифікувати спуфінг супутникової навігації.
Однак, спроби ворога якось просунутися в цьому напрямі були одразу помічені. Тому є можливість ефективної протидії цьому вже на рівні держави як регулятора мобільного зв'язку. А також на рівнях конкретного оператора, який цілком може застосувати тимчасове обмеження функціонала своєї мережі під час відповідної загрози в конкретних регіонах.
