Сусідню країну очолив прозахідний політик, і це для нас великий плюс.
З Молдовою під керівництвом новообраного президента Майї Санду Україні стане простіше просуватися шляхом до вступу в Євросоюз. Але що буде в плані безпеки? Адже вплив Росії в сусідній країні, з урахуванням Придністров'я і контингенту "миротворців" РФ, – величезний.
Що ж дасть для України президентство Майї Санду в Молдові – більше плюсів чи певні ризики ?.
Що буде з євроінтеграцією
Україна і Молдова рухалися в напрямку Євросоюзу практично в унісон. У 1994 році обидві країни підписали з ЄС угоду про партнерство та співробітництво, яка створила стартові позиції для подальшого поглиблення відносин. У 2009 році стали учасниками ініціативи "Східне партнерство".
У листопаді 2013 року Україна, Молдова і Грузія на саміті у Вільнюсі повинні були підписати угоди про євроасоціацію. Віктор Янукович, як відомо, відмовився це робити, після чого спалахнув Євромайдан.
А ось представники Кишинева і Тбілісі ратифікували документ, на деякий час випередивши Україну. Правда, вже в наступному році ситуація вирівнялася, і Україна підписали угоду про євроасоціацію.
Але якщо наша країна з тих пір планомірно рухалася в напрямку ЄС (і навіть внесла прагнення до євроінтеграції в Конституцію), то обрання президентом Молдови проросійського політика Ігоря Додона істотно пригальмувало рух цієї країни до Європи.
Додон бачив свою країну в тісній економічній і політичній зв'язці з Москвою, але не з Брюсселем. Він неодноразово позитивно відгукувався про переваги співпраці з ЄврАзЕс а в 2017-му підписав меморандум про надання Молдові статусу спостерігача в організації.
Повільне просування
Обрання Санду кардинально змінить ситуацію. Причому не тільки для Молдови.
Безумовно, Кишинів візьме курс на поглиблення взаємин з ЄС. При цьому в самому Брюсселі розглядають Україну і Молдову в певній зв'язці.
Щоб просуватися далі в питанні євроінтеграції, наші країни повинні тісно співпрацювати у цьому плані.
"Санду в якості прем'єра вже зустрічалася з Володимиром Зеленським та налагодила з ним хороші стосунки. Упевнений, вона буде всіляко сприяти такій співпраці", – зазначив у коментарі сайту "Сьогодні" політолог Володимир Фесенко.
За його словами, ривка Молдови в напрямку ЄС – навіть під керівництвом прозахідного президента – очікувати не варто:
Молдова – парламентська республіка, повноваження президента досить обмежені.
У парламенті найбільшою фракцією залишається фракція партії соціалістів (яку до обрання на пост президента очолював Додон), друга за чисельністю – Демпартія бізнесмена Володимира Плахотнюка (часто приймає рішення ситуативно).
Форсувати зближення з Молдовою (так само, як і з Україною) не налаштований Брюссель.
Молдавське суспільство розділене з питання зближення з ЄС і Росією приблизно порівну (що побічно ілюструють і результати нинішніх президентських виборів).
Тобто до виборів у парламент не варто говорити про те, що Молдова буде якось особливо стрімко рухатися в напрямку ЄС.
"Там складна ситуація. Але навіть якщо на парламентських виборах перемогу здобудуть проєвропейські сили, швидше за все, буде рівномірний плавний рух в сторону Європи – як зараз в України. Зокрема тому, що Брюссель не готовий зараз говорити про членство Молдови в ЄС", – зазначає Володимир Фесенко.
Які ризики
Економіст Олексій Кущ зазначає, що прискорення руху Молдови в ЄС буде лобіювати Румунія. І питання про повноцінне членство Молдови в ЄС постане досить швидко.
Може виникнути ситуація, що Бухарест і Кишинів доб'ються свого.
"Виникне "російське питання": в обмін на те, що вона не буде перешкоджати вступу Молдови в ЄС, Москва може зажадати від Брюсселя скасування санкцій. Можливість такої ситуації і ризики треба враховувати", – говорить експерт.
Втім, досі Кишинів вважав за краще обговорювати євроінтеграцію безпосередньо з Брюсселем. Молдавські політики (як і значна частина населення) дещо побоювалися активності Румунії в даному контексті. Вважаючи, що в Бухаресті більше думають про відтворення Великої Румунії, ніж про перспективи членства в ЄС Молдови, як незалежної держави.
Що буде з курсом на НАТО
Молдова, на відміну від України, має в Конституції прописаний позаблоковий статус. Тому про синхронний рух в НАТО не йдеться. Проте Кишинів активно співпрацює з блоком: бере участь в програмі "Партнерство заради миру", реалізує індивідуальний план партнерства з Альянсом.
Втім, і в цьому контексті при президенті Додоні ситуація погіршилася.
У 2017 році в Молдові виник невеликий політичний скандал: Додон заборонив молдавським військовим брати участь у навчаннях Rapid Trident (проводяться в рамках програми "Партнерство заради миру") на території України.
Уряд країни негайно відреагувало і прийняв постанову, яка дозволила таку участь. В результаті навчання пройшли з молдаванами. Однак історія проілюструвала ставлення президента до НАТО і України.
Але набагато більші побоювання Києва стосувалися військового співробітництва Кишинева і Москви. І хоча Додон всіляко підкреслював, що Молдова – позаблокова держава, при ньому Москва стала пріоритетним напрямком.
У липні минулого року міністр оборони Молдови вперше за останні шість років відвідав Москву, де провів переговори з російським колегою. А місяцем пізніше вже міністр оборони РФ Сергій Шойгу прибув до Кишинева, де зустрівся з самим Додоном.
"Ми відновлюємо стратегічне партнерство з Росією в усіх напрямках..." – заявив за підсумками зустрічі Додон. Зрозуміло, такий розворот не міг не турбувати Київ.
Чи буде спокійніше
З обранням Санду тема "поглибленого" військового співробітництва з Росією "закриється", вважає керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
Молдова активізує співпрацю з НАТО. Також співпрацю з Україною в рамках програми "Східне партнерство" з ЄС і в рамках програми "Партнерство заради миру".
"При цьому держава, з огляду на складну політичну ситуацію, громадську думку і наявність такого фактора, як Придністров'я, вважатиме за краще залишатися позаблоковою. Якщо і будуть в цьому плані зміни, то в далекій перспективі", – зазначає Олександр Мусієнко.
За його словами, Україні буде як мінімум "спокійніше".
Що буде з економікою
Що стосується економічного співробітництва, то, як зазначає економічний експерт Олексій Кущ, навряд чи варто очікувати серйозного прориву в цьому напрямі.
"Економічний аспект нашої співпраці досить слабкий для того, щоб якось серйозно говорити про якісь великі зрушення", – говорить Олексій Кущ.
Втім, в ході свого торішнього візиту до Києва Майя Санду обговорювала з Володимиром Зеленським і економіку. Йшлося насамперед про співпрацю в сфері енергетики. Йшлося про перспективу об'єднання енергосистем України та Молдови з енергосистемою ЄС.
