У влади залишилося півтора місяці для реальний дій.
Так вважає Костянтин Матвієнко, експерт корпорації стратегічного консалтингу "Гардарика".
— Українці показали себе героїчними, сміливими, здатними до самоорганізації, самопожертви.
Зустрічаємося на столичному майдані Незалежності. Вікна суші-бару виходять на стелу, під якою свічками виклали "Слава Україні! Героям слава!", виставили плакати з Революції гідності. В наметі "Правого сектору" збирають кошти для військових.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: П'ята колона в Україні заминає "новорічний шабаш" на Інтері
— По настроях українців видно, що довіра до держави залишається низькою, — продовжує Матвієнко. — Вона мала б відповідати тому рівню, що їй задає суспільство. Але держава відстає від людей.
Чому?
— Сцена Майдану що 2004-го, що через 10 років за своїм персональним складом не дуже відрізнялася, — показує ліворуч через скло. — Плодами революції скористалися ті, хто підпадають під люстрацію. Чи покараний хтось за вбивства на Майдані або за корупцію? Чи зроблено спробу повернути в Україну награбоване Януковичем і його людьми? Народ потерпає в злиднях, а влада спокійно ставиться до того, що звідси вивезли величезну кількість готівки, коштовностей. Найгірше, що продовжують процвітати олігархи. Парламент знову смикають за нитки ті ж фінансово-промислові групи. Суспільство це бачить, відчуває. Тому не довіряє державі.
Чому нікого не покарали?
— Еліта не змінилася. Зв'язки й зобов'язання залишаються. Якщо зараз проводити публічні судові процеси над винними, ті багато чого розкажуть про чинну владу.
За нинішніх керівників покарання винних не дочекаємося?
— Минув рік. Закони жанру вимагають покарати хоча б стрілочників. Але навіть цього немає. Всім дали можливість утекти. Суспільство вже на це реагує. Перестає платити податки. Відбуваються два зустрічні процеси. З одного боку, люди забезпечують армію, а з другого — не довіряють податківцям. В інтернеті з'явилися фото, наскільки розкішно святкують корпоративи державні установи. Як приклад, Київська державна реєстраційна служба. Пишуть, що влаштували гулянку за рахунок ресторану "Дубки". Це — непристойно.
Чому це продовжується?
— Бо ті люди — дурні, підлі, безвідповідальні. В інформаційний простір вкидають тезу, що не витримаємо третього Майдану. Не впевнений. Рух проти підлості держави має початися з добровольчих батальйонів, військових загонів.
У Донецьку бари й ресторани переповнені. В Луганську — трохи менше. Там працюють підприємства — попри те, що перестали перетікати платежі. Отже, створено економіку військових дій. Тіньову. Чимало хто навчився заробляти на війні, що спонсорує Росія. І дозволяють собі добре жити.
Що найбільше непокоїть у діях чинної влади?
— Здирництво. Бюджет на 2015 рік — це суцільний недолік. Сподівався, він стимулюватиме економіку, створить умови для самозайнятого, самоорганізованого населення. Аби вони працювали, а отже, оживляли економіку. На даний момент бачимо, що забирають усе — через податки, соціальні платежі. Що таке обкласти податком депозити? Банківській системі не довіряють, люди звідти й так забирають гроші. То введенням податку на депозит ми ще більше стимулюємо процес забирання коштів. Їх виводять у тіньову економіку. А як гроші звідти направити в будівництво мостів чи доріг? Ніяк. А в держави фінансів немає. Віялові відключення світла, відсутність нормальних побутових умов — ось до чого призведе такий бюджет на 2015 рік.
Як виводити економіку з тіні?
— От ми з вами сидимо в "Глобусі". Ще два роки тому тут було повно кафешок. Зараз лишилося декілька. Сюди перестали ходити люди, нести гроші. Гляньте на площу: вона майже порожня, хоч нині — свята. Тут не було як пройти в такий час. Вирувало життя — в першу чергу, економічне. Тепер змінилася структура споживання. Люди стали ощадливішими. Розуміють, що гроші будуть потрібні на ліки, їжу, одяг. Зменшення споживання призводить до занепаду економіки.
На першому етапі виведення з тіні треба відпустити будь-яку економічну активність. За формулою: будь-яке підприємництво законне, його не може зупиняти ніхто — ні міліція, ні прокуратура. Якщо воно не загрожує життю, здоров'ю, довкіллю, історичному середовищу. Від тих, хто торгує насінням, до проституції — все треба легалізувати. І гральний бізнес зробити державним, прозорим. І тільки тоді акуратно запроваджувати податки.
Яким буде 2015 рік для України?
— Є два варіанти. Перший: він може бути ще кривавішим, ніж 2014-й. Другий варіант: якщо влада візьметься за розум, то нинішній рік здатен стати мостом на шляху від напівдикунської держави до цивілізованої. У будь-якому випадку, 2015-й великою мірою визначить наше майбутнє.
Коли Яценюк уперше йшов на прем'єрство, говорив: завдання уряду — втримати ситуацію. Вдруге: що 2015-го маємо вижити. Коли влада почне займатися розвитком країни?
— Виживання для влади й суспільства — різні речі. Для них — це збереження можливостей збагачуватися. Структура влади не змінилася, як і люди, що прийшли до неї. За час роботи двох урядів Яценюка була тільки одна напівреформа — дали автономію вищим навчальним закладам. У середній освіті нічого не змінюється. А що робиться з охороною здоров'я? Так, міністром призначили некорумпованого чоловіка. Зате заступників саджають на фінансові потоки. У Януковича все було просто. В кожному міністерстві була людина, яка спрямовувала потоки в кишені "сім'ї". Зараз відбувається приблизно те саме, тільки хаотично. Наприклад, що мер столиці Кличко витворяє із закупівлею рухомого складу метрополітену? За його оновлення ми переплатили десь у півтора раза. Водночас обіцяють збільшити плату за проїзд до 4 гривень. Якщо кияни стільки платитимуть, якщо не буде протестів, не перекриють Хрещатик, а Кличка не винесуть із мерії — так тоді їм і треба. Вистачило б 100 тисяч людей, щоб влада зрозуміла: перед підвищенням ціни треба відкрити формулу тарифоутворення. Звідки вони взяли цю ціну? Можливо, вона має бути менш ніж 2 гривні.
Чи здатен Порошенко задавати темп змінам?
— Це його обов'язок. Але він цього не робить. У Яценюка й Порошенка головний процес — боротьба між собою.
Як зменшувати прірву між владою й людьми?
— Суспільство має збудувати нову владу, а цій подякувати й відпустити на Канари. Що скоріше це станеться, то буде краще. У влади ще є січень і лютий. І то, мабуть, не весь.
На яку міжнародну підтримку можемо розраховувати?
— Нам уже не хочуть давати гроші. Бачать, що з корупцією нічого не зроблено. Одним із їхніх побажань є вільний ринок землі. Наша обивательська позиція полягає в тому, що ніколи не продаватимемо землю. Політичні партії змушені зважати на це. Хоча тут немає нічого страшного. Земля має перетворитися на товар. Нехай нею володіє хоч князь Монако. Головне, щоб земля працювала.
