Українська політична система ніколи не відзначалася великим коефіцієнтом ефективності. Не через недосконалу Конституцію чи закони. А через те, що правлячі еліти не дуже відповідали поняттю «еліта». Україні не щастить з правителями. Українці з дивною закономірністю та фатальною впертістю обирають у владу тих, хто засіває їх округи. Вони й досі реагують на кандидатів у нардепи чи у президента на рівні емоцій, страхів. Розум та аналіз часто вимикаються. І ось ми знову маємо парламент, який не хоче працювати. Народні депутати настільки зледащіли, що не хочуть навіть ходити на роботу. Що і продемонстрували нові сесійні дні у парламенті після тривалої зимової відпустки.
Спікер парламенту Андрій Парубій 8 лютого був змушений закривати сесійне засідання, оскільки в залі просто не було навіть половини депутатів. І це вже відбувалося неодноразово. Народні депутати, схоже, взагалі забили болт на роботу і на голову Верховної Ради також. Але це означає і те, що їм всеодно, що буде з Україною та українцями.
Зараз можна шукати різні причини такої тотальної ліні у парламентарів. Дехто натякає на те, що Андрій Парубій виявився поганим головою Верховної Ради. Він не користується достатнім авторитетом, тому і не може зібрати більш як 400 депутатів у стіни парламенту. Сам спікер визнає, що проблема дійсно має місце. Про це він навіть сказав на відкритті чергової сесії 7 лютого. За його словами, довіра до парламенту перебуває на критично низькому рівні. У тому числі через небажання депутатів ходити на роботу. Ще більшого негативу до такої гнітючої картини українського парламентаризму додає той факт, що Україна перебуває у стані війни. В такий важкий період депутати мали б бути прикладом служіння своїй нації та працювати, не покладаючи рук. Відмовитися від тривалих канікул та подати приклад іншим. Можливо, в інших державах так і було би. Але не в нашій. Навіть чергове загострення військових дій на Донбасі не змусило обранців зібратися на пленарне засідання і перервати свій чудовий відпочинок після не дуже виснажливої праці. Можливо, народні депутати й досі не можуть оговтатися від шикарного відпочинку на зимових канікулах? Може не змогли сповна насолодитися відпочинком на пляжах та в горах? Не встигли набратися сил і тому вже за кілька годин роботи шалено втомлюються? Це також може бути одна з причин масової відсутності їх на робочих місцях. Але які б не були причини, всі вони у комплексі свідчать про одне: про деградацію парламенту і тотальне зледащіння більшості нардепів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розвідка: ФСБ РФ з'ясовує, як жителі "ДНР" ставляться до Захарченка
Напевно, патологічне небажання великої частини народних депутатів ходити на роботу вже не вилікувати. Потрібно обирати нових, при цьому дивитися, аби під виглядом нових у Верховну Раду не пролізли старі скомпрометовані особи. З цим в нашого народу проблема. Взагалі дуже дивно, що суспільство, яке перебуває і так в доволі складному економічному становищі, настільки терпляче ставиться до такої поведінки народних депутатів. Українці страшно толерантні. Вони можуть емоційно спалахнути, але потім заспокоюються. І віддають своє майбутнє в руки негідників. Цим і користуються багато парламентарів. Якщо хтось думає, що їх можна повернути на робочі місця, штрафуючи і не платячи зарплату, то це також наївно. Оскільки багато депутатів перебуває на кормлінні в того чи іншого олігарха. Деякі і самі належать до класу олігархії. Інші є довіреними особами того чи іншого клану. А багато хто живе за рахунок того, що вирішує ті чи інші питання. Або ж отримує касу за певні голосування. Тому залякати депутатів-прогульщиків, які живуть не на депутатську зарплату, штрафами, нереально.
Напевно масове небажання народних обранців ходити на сесію та на комітети пояснюється тим, що вони не бачать для себе сенсу тратити час на нудний розгляд законопроектів. Якщо є якісь питання, які стосуються безпосередньо їх округу чи власних інтересів, вони ще можуть прийти. Але багато питань у Верховній Раді вирішується кулуарно. А якщо є виходи на міністрів та Адміністрацію Президента, то тим більше присутність депутатів на сесії вважається не потрібною. Можливо, хтось думав, що після Революції гідності стиль роботи парламенту зазнає змін. Проте цього не сталося. Надто багато нардепів є представниками старої корумпованої системи. Новий парламент нічим кардинально не відрізняється від старого. А в чомусь він навіть став гіршим. Деградація парламентаризму в Україні справді досягла небувалих масштабів, якщо народні депутати так відверто дозволяють собі не працювати. Спостерігаючи їх поведінку, у народу лише додається причин бути невдоволеним владою. Коли влада каже: вибори не можна проводити, бо це загроза стабільності, то такі фрази викликають роздратування. Можливо, це бездіяльна влада є загрозою для держави?
У суспільстві накопичується чимало питань про реформи чи їх відсутність. Про корупцію, про падіння рівня життя. Про незрозумілий стан на Сході і дивну політику влади. Всі ці питання потребують відповіді. Але навіщо давати відповідь, коли всі і так могли переконатися як працюють народні депутати сьогодні. Напевно тому в нас і немає відчутних змін і реформи не йдуть. Бо було б дивно, щоб вони йшли, якщо можновладці, які отримують кілька десятків тисяч гривень на своє утримання, не ходять на роботу. Не треба жити ілюзіями. Ця Верховна Рада навряд чи здатна на щось важливе. Якщо у депутатів немає совісті і бажання зібратися в час, коли гинуть наші хлопці на Донбасі, то про що можна вести мову. Більшість нардепів пішла у парламент не для того, щоб виводити країну з прірви. А частина, потрапивши у токсичне середовище, почала жити за його правилами. І всілякі заклики спікера Андрія Парубія прийти на роботу виглядають комічно та дико. Неможливо собі уявити, щоб спікер палати общин у Англії чи конгресу у США просив членів законодавчого органу приходити на сесії. В Україні ж таке можливо. Єдиним виходом з ситуації могло б стати позбавлення депутатів мандатів за систематичні прогули. От тільки хто проголосує за такий закон? Точно не цей склад парламенту. Не будуть же депутати ворогами собі. Українцям же давно треба навчитися відрізняти зерно від полови і думати головою, коли голосувати на чергових виборах. Бо такі помилки дорого коштують державі. Якщо нація не навчиться відповідально ставитися до свого вибору і пам’ятати, що за бариг, пристосуванців і засівальників округів голосувати не можна, то нова Верховна Рада буде така ж сама.
Джерело: | Теги: ВР
