Чимало фігурантів реєстру зрадників досі мають держнагороди

Чимало фігурантів реєстру зрадників, який створив громадських рух "Чесно", досі мають державні нагороди.

Дмитро Табачник нагороджений орденом Богдана Хмельницького, Ілля Кива - орденом Данила Галицького, Микола Азаров, Олександр Єфремов, Віктор Медведчук - орденами князя Ярослава Мудрого. Про це пише сайт "Чесно".

Звання Герой України має один із лідерів забороненої проросійської партії "Опозиційна платформа - За життя" Юрій Бойко.

"Частина цих осіб визнані судом винними або мають підозри правоохоронних органів у злочинах проти національної безпеки", - повідомляють.

"Правова колізія, яка склалася з державними нагородами, загрожує національній безпеці та знецінює подвиги військових. Зрадники, які роками готували підґрунтя для російського вторгнення, не можуть бути нагородженими на рівні з героями, які віддали життя в боях з окупантами", - пише "Чесно".

Наразі президент може позбавити державних нагород лише у разі засудження нагородженого за тяжкий злочин відповідно до зкону "Про державні нагороди України".

Відповідно до процедур, суд має надіслати подання президенту, а комісія державних нагород та геральдики має підготувати клопотання щодо позбавлення нагород.

Судовий процес може тривати роками, а особа в цей час володіє нагородами. Приклад - справа Олега Царьова. У 2014 році прокуратура розпочала кримінальне провадження щодо Царьова за статтею посягання на територіальну цілісність.

Лише у 2023 році суд визнав Царьова винним. У березні Шевченківський районний суд міста Києва звертався до президента з поданням щодо позбавлення Царьова державної нагороди. Проте на сайті президента аналітики "Чесно" не знайшли оприлюдненого наказу про позбавлення Царьова ордену "За заслуги" .

"Щоб спростити процедуру позбавлення держнагород, наприкінці 2021 року нардепи подали законопроєкт № 6163", - нагадує "Чесно".

Відповідно до проєкту, пропонується вносити на розгляд президенту подання про позбавлення держнагороди у випадках, якщо нагороджений виправдовує збройну агресію проти України, має зв'язки з окупаційними силами або пропагує органи держави-агресора та її посадових осіб.

Законопроєкт проголосували у першому читанні у квітні 2022 року. З того часу нардепи до нього не поверталися. На початку цього року нардепи подали ще чотири законопроєкти, які стосуються процедури позбавлення держнагород.