Багато українців вже й забули про такого політика-камікадзе як Арсеній Яценюк.
Колишній прем’єр практично зник з екранів телебачення та ЗМІ. Ніхто точно не знає де він зараз та чим займається. Можливо, заліг на дно десь в Україні. А може зализує свої політичні рейтингові рани десь у теплих краях за кордоном. Судячи з байдужої реакції українського суспільства, більшості громадян глибоко байдужа доля Арсенія Яценюка. Мало хто шкодує про те, де ж подівся «найкращий антикризовий прем’єр всіх часів і народів». Хоча, дехто сподівається, що колись таки Яценюку доведеться розповісти про свою діяльність і причетність до корупції. Але ніяких ознак того, що це відбудеться найближчим часом, не помітно. Як виявилося, держава цілком здатна функціонувати і без Арсенія Петровича та його «унікального інтелекту». Але сам Яценюк не дуже то хоче покидати українську політику і функціонувати поза межами владних еліт. Вже зараз команда екс-прем’єра мріє про повернення свого шефа у велику політику.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Воїн АТО "притиснув" Луценка гострими запитаннями
На що ж сподівається Арсеній Яценюк? Здавалось би, шансів повернутися у нього немає. Рейтинги «Народного фронту» і самого Яценюка зараз мізерні. Довіри до його талантів і здібностей як державного мужа також низькі. Ніхто не вірить в те, що Яценюк врятував країну і заклав фундамент видатним реформам. Але Арсеній Петрович, напевно, вірить в те, що український народ не порозумнішав і має коротку пам’ять. В українців є одна погана риса в політиці: вони легко піддаються на піар-ходи та маніпуляції різних популістів, підносять їх на вершину, а потім каються за те, що зробили. Замість того, щоб спокійно подумати і проанілізувати хто є хто, оцінити попередню діяльність людини, її зв’язки з кланами, її корупційний шлейф та друзів, наше суспільство ведеться на красиву картинку, показу у телевізорі. Ведеться на яскраву рекламну кампанію і чудові гасла. За цим всім мало хто задає питання: а де ж ця політична сила взяла стільки грошей на велику рекламну кампанію і хто її фінансує? Також українці схильні ідеалізувати особистостей в політиці. Як тільки якась політична сила включить до свого складу відомих артистів, бійців, громадських активістів чи просто людей, які мають хорошу впізнаваність, зразу ж зростає рейтинг цієї партії. Хоча насправді більшість цих людей, опиняючись в парламенті, в кращому випадку перетворюються в сірих посередностей і виконують ті функції, які вкажуть їх нові політичні боси.
Очевидно, Арсеній Яценюк добре пам’ятає приклади недавньої української історії, які свідчать про те, що суспільне несприйняття і антипатія не належать до стабільних категорій і мають здатність змінюватися. А пам’ять народу, на жаль для самого народу і на щастя для окремих політиків, коротка. Коли у 2004 році Віктор Янукович програв вибори, здавалося, що його політична кар’єра минула і він ніколи не повернеться у вищі ешелони влади, а може, навіть, сяде у в’язницю. Але сталося зовсім навпаки. Цікаві трансформації також відбулися з довірою до Юлії Тимошенко. Спочатку народ має до неї дивну симпатію, що дозволило їй стати прем’єр-міністром у 2007 році. Але на посаді прем’єра Юлія Володимирівна нічим особливим не запам’яталася. Корупція як була, так і лишилася. Економічного прориву не сталося. Олігархи керували галузями економіки. А тут ще й криза 2008 року не забарилася. Суспільство швидко розчарувалося у Тимошенко. Після втечі Януковича і її звільнення з в’язниці, більшість українців були переконані, що Тимошенко не має повертатися у політику як представниця старої системи. Тимошенко отримали низькі результати на виборах президента. І ледь пробралася у Верховну Раду. Але потім сталося диво. Народ забув свою недавню недовіру і несприйняття Юлії Тимошенко і раптово повірив, що вона поведе його у світле майбутнє. І таких прикладів є чимало. Люди обирають одних і тих же, розчаровуються у них, а потім знову обирають. Саме на це і сподівається Арсеній Яценюк, мріючи повернутися у вищі ешелони влади.
Арсеній Яценюк вірить в те, що українське суспільство нічому не навчилось і що рейтинги у 1 – 2% тимчасові. Він сподівається, що люди швидко забудуть про знецінення гривні у 3 рази, і про зростання цін у кілька раз. Про реформи, які так і не почалися. Про зростання комунальних тарифів. Про корупцію, з якою чомусь ніхто не почав системно боротися. Про падіння економіки і промисловості, про незбудовану Стіну на кордоні з Росією. Про діяльність фіскальної служби і митниці, яка дуже нагадує часи Януковича. Про ріст злочинності і про втрачені надії на нову якість влади. І ще про багато чого. Насправді команда Яценюка все ще перебуває при владі. «Народний фронт» складає основу нинішньої коаліції. А частина міністрів також належить до його квоти. В тому числі і скандальний міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, особа, наближена до Яценюка. Тільки от це ніхто особливо не афішує.
Вже зараз Яценюк і його команда розробляють шляхи відновлення втраченого рейтингу і шукають можливості повернення прем’єра у політику. Минулого тижня у ЗМІ вийшла серія публікацій про те, хто ж замовив брудну кампанію проти уряду Яценюка. Статті такого плану з різними назвами з’явилися як у газетах обласного значення, так і в поважних виданнях, у тому числі світових на зразок британської The Independent. Важко припустити, скільки грошей пішло на таке масове інформаційне вливання, мета якого – відбілити репутацію Яценюка. Суть обраної тактики замовників зводиться до наступного. Арсеній Яценюк і його уряд працювали чесно і невтомно, вели безпощадну боротьбу з олігархами та корупцією. І через це стали жертвами проплачених інформаційних атак з боку своїх ворогів. Арсенія Яценюка нібито замовив один високопосадовець, а операцію з інформаційного знищення здійснював нардеп-втікач Олександр Онищенко. Протягом десяти місяців на кампанію проти Арсенія Петровича і його уряду було потрачено 30 мільйонів доларів. А все тому, що Яценюк нібито зламав газову корупційну схему олігархів і дав народу субсидії. І після цього став ворогом для усіх багатіїв України, які об’єдналися з метою його знищення. Крім того, з статті на тему відбілювання Яценюка випливає те, що проти нього на замовлення працювали і інші фігури, в тому числі екс-глава Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі, і відомі блогери. І всі вони виконували замовлення олігархів. А ще, якщо вірити цим публікаціям, Арсеній Яценюк не дозволив вкрасти 1,5 млрд доларів Януковича.
Чи повірить у такі незграбні спроби відбілювання Арсенія Яценюка народ? В нашій країні можливо все. Однак, забути про стрімке погіршення життя за часів прем’єра Яценюка і крах сподівань українців на втілення ідей Революції гідності не так то просто. Яценюку і його команді доведеться викласти багато ресурсів для того, щоб переконати народ в тому, що саме він був «білий і пухнастий». Насправді ж, за Яценюка олігархи стали почуватися ще краще, ніж за Януковича. А тарифи, які ввів уряд Яценюка, допомогли їм покращити свої статки, адже енергетичні компанії належить в Україні саме фінансово-промисловим кланам. Та й чи могла б увінчатися успіхом кампанія проти Яценюка, якби його діяльність справді була спрямована на рішучі реформи, а не імітаційні процеси і піар? Напевно, що ні. Для того, щоб рейтинг Яценюка і «Народного фронту» впав не потрібно було ніякої інформаційної атаки. Просто суспільство на собі відчуло наслідки його роботи і побачило, що глава Кабміну не має намір будувати нову країну та ламати старі корупційні схеми. Все інше було справою техніки.
Джерело: