Запровадження воєнного стану на 30 днів може мати неочевидний політичний ефект.
Про це повідомляє "Українська правда".
Якщо глянути останні соціологічні викладки, то у президентських перегонах президенту Петру Порошенку доводиться конкурувати з багатьма відверто "віртуальними" противниками, типу Володимира Зеленського чи Святослава Вакарчука. Крім цього медійне поле осені було переповнене як не гучними мітингами "євробляхарів", так підняттям тарифів, пишуть журналісти Роман Романюк і Роман Кравець.
Із запровадженням воєнного стану головнокомандувач Збройних Сил отримує нагоду нагадати українцям, що у них є проблеми набагато більші. І то цілком реальні.
Фактично, одним великим мазком президент і його команда змінюють медійне тло всієї країни, роблячи центральною фігурою саме Порошенка – захисника, командуючого, стратега.
Стратегія президентської команди дуже спрощено може бути сформульована наступним чином:
перед обличчям реальної загрози виборець мусить "отямитись" і згуртуватись навколо того, хто може його захистити;
з Путіним самими жартами чи піснями не відбудешся, перед ним доведеться постояти за країну. А хто це здатен зробити крім Порошенка? Тимошенко? Досвід 2009 року і її газової ночі з Путіним говорить сам за себе.
Що важливо, команда Тимошенко має досить обмежений інструментарій для критики воєнного стану, адже саме її політична сила кілька років вимагала від Порошенка назвати війну війною, повідомляє ЗМІ.
Джерело: