Оцінки анексії Криму стали значно скромніше. Не апокаліпсис і не велика перемога, а лише проблема регіонального масштабу, вважають російські експерти.
Москва - Пройшов рік з моменту, коли Росія анексувала Крим. І тоді, і тепер ця подія розглядалася як найважливіший в новітній історії країни, в історії її відносин з оточуючим світом. У момент анексії російські аналітики висловлювали самі різні, часом прямо протилежні оцінки того, що відбувається. Які прогнози, страхи або очікування виправдалися, а які ні? DW зібрала висловлювання експертів сьогодні і рік тому.
Березень 2014: перебільшені очікування
У запалі пристрастей коментатори березня 2014 року були схильні бачити або апокаліптичні картини - якщо вони належали до табору опозиції, або райдужні перспективи геополітичного величі Росії - в тому випадку, коли захищали позицію Кремля.
1 березня 2014 року відомий політолог Станіслав Бєлковський готувався до початку Третьої світової війни. В ефірі радіостанції «Ехо Москви» він заявив, що вже поставив Володимиру Путіну діагноз - «гіпертоксична шизофренія». На думку Бєлковського, Путін необачно вирішив, що він велика людина і може вершити долю історії. «І ось ми маємо ідею ввести війська на Україну, - розвивав свою думку аналітик. - Адже втопити російський Чорноморський флот можна двома-трьома ракетами П'ятого флоту США, який перебуває в Бахрейні». Схожу точку зору мав і один з лідерів опозиції Борис Нємцов. «Путін перебуває в глибокій неадекваті. Залізна завіса його не лякає - він буде намагатися відновити СРСР», - заявив Нємцов латвійському інформаційному порталу DELFI 8 квітня минулого року.
Такі ж широкі прогнози, тільки з протилежним знаком, будували і в таборі Кремля. Націоналісти всіх мастей почали захоплено розширювати межі Росії, оперуючи історичним терміном XVIII століття «Новоросія». Неофіційний рупор Кремля Володимир Жириновський по-хазяйськи ділив Україну прямо в стінах російського парламенту. 18 березня 2014 він заявив в Держдумі: «Південно-Схід - це Росія, і Крим вже повернувся. Повинні повернутися ще вісім областей. Там абсолютно російське населення, яке ніколи ніякого відношення до України не мало. Це землі, завойовані нами у скіфів, половців, печенігів». Лідер ЛДПР запропонував віддати Західну Україну Польщі і іншим східноєвропейським країнам, а центральні області з Києвом - «тимчасово» залишити за Україною.
Навіть голова Ради із зовнішньої і оборонної політики Федір Лук'янов, зазвичай дуже обережний у своїх оцінках, рік тому говорив про прийдешні зміни світового масштабу, «Москва почала дуже велику гру, - писав він 16 березня 2014 року в журналі «Росія в глобальній політиці». - Ризик великий, а можливий куш представляється чималим. Старий світовий порядок зовсім перестає функціонувати, новий скоро повинен почати формуватися».
«Все набагато менш масштабно»
Сьогодні, коли перші пристрасті вщухли, стало чутно більш стримані оцінки того, що відбувається. «У 2014 році було відчуття, що Росія має намір активно домагатися більш високого статусу в міжнародних справах і хоче змінити правила поведінки, які утвердилися без її участі», - згадує у розмові з DW Федір Лук'янов. «Але виявилося, що все набагато менш масштабно. Все звелося до ситуації боротьби за конкретну територію, а не за перегляд міжнародних правил. У підсумку ми загрузли на цій Україні», - констатує він.
«Сам по собі Крим був приєднаний ефективно і швидко, - пояснює свою точку зору Лук'янов. - А от далі... Україна, як завжди в історії, виявилася страшним болотом, в якому грузнуть будь-які геополітичні амбіції». На його думку, Крим виявився питанням не глобальної, а лише регіональної політики. Він, звичайно, важливий для Заходу, але не для Китаю, Індії та інших країн світу.
Разом з тим, після анексії Криму часто виникає питання про так звану «ціну», яку Росії доведеться заплатити за цей крок. Лук'янов вважає, що це питання не має однозначної відповіді: «Для цього треба чітко представляти, які завдання ставила російське керівництво. А ми досі цього не знаємо», - вважає політолог.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скільки триватиме війна на Донбасі - прогноз
«Крим вважається в Росії одним з успіхів Путіна»
У цьому як і раніше переконаний експерт Московського центру Карнегі Олексій Малашенко. «Мої власні очікування цілком підтвердилися», - поділився він міркуваннями з DW. За словами експерта, з плином часу підтримка Путіна і його дій у Росії анітрохи не зменшилися.
«Звичайно, рік тому багато що було незрозуміло і тим, хто приймав рішення», - вважає Малашенко. «Було багато емоцій. І в кінцевому підсумку це було особисте рішення однієї людини», - говорить він. «Думаю, зовнішньополітичні наслідки тоді серйозно не прораховували. Емоції взяли гору - образили Путіна Майданом, давайте їх покараємо», - переконаний експерт Центру Карнегі.
У той же час деякі політики вже тоді справедливо побоювалися, що Крим повисне мертвим вантажем на економіці Росії, нагадує Малашенко. «Так і виявилося, що висить на шиї у Росії. Пройшов рік, а ніякі серйозні господарські проблеми там не вирішені. Їх масштаб тільки починають усвідомлювати», - говорить Малашенко. Не кажучи вже про політичні, додає експерт: «Зараз кримські татари начебто злегка знизили градус протистояння, але серед них як і раніше багато людей, які негативно ставляться до Росії. І є радикальні ісламісти, деякі з яких воювали на стороні «Ісламської держави».
Але віддавати Крим Росія все одно не буде, переконаний експерт. З його точки зору, це неможливо політично: «Навіть якщо президентом став би Борис Нємцов. Тепер це вже назавжди. Навіть якщо Росія почне розвалюватися, кримчани будуть триматися за неї».
Джерело: | Теги: Крим
