Розголос інформації про те, що США розглядають питання про надання Україні летального зброї для боротьби з проросійськими сепаратистами, відображає зростаючу заклопотаність Америки можливістю створення Москвою на захоплених територіях на сході України економічно життєздатного анклаву, який з часом зможе оголосити себе незалежною державою.
Російський президент Володимир Путін проводив таку політику в Грузії після війни 2008 року, коли він сприяв проголошенню сепаратистами в відкололися республіках, Абхазії і Південної Осетії, своєї незалежності від Тбілісі. Такий же шлях обрали для себе і проросійські сили в Придністров'ї, яке юридично є частиною Молдови.
Побоювання США у зв'язку з тим, що Путін, незважаючи на свої запевнення в зворотному, фактично прагне до розділу України, викликані захопленням ополченцями нових територій. За оцінками НАТО, за останні чотири місяці сепаратисти за підтримки перебрасываемого з Росії підкріплення, в тому числі і танків Т-80, захопили нові території площею 500 квадратних кілометрів.
«За оцінками деяких західних високопосадовців, метою Кремля є заміна мінських домовленостей [це підписана у вересні угоду про припинення вогню і територіальних гарантії] на угоду, в результаті якого... сепаратистам дістанеться економічно більш життєздатний анклав», - повідомила the New York Times.
Поновилися в минулі вихідні мирні переговори в Мінську були зірвані після того, як представники ополченців спробували змінити запропоновану демаркаційну лінію між сторонами з урахуванням недавно захоплених нових територій. За заявою представників ОБСЄ, ополченці «навіть не були готові до обговорення дотримання умов припинення вогню і відведення важкого озброєння».
Не виключено, що, оприлюднивши зміст внутрішніх дебатів з питання надання Києву летального зброї, адміністрація Обами попереджає Путіна про те, що він повинен відступити. Санкції США і Євросоюзу, термін дії яких був продовжений на минулому тижні, не змогли його зупинити. Виявилося безрезультатним і дипломатичне втручання лідерів Німеччини і Франції Ангели Меркель і Франсуа Олланд. Натомість, за словами представників влади США, Путін перекинув нові важкі озброєння і додатковий контингент військовослужбовців і представників розвідслужб загальною чисельністю в одну тисячу чоловік, після чого інтенсивність бойових дій зросла. З квітня минулого року було вбито близько 5 тисяч чоловік, і більше мільйона людей були змушені покинути свої будинки.
У четвер до Києва має приїхати держсекретар Джон Керрі (John Kerry), який має намір скористатися візитом, щоб оцінити ситуацію в Києві, поки адміністрація США обговорює можливі варіанти дій.
Прес-секретар Пентагону генерал-лейтенант Ванесса Хіллман (Vanessa Hillman) заявила, що адміністрація «як і раніше робить на вирішення проблеми дипломатичним шляхом», однак, продовжила вона, «ми завжди розглядаємо й інші варіанти, які дозволять створити умови для виходу з кризи шляхом переговорів».
Проте загроза Вашингтона ризикує перетворити те, що поки є в основному локалізованим внутрішнім військовим заколотом, в міжнародну «війну чужими руками» , в якій США і НАТО будуть воювати проти Росії. І тепер у перспективі американські протитанкові ракети будуть вбивати або калічити росіян - про такий сценарій не згадували з часів холодної війни, коли радянські війська окупували Афганістан. Подібний розвиток подій може надати глибоке дестабілізуючий вплив на безпеку Європи.
Напруженість і без того посилюється, зокрема, у зв'язку з почастішанням інцидентами в повітряному і морському просторі з участю російських збройних сил, наприклад, провокаційним вторгненням минулого тижня в повітряний простір над Ла-Маншем. Рішення НАТО створити постійні підрозділи військового командування та контролю в Польщі, Румунії, Болгарії, Литві, Латвії та Естонії, а також створення альянсом п'ятитисячний угруповання сил швидкого реагування було розцінено Путіним як спроба Заходу придушити Росію. На минулому тижні він з насмішкою відгукнувся про українську армію, назвавши її «іноземним легіоном» НАТО.
Треба думати, що ескалація Сполученими Штатами напруженості посилить розбіжності європейських країн щодо українського питання. Наприклад, Греція, що має велику заборгованість, і Угорщина, яка підтримує з Росією тісні економічні зв'язки, дотримуються зовсім іншої позиції порівняно з Великобританією, яка за твердженням американських ЗМІ, в питаннях постачання зброї в будь-якому випадку піде за прикладом США.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Які інтереси переслідує Захід і США в Україні?
Невизначеність щодо намірів Росії вже стала причиною різкого прояву занепокоєння у Фінляндії, Швеції та країнах Балтії. Як повідомлялося минулого тижня, начальник Генерального штабу Чеської Республіки генерал Петро Павло (Petr Pavel) висловив припущення про те, що ескалація напруженості на Україні призведе до проведення найбільших з часу терактів 11 вересня 2001 року військових маневрів, в результаті чого війська будуть перекинуті до кордонів для охорони стратегічних об'єктів. Крім того, в Європі серйозно побоюються масового напливу біженців і спровокованих масових заворушень серед проживають за кордоном етнічних росіян і українців.
Судячи по колишньому досвіду, якщо США все ж вирішать постачати Україні зброя, Путін, найімовірніше, не піде на поступки, а, швидше, підніме ставки. У відповідь ескалації напруженості Росія може почати більш широкі військові дії на Україні, відновити втручання в Молдові, Грузії і країнах Балтії або, наприклад, розмістити в Калінінградській області - російському анклаві, розташованому між Польщею і Литвою - додаткові ракетні комплекси «Іскандер-М» і почати їх випробування.
Не виключено, що Путін розраховує на те, що, як це було в 2008 році в Грузії чи в минулому році в Криму, США і НАТО не будуть робити військових кроків, щоб врешті-решт зірвати його плани. Він буде використовувати будь-яке загострення ситуації на Україні для просування серед росіян своєї ідею про те, що «Батьківщина знаходиться в оточенні західних ворогів». Явна небезпека полягає в тому, що він може перестаратися і, враховуючи його зарозумілість і самовпевненість, спровокувати більш серйозну катастрофу.
