Слово «Новоросія» зникло з промов як перших осіб у Москві, так і керівників другого ешелону. Чи відмовилися в Москві від планів створення «Новоросії»? Не зовсім, кажуть експерти.
Про це пише Deutsche Welle.
В кінці грудня - початку січня провал проекту «Новоросія» поспішили визнати не тільки політичні оглядачі, але і самі активні учасники сепаратистських рухів на сході України, в тому числі один з їхніх колишніх лідерів Олександр Бородай. В той момент це було цілком зрозуміло: виступаючи перед Радою Федерації в грудні, президент Росії Володимир Путін ні словом не згадав про «Новоросію», за захисників якою молився ще в серпні, як він тоді зізнався журналістам.
Правда, ніхто з проголошували кінець проекту не заперечував і не заперечує існування непідконтрольних Києву територій на сході України, на яких діють самопроголошені Донецька і Луганська «народні республіки» - ДНР і ЛНР. Що ж тоді являє собою проект «Новоросія», і якщо він провалився, то чому?
Гри інтелектуалів
«Для мене Новоросія - це Харків і Одеса, південний схід України, північне Причорномор'я з Кримом, по суті. Багато вживають цей термін, але серед них не так багато професійних істориків», - поскаржився в інтерв'ю DW директор московського Центру Карнегі Дмитро Тренін. Новоросія сформувалася в роки правління Катерини Великої і проіснувала до встановлення радянської влади, нагадав Тренін. Але потім історичний термін був забутий і практично повністю виведений з ужитку.
Про Новоросії знову заговорили лише в кінці 90-х - початку 2000-х, але тоді це було лише забавою для групи українських фахівців з історії, говорить Микола Мітрохін, науковий співробітник віденського Інституту наук про людину (Institut für die Wissenschaften vom Menschen): «Проект «Новоросія» був грою інтелектуалів, які знаходились у південно-східних областях України, яка спиралася на історичні реалії більш ніж вікової давнини. Фактично це були студенти і фахівці-історики, які закінчили вузи в кінці 90-х - початку 2000-х років. Був намальований прапор Новоросії. Ніхто всерйоз не сприймав».
В середині 2000-х ідея Новоросії потрапила в коло московських політологів, які симпатизують російського націоналістичного руху, які так чи інакше стикалися з адміністрацією президента», продовжив Мітрохін. У їх числі експерт назвав і директора інституту країн СНД Костянтина Затуліна. Сам Затулін на момент публікації матеріалу не відреагував на прохання DW про інтерв'ю.
Історія Новоросії і реальність
Але тільки втеча президента України Віктора Януковича з країни і кривава зміна влади в Києві змусили Кремль серйозно розглянути цю ідею, переконаний Микола Мітрохін: «Ідея стала приймати матеріальну силу, тільки коли Путін вирішив спробувати донбаську карту як аргумент у суперечці за Крим». Вперше Володимир Путін заговорив про Новоросії через місяць після анексії півострова, 17 квітня, позначивши її так: «Харків, Луганськ, Донецьк, Херсон, Миколаїв, Одеса не входили до складу України в царські часи, це всі території, які були передані на Україну в 20-ті роки радянським урядом. Навіщо вони це зробили, бог їх знає».
Кремлівська ідея проекту «Новоросія» мала дуже віддалене відношення до історичного регіону, вважає Дмитро Тренін: «Новоросія в політичному плані, якщо серйозно говорити, це південний схід України, який говорить по-російськи, який голосував за «Партію регіонів», за Януковича, де було набагато більше симпатизують інтеграції з Росією, ніж з Європою. У цьому сенсі можна говорити про політичний проект Новоросії, якщо він існував, а я думаю, що він був намічений, але ніколи серйозно не було спроби його реалізувати. Вірніше, була спроба, але не підготовлена».
Експерти бачать дві ключові події, після яких проект в його початковому вигляді - зі включенням у непідконтрольні Києву території Одеської та Харківської та низки інших областей - був стиснутий до нинішніх розмірів в Донбасі: провальний візит Януковича до Харкова відразу після перемоги Майдану, а також трагедія в Будинку профспілок в Одесі 2 травня. «Коли в Києві переміг Майдан, була спроба влаштувати в Харкові Антимайдан. Харків повинен був об'єднати ті області, які в політичному плані входили в російсько-орієнтовану Новоросію. Цей проект провалився», - вважає Тренін.
Розрахунки і прорахунки
Споконвічна проблема проекту полягає в тому, що регіони, які спробували об'єднати під загальним прапором Новоросії, не тільки належать до історично різних областях, але і мають неоднорідне населення, вказує Микола Мітрохін: «Наприклад, частина Луганська відноситься не до історичної Новоросії, а до слобідській Україні. Про те ж свідчать і соціологічні опитування, які виявляють різне електоральна поведінка кожної з областей, які приписуються до Новоросії».
Причина провалу спроб Кремля створити «Новоросію», на думку Дмитра Треніна, полягала в небажанні чи нездатності інвестувати серйозні зусилля і кошти ще 10 років тому: «Чисто теоретично міркуючи, якби Кремль серйозно працював на цьому напрямку - політично, а не політтехнологічно, як це зазвичай робиться, - то після «помаранчевої революції», якщо слідувати лінії на створення «російського світу», своєї потужної платформи на Україні, тут треба було вкладатися».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кум Путіна веде переговори від імені України
У Росії, продовжив Тренін, багато говорять про 5 мільярдів, які США нібито витратили на громадянське суспільство на Україні. У Кремлі, за словами співрозмовника, повинні були витратити якусь порівнянну суму на формування політичних та економічних еліт, націлених на співпрацю з Росією в рамках української держави, щоб збалансувати західно-український націоналізм». Замість цього навесні 2014 року на сході України з'явилися озброєні «ополченці», що Тренін назвав «деградацією проекту».
Не закритий - призупинено
Сьогодні, незважаючи на фактичне існування непідконтрольних Києву територій, політичний проект «Новоросія» поки призупинено, хоча і не закритий, впевнений Микола Мітрохін. Він звернув увагу на те, що практично всі «романтики» Новоросії - Ігоря Стрільців-Гиркин і Павло Губарєв - виявилися не у справ, їх витиснули навіть з Донбасу.
«Тільки Андрій Пургін залишився у владі в Донецьку, всі інші - в еміграції в Москві», - констатитирует Мітрохін. Однак, продовжив історик, Новоросія - це потенційно відновлювальна ідея, хоча і не згадується більше першими особами в Кремлі. «Ось по телевізору в Росії ми бачимо Олега Царьова (голови об'єднаного парламенту самопроголошених ДНР і ЛНР. - прим. ред.). У будь-який момент всі фігури можуть бути пред'явлені публіці для виправдання російського вторгнення», - вважає Микола Мітрохін.
І додає, що як історик може провести аналогію тільки з періодом створення Карело-Фінської РСР, виникнення якої повинно було виправдати захоплення і приєднання територій Фінляндії: «Рівно за цією ж схемою сталінського часу рухається так званий новоросійський проект».
