Речник Держприкордонслужби України прокоментував слова Олександра Лукашенка.
Олександр Лукашенко розповідає "казки" про "контрабанду зброї з України", щоб відвернути увагу від ситуації всередині своєї держави. Подібні його заяви ніколи раніше не підтверджувалися.
Про це в ефірі телеканалу "Україна 24" розповів речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко, коментуючи недавню гучну заяву Лукашенка. Він зазначив, що наразі спостерігається зменшення виявлення зброї на кордоні з Білоруссю.
На питання, чому Білорусь намагається маніпулювати темою контрабанди зброї з України, речник Держприкордонслужби відповів: "Скоріше за все, такими заявами вони хочуть відвернути увагу від внутрішньої ситуації в своїй країні. На моїй пам’яті щонайменше три заяви були зроблені в подібному ключі саме Лукашенком. Але в жодному випадку не було отримано підтвердження таким словам. Натомість ми спостерігаємо зменшення виявлення зброї на кордоні з Білоруссю як в минулому році, так і в цьому. За 11 місяців цього року лише 48 одиниць зброї було виявлено на кордоні з Білоруссю. Водночас, якщо її кваліфікувати, то це більше травматична зброя, мисливська, при тому що 10 одиниць везли з території Білорусі".
Демченко запевнив, що українські прикордонники мають достатньо сил, щоб контролювати кордон з Білоруссю в умовах політичної кризи в сусідній державі.
За його словами, слова Лукашенко про українську зброю – "це більше казки".
"Якщо здійснено порушення зі сторони України, а білоруські прикордонники затримали, то вони мають інформувати про те, що відбулося порушення, і наголосити Україні, що треба більш пильно охороняти кордон. Ми не спостерігаємо таких заяв, які б підтверджували затримання по той бік кордону", - сказав Демченко.
25 грудня Олександр Лукашенко заявив, що білоруські спецслужби затримали "терористичну групу" яка нібито везла контрабандою з України "тонни зброї".
Що відбувається в Білорусі: хроніка протестів
9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори.Згідно з офіційними даними ЦВК, Лукашенко набрав 80,1% голосів виборців, його основний опонент Світлана Тихановська - 10,1%, інших трьох кандидатів підтримали менше 2%.
Тисячі жителів Білорусі, незгодних з підсумками виборів, вийшли на акції протесту, відбулися сутички з силовиками. 11 серпня в країні оголосили загальнонаціональний страйк.
У перші дні учасників акцій жорстоко розігнав міліцейський спецназ, тисячі людей затримали, багатьох з них під час затримання і в СІЗО сильно били.
Європейський Союз не визнав результатів виборів президента Білорусі та вважає Лукашенка не легітимним президентом.
16 серпня в Мінську відбувся наймасштабніший в історії Білорусі Марш за свободу. На вулиці вийшли сотні тисяч людей. Масштабні акції у вихідні дні стали своєрідною традицією.
17 серпня підприємства по всій Білорусі почали страйкувати.
Лукашенко перед працівниками МКЗТ заявив: "поки ви мене не вб'єте, інших виборів не буде".
Білоруська опозиція створила Координаційну раду, мета якої - забезпечити транзит влади.
Міністр оборони Білорусі Віктор Хренін заявив, що може залучити армію для розгону протестувальників. Також про готовність застосування бойової зброї проти протестувальників заявили й в білоруському МВС.
15 Вересня Верховна Рада України прийняла заяву щодо подій у Білорусі. Нардепи назвали вибори нечесними, засудили репресії і підтримали введення Євросоюзом санкцій проти білоруських чиновників.
17 вересня Європарламент не визнав перемогу Лукашенка на виборах і визнав Координаційну раду білоруської опозиції тимчасовим представницьким органом білорусів.
23 вересня в Мінську відбулася таємна інавгурація Лукашенка.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що "інавгурація" Олександра Лукашенка не означає визнання його легітимності на посаді президента.
Країни Заходу запровадили санкції проти Лукашенка та представників його режиму. До них планує долучитися й Україна.
26 жовтня в Білорусі розпочався безстроковий загальнонаціональний страйк.
У Мінську ввечері 12 листопада помер протестувальник Роман Бондаренко, якого 11 листопада невідомі особи в масках викрали з так званої "площі Змін". Це викликало чергову хвилю протестів в Білорусі.
26 листопада МЗС Білорусі викликало українського посла Ігоря Кизима через мітинги біля посольства Білорусі в Києві на підтримку протестувальників в Мінську. Також Білорусь підготувала санкції проти офіційних осіб України.
Влада Білорусі у грудні вирішили закрити наземні кордони. Згідно з постановою, із Білорусі зможуть виїжджати громадяни, які мають посвідку на проживання або трудовий договір у іншій країні, а також ті, хто хоче залишити країну з поважних причин: у зв'язку з важкою хворобою або смертю близького родича або подружжя, який знаходиться за кордоном або для отримання медичної допомоги, для отримання освіти. При цьому виїзд із країни з посвідкою на проживання, а також на навчання або роботу буде дозволений не частіше одного разу на шість місяців.
