За допомогою супутникових знімків, методів цифрового аналізу і матеріалів з соцмереж були отримані переконливі докази того, що Росія зі своєї території вела обстріл території сусідньої держави.
Коли минулого літа українські військовослужбовці зазнали масованої артилерійської атаки, солдати були здивовані і в той же час налякані інтенсивністю обстрілу. Сепаратисти, з якими вони воювали, вже продемонстрували свою жорстокість і організованість. Але це було щось інше.
Негайно ж група журналістів-дослідників з допомогою цифрових методів аналізу супутникових знімків і матеріалів з соцмереж отримала майже незаперечні докази того, що обстріл вівся з іншого боку кордону - з території Росії.
Робота, проведена групою Bellingcat, що складається з журналістів, які займаються незалежними розслідуваннями, висвітлила темну і не зовсім зрозумілу бік озброєного конфлікту на Україні, який триває, незважаючи на вжиті в Мінську спроби домовитися про припинення вогню, причому, у вівторок з'явилися повідомлення про кровопролитних боях в районі залізничного вузла Дебальцеве.
Росію вже давно звинувачують у перекиданні військовослужбовців, постачання боєприпасів і військової техніки на схід України з метою надання допомоги сепаратистам у війні зі збройними силами України. Але про російських військових підрозділах, які ведуть обстріл України через кордон зі своєї території, досі повідомляли дуже мало.
Група Bellingcat по супутниковим знімкам проаналізувала розташування воронок на трьох різних дільницях, на яких українські військовослужбовці зазнали минулого літа особливо потужному обстрілу, і розрахувала їх траєкторії напрямку вірогідним вогневим точкам. На супутникових знімках біля вогневих точок група виявила обгорілі ділянки землі, а також сліди протекторів, зіставні з протекторами реактивних систем залпового вогню.
За єдиним винятком всі виявлені вогневі точки перебували на території Росії. Більш того, сліди коліс по напрямку до вогневим точкам і від них, вели далі, вглиб російської території, що ще раз доводить, що обстріл здійснювали російські підрозділи, а не сепаратисти, які випадково зайшли на російську територію. На знімках тих же ділянок території, зроблених безпосередньо перед обстрілом, відбитків слідів протекторів і обгорілою землі виявлено не було.
Як попередив незалежний військовий криміналіст, точність аналізу воронок при визначенні напрямку вогню по супутниковим знімкам не має наукового обґрунтування. Однак він сказав, що знімки вогневих точок на російській стороні біля кордону є переконливим фактом і викликають запитання, з якою метою вони там перебували.
Обстріли велися влітку минулого року, під час інтенсивних боїв, в ході яких українська армія пішла в наступ, відвойовуючи нові позиції, і Росія більш явно почала надавати допомогу сепаратистам, щоб ті не потерпіли поразку. У середині серпня журналіст the Guardian бачив, як кордон перетнула колона російських танків, і за заявою Києва, на територію України фактично перекинуто кілька тисяч військовослужбовців російської регулярної армії. У вересні в Мінську було підписано угоду про припинення вогню, хоча практично одразу ж його було порушено.
На початку лютого губернатор Луганської області Геннадій Москаль знову висловив припущення про те, що російські війська здійснюють артилерійський обстріл української території з території Росії в ході боїв, які активізувалися перед підписанням нових мінських угод на минулого тижня.
Росія неодноразово заперечувала наявність своїх військ на сході України, наполегливо повторюючи, що війну з урядовими військами ведуть місцеві ополченці. Володимир Путін назвав їх «добровольцями». «Ми не атакуємо в політичному сенсі, ні на кого не нападаєм, а тільки захищаємо свої інтереси», - заявив він у грудні.
На сім'ї російських солдатів, загиблих на Україні, чиниться тиск, їм забороняють відкрито говорити про це, і, нібито, погрожують позбавленням пільг та допомог за загиблих, якщо вони порушать заборону, але деякі почали висловлюватися, не приховуючи правди.
Ще раніше група Bellingcat, що складається з журналістів, які займаються незалежними розслідуваннями і спеціалізується на проведенні аналізу знімків, простежила за пересуваннями «Бука», який сфотографували жителі в районі місця аварії в той самий день, коли був збитий літак, що виконував рейс MH17, а знімки виклали в мережу. Журналісти з Bellingcat показали, що така ж сама пускова установка була і у російського «Бука».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЗМІ: Захід задобрює Росію і Путіна
Група також опублікувала звіт про розслідування фактів використання засобів ураження, в тому числі хімічної зброї, в громадянській війні в Сирії.
У своєму новому розслідуванні група Bellingcat зосередила увагу на трьох артилерійських обстрілах, здійснених в липні, коли проросійські сепаратисти відбили наступ збройних сил України і знов захопили велику ділянку російсько-українського кордону. Контрнаступ сепаратистів проходило за підтримки важкої артилерії, що зіграло вирішальну роль і дозволило витіснити українську армію з деяких районів Донецької та Луганської областей.
Група проводила розслідування на основі загальнодоступних супутникових знімків територій бойових дій і використовувала міжнародно визнані методи аналізу воронок в зоні обстрілу з метою визначення траєкторій артилерійського вогню шляхом накладення отриманих даних на фотографії. Розслідувачі вивчили два основних види воронок: воронки від настильного вогню, тобто від обстрілу снарядами під малим кутом піднесення (з яскраво вираженими областями бічного розльоту осколків, розташованими по діагоналі від центральної воронки) і воронки від навісного вогню, тобто від обстрілу снарядами під великим кутом піднесення (воронки трикутної форми, розширюються назовні у напрямку до джерела вогню). Обидва типи воронок підходять для визначення траєкторії артилерійського удару.
Перший обстріл стався під Амвросиевкой, де на знімках було виявлено велике скупчення окремих воронок, що утворилися в результаті артилерійського обстрілу позицій армії України 14 липня 2014 року. Загальна кількість воронок склала 330. За формою воронок була розрахована середня траєкторія артилерійського удару. Дослідники проклали цю лінію на супутниковому знімку місця подій у зворотному напрямку і визначили можливу вогневу позицію, в районі якої на сільськогосподарському полі були виявлені випалені ділянки, характерні для реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) типу «БМ». Дана вогнева позиція була розташована на відстані близько 15 кілометрів від кордону біля російського хутора Селезнево. При ретельному вивченні супутникового знімка на передбачуваній вогневої позиції були виявлені сліди від автомобільних коліс, за яким можна було визначити кількість автомобілів, збудованих в бойовому порядку.
У звіті написано: «Видимі автомобільні сліди, що ведуть до позиції, йдуть з глибини російської території». Це змушує нас зробити висновок, що у випадку з даною вогневою позицією переміщення військової техніки через кордон (з України в Росію) не відбувалося.
Другий з досліджених районів артилерійського обстрілу був розташований в районі Червонопартизанська, де в період з 14 липня по 8 серпня по підрозділам української армії були нанесені масовані артилерійські удари, в результаті яких армія України була змушена відступити. Вивчивши супутникові знімки, дослідники виявили 813 воронок. Аналіз розрахованих траєкторій в області скупчення воронок показав, що всього було нанесено шість різних ударів з п'яти різних напрямків. За допомогою тих же методів група визначила п'ять окремих вогневих позицій, чотири з яких розташовані на території Росії. У чотирьох з п'яти випадків «всі видимі сліди шин поблизу вогневих позицій пролягали виключно по території Росії».
Одна з визначених вогневих позицій розташовувалася поблизу російського населеного пункту Гуково. На шести відеороликах, викладених місцевими жителями в YouTube і ще однієї соціальної мережі VKontakte, видно залпи РСЗВ (реактивної системи залпового вогню), після яких у небі залишалися величезні клуби диму. Атака сталася 16 липня. Зіставивши лінії погляду на вогневі позиції під час зйомки відеороликів, і зазначивши видимі ключові деталі, члени групи визначили точне розташування двох вогневих позицій в районі Гуково. На супутникових знімках в цих місцях були виявлені характерні вигорілі ділянки і сліди шин.
На відео, знятих місцевими жителями в Гуково, видно, як ракети виходять з пускових установок, тому дослідники змогли виміряти кут піднесення, під яким проводився обстріл. У кожному випадку виявилося, що кут становить 20 градусів. Користуючись таблицею стрільби 122-міліметрові ракети із системи залпового вогню, якої, найімовірніше, була «Град» БМ-21, можна припустити, що дальність стрільби становила 15-16 кілометрів. А реальна відстань між передбачуваними вогневими позиціями та місцями скупчення воронок на українській території поблизу кордону становило близько 15 кілометрів.
Аналогічні результати були отримані при дослідженні третьої території північніше міста Свердловськ, де 25 липня по підрозділам української армії було завдано масований артилерійський удар, який за повідомленнями російських ЗМІ здійснили луганські сепаратисти. Однак після дослідження скупчення воронок і розрахунку траєкторій були виявлені дві вогневі позиції на території Росії, одна з яких перебувала на військовій базі в районі Павлівки поруч з кордоном.
Стівен Джонсон (Stephen Johnson), фахівець з озброєння з Інституту криміналістики в Кренфілда, що входить до складу Академії міністерства оборони Великобританії, заявив, що використання методів аналізу воронок на основі супутникових знімків «носить фактично експериментальний характер і часто призводить до помилок».
«Це не заперечує значення даного методу, але означає, що всі результати слід оцінювати з обережністю і обов'язково підкріплювати фактичними матеріалами», - написав він у електронному листі, ознайомившись з доповіддю групи Bellingcat. При цьому він додав, що «найголовнішим у доповіді є те, що на кордоні були виявлені вірогідні вогневі позиції».
На думку Джонсона, малоймовірно, що виявлені обпалені ділянки на землі і сліди шин виникли в результаті використання сільськогосподарської техніки. «Вони вказують на характерне розташування транспортних засобів, які нерідко використовуються для транспортування артилерійських знарядь, і навряд чи колеса або гусениці можуть залишати такі сліди, як випалені ділянки».
