Президент Російської Федерації Володимир Путін не готовий іти на ризик через загрозу втратити свій статус, тому малоймовірно, що він готовий застосувати ядерну зброю.
Російський диктатор неодноразово ставив масштабні цілі в Україні, закликаючи уряд та збройні сили РФ до їхнього досягнення, повідомляє американський Інститут вивчення війни (ISW). Водночас він щоразу утримувався від ухвалення тих рішень, які потребували б затяжної війни.
"Російська влада із запізненням проводить великомасштабні військові реформи і ставиться до ситуації в Україні як до затяжної та великої війни. Однак сам Путін продовжує дотримуватися старої моделі стриманого ухвалення рішень. Кремль із запізненням проводить кадрову мобілізацію та реорганізацію, яку він реально мав провести ще до вторгнення в Україну у лютому 2022 року", – пишуть аналітики.
Путін явно зволікає з оголошенням про другу хвилю так званої часткової мобілізації. При цьому американські та західні офіційні особи зазначають, що очільник Кремля знову схиляється до проведення тихої мобілізації через побоювання щодо крайньої непопулярності першої хвилі.
"Путін додатково проводить соцопитування, щоб оцінити, як росіяни сприймають мобілізацію. ISW також спостерігав суперечливі повідомлення від представників Державної Думи Росії та представників Кремля щодо змін у мобілізаційних та призовних протоколах, що, ймовірно, вказує на те, що Путін наказав підготувати ці положення, але не хоче сповіщати про них громадськість", – ідеться у щоденному звіті.
Путін покладається на групу "цапів-відбувайлів", які публічно ризикують замість нього і беруть на себе провину за російські військові невдачі і непопулярну політику. Він дозволяє, а іноді й сприяв критиці російськими так званими воєнними блогерами міноборони Росії, щоб зняти з себе провину.
"Путін, наприклад, позиціював міністра оборони Росії Сергія Шойгу як обличчя свого найнепопулярнішого всередині країни рішення – наказу про часткову мобілізацію – змусивши Шойгу пояснити положення про мобілізацію в телеінтерв'ю. Він навіть публічно дорікав міноборони і закликав дослухатися до критики. Глава Кремля також неодноразово перетасовував структуру російського командування протягом усієї війни", – додають аналітики.
Президент РФ регулярно використовував російську Державну Думу для встановлення умов для ухвалення суперечливих рішень, щоб подати себе як збалансованого лідера. Він не повною мірою прихильний до ультранаціоналістичної риторики, яка природно випливає з максималістського вторгнення в Україну, попри те, що використовує деякі її елементи у своєму виправданні війни в Україні.
Аналітики вважають, що небажання Путіна йти на ризик, вказує на те, що він, як і раніше, навряд чи наважиться на ядерну ескалацію або війну з НАТО. Москва використовує ядерні загрози насамперед для залякування Заходу.
"Очевидно, Путін цінує свій внутрішній статус-кво і намагається уникати ризикованої політики для досягнення власних цілей. Він також продовжує демонструвати, що є обачливою людиною, яка приділяє значну увагу усуненню ризиків, навіть попри те, що його сприйняття ситуації розходиться з реальністю", – йдеться у звіті ISW.
