Загроза російського вторгнення не зникла. Влада має посилювати оборонні заходи на об'єктах критичної інфраструктури, вести діалог з українським народом. Замість цього цинічно бреше громадянам та влаштовує показові навчання.
Ситуація на Донбасі залишається напруженою, розповідає Георгій Тука ексзаступник міністра тимчасово-окупованих територій.
Росія переконує, що закінчила військові навчання та відвела війська від кордонів з Україною. Голова Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що дане відведення є перемогою для нас. Які висновки з цієї ситуації маємо зробити?
Перший і головний висновок, який ми можемо зробити – влада продовжує зневажливо брехати українському народові. Всі ці дні від них лунала теза про те, що ЗСУ готові до ймовірної війни. Це - брехня.
Ще одним неприємним сюрпризом для мене виявилася світова бездіяльність.
Я не побачив від наших стратегічних партнерів нічого, окрім заяв. Більше того, ці заяви пролунали не від всіх країн, яких ми вважаємо своїми друзями. Побачивши російську агресію світ не вдався до жодних дій.
Ще наштовхує на певні міркування велике інтерв'ю Андрія Єрмака, який він дав Liga.net. Голова ОП розповів про великий успіх зустрічі президента Франції Еммануеля Макрона та шостого президента України Володимира Зеленського. Однак я не побачив більше жодної позитивної інформації, окрім, власне, особистої оцінки Єрмака. Результатів зустрічі не надала ні німецька сторона, ні французька, ні наша.
У самому інтерв'ю, яке після зустрічі з Макроном дав президент України, жодного конкретного позитиву не було. На мій особистий погляд Зеленський виглядав досить розгублено.
Я думаю, що тепер нинішня влада буде просовувати меседж, що загроза російського військового вторгнення нас оминула. Але, на мій погляд, вона нікуди не ділася. У нас досить примітивне сприйняття російської загрози. Ми вимірюємо її в кількості танків, БТРів та підрозділів російської армії.
Але це не так. Щоб напасти на нас, РФ варто лише обстріляти Україну зі своїх кордонів, як це було у 2014-му. Пам'ятаєте, коли з території російського населеного пункту Гукове, що в Ростовській області, російські військові з систем залпового вогню "Град" та "Смерч" обстрілювали наші позиції та наші міста. Це все зафіксовано і це можна подивитися в Ютубі.
Зеленський виглядає розгублено
Але тоді ми чи не мали технічної можливості, чи то політичної волі подавити цю атаку власним вогнем. Якщо росіяни повторять цю атаку, то чи чи вистачить волі на таку відповідь у нинішнього воєнного керівництва України? В нас є готовність до відповіді на подібні дії?
Я маю величезні сумніви, бо загроза залишається, рівень охорони інфраструктурних об'єктів досі поганий. Рівень протиповітряної оборони - краще помовчу. Тому нічого позитивного в розпочатому процесі повернення російських військовослужбовців з місць навчань до місць їх базування не бачу.
Російські навчання супроводжувалися інформаційною атакою. Навіть так звані опозиційні журналісти смакували тезу про знищення ЗСУ армією Російської Федерації. В самій Україні виникла паніка. Як не допускати подібного надалі?
По-перше, мова йде про мирне населення України. Щоб наші люди не піддавалися паніці влада має розмовляти із людьми. Готувати до цього наших громадян за зразком Ізраїлю. Ця країна впродовж десятиліть існує в стані постійної війни. Але там життя триває, люди працюють і паніка виникає лише коли палестинці проводять теракти.
Там все чітко розписано і кожен громадянин знає що в разі небезпеки, чи кризової ситуації буде робити він, а що - керівництво району, а які кроки зі стабілізації зробить держава. Я кілька разів відвідував Ізраїль, ходив по нейтральній смузі. Там на відстані 50- метрів мешкають люди, які час від часу піддаються обстрілам з боку палестинців. Але вони знають як їм діяти і не панікують, розміють, що держава все контролює.У нас, на жаль, все навпаки – влада не уявляє як діяти в кризові моменти та не може нічого адекватного сказати людям. Через це і населення України не знає як їм реагувати і що робити в загрозливій ситуації. Таким чином виникає паніка.
Чи можна вважати, що в Російської Федерації через санкції закінчилися гроші і її агресія спричинена саме цим?
З моєї точки зору надто примітивно будувати подібні паралелі. Розвиток будь-якого конфлікту має три фази:
Перша – концентрація власних збройних сил з загрозою їх застосування з вимогою до опонента. Це те, що відбувалося весь час та відбувається прямо зараз.
Друга фаза – нанесення тактичних ударів зі зброї, що розташована та сконцентрована на кордонах з опонентом. Ці удари націлені на вирішення тактичних завдань та питань і збільшення тиску на опонента.
А третя фаза – повномасштабне вторгнення, власне окупація. Про це розповідають ледь не з кожної праски.
На сьогодні переважна кількість експертів, люди фахові та поважні, вважають, що найбільш вірогідним є саме другий варіант, тобто нанесення локальних ударів по нашім позиціям.
На передовій дуже напружена ситуація
Зі своєї сторони я хочу сказати, що на передовій дуже напружена ситуація. Я повернувся до волонтерства і збираю для ЗСУ все необхідне. Ми відправляємо їх у найближчі відділення Нової Пошти.
Так ось три дні поспіль наші військові, що перебувають на позиціях Опитне, Зайцеве, Шуми, не мали можливості бодай одну людину відправити до відділення за посилками. Лише вчора і то не всім підрозділам вдалось забрати те, що ми їм відправили. Це попри те, що гучних військових операцій не проводили.
Ця ситуація краще за все характеризує це "всеосяжне перемир'я" яким хвалиться влада.
Війна не закінчилася. Чи можна спрогнозувати на які підступні дії наважиться РФ?
Велика ймовірність, що росіяни будуть проводити якісь операції. Необхідно оперативне реагування з боку найвищого політичного та воєнного керівництва нашої країни. Потрібні відповідні заходи. А цієї реакції нема.
Натомість в часи, коли обстановка напружена, коли є загроза, для цивільних очільників проводять показові військові навчання. Наші військовослужбовці, озброєні радянським 82 мм мінометом 2Б9 "Волошка" героїчно відбивають висадку десанту на морському узбережжі. Щоб ви розуміли 82 мм – це найменший наявний калібр міномету.
Ця нікчемна показуха, на мою думку, свідчить про те, що ми не готові до власного захисту.
Як має діяти українська влада? Проводити заходи з посилення безпеки на об'єктах інфраструктури: військових складах, АЕС, ТЕС тощо?
Без жодного сумніву. Я, працюючи у владі, щотижня отримував листи від СБУ в яких розповідали про дослідження про стан безпеки об'єктів критичної інфраструктури. Я вважаю, що такі заходи досі відбуваються і на них варто звертати увагу. Влада має забезпечити безпеку, а для цього треба робити не просто політичні, а організаційно-технічні висновки.
Нікчемна показуха, на мою думку, свідчить про те, що ми не готові до власного захисту.
Хоча про що мова, коли в повітрі висить питання з яких причин зірвали виконання державного оборонного замовлення за минулий рік і не прийняли його у цьому році.
Вся ця ситуація жодним чином не може свідчити про посилення боєздатності нашої армії. На жаль ми маємо те, що маємо.
Війська на кордоні з Україною сполохнули весь світ, однак Північний потік - 2 продовжує будуватися. Чому канцлер Німеччини Ангела Меркель не зважає на нахабність Путіна?
З моєї точки зору в цьому нема нічого дивного і нового. Кожен нормальний керівник держави в першу чергу керується інтересами власної країни та населення. Не сусідів, не політичних тез, а своєї держави. В інтересах канцлера Німеччини добудувати цей газовод.
Коли вони добудують та запустять "Потік", Німеччина стане найпотужнішим енергетичним хабом серед держав європейської частини континенту. Таким чином це посилить її економічний та політичний вплив на переважну більшість країн Європейського Союзу. Зрозуміло, що Меркель дуже зацікавлена в завершенні проєкту "Північний потік -2".
Разом із цим світ не стоїть на місці і побудова цього проєкту суперечить інтересам України.
Таке життя.
Наскільки ймовірно, що Путін спробує захопити міста на Азовському морі Бердянськ та Маріуполь?
Такий сценарій справді існує. Захоплення цих міст розробляється та підтримується російськими ЗМІ. Тези про те, що "киевская хунта издевается над крымчанами и священный долг матушки России решить эту проблему" у питанні забезпечення його водою та захопленнями її джерел. Джерела водопостачання знаходяться на нашій території. Ці заяви лунають не лише від їх пропагандистів – Кисельова, Скабеєвої та інших, а й топчиновників Російської Федерації: заступників голови їх Державної Думи та різних голів комітетів Держдуми. Тому такий сценарій є, але чи вони не реалізують я не знаю.
Зеленський покликав Путіна на зустріч. Чого добився шостий президент України цим вчинком?
Для певної, невеликої категорії наших громадян Зеленський вчергове виступив у ролі так званого миротворця. Хоча переважна більшість українців, а за моїми даними це понад 90% громадян, погодились з тезою, що це порожній піар. Всім було зрозуміло, що за жодних обставин на цю зустріч не приїдуть ані Володимир Зеленський, ані Володимир Путін.
Володимир Путін, під час розмови з білоруським диктатором Олександром Лукашенком, вже відповів нашому президенту щодо цього.
Це не вирішальна проблема. Володимир Зеленський хоче обговорювати з очільником Кремля про окупований Крим та Донбас, а Путіну кортить нав'язати нам діалог про надумані ним утиски російськомовного населення та Російської православної церкви.
Для певної, невеликої категорії наших громадян Зеленський вчергове виступив у ролі так званого миротворця.
Що стосується питання війни на Донбасі, то Путін вважає, що ми маємо це питання обговорювати із ватажками ОРДЛО. На його думку, ми маємо сприйняти їх, а потім вже, можливо, створити та провести перемовини з третьою стороною, до якої Путін залучає Францію та Німеччину. При таких стартових позиціях, з моєї точки зору, тільки безумний оптиміст може вважати за ймовірність проведення такої зустрічі.
15 квітня виникла сутичка між нашими прикордонниками та окупантами. Це підняло тему про розірвання договору про внутрішні води. В нинішніх умовах можна сказати, що його варто розривати?
З моєї точки зору на сьогодні, відсутність чи наявність такої угоди суттєво не вплине на розвиток відносин між Україною та РФ. Росія брутально, нахабно, цинічно, ігнорує будь-які угоди, які були підписані. Це і про стратегічне партнерство, і про державні кордони. Тому нічого не зміниться.
