Завтра минає два роки, як українці обрали президентом Володимира Зеленського. 21 квітня 2019-го за нього проголосували 73,22% виборців. Тоді в другому турі Зеленський змагався з Петром Порошенком. Перед цим у березні за Зеленського проголосували 30,24%, у першому турі були 39 кандидатів.
За два роки рейтинг Зеленського зменшився на 5,34%. За квітневим опитуванням Соціологічної групи "Рейтинг", якби президентські вибори відбулися найближчим часом, то чинниго главу держави підтримали б 24,9% тих, хто має намір голосувати й визначився з вибором.
Наприклад, рейтинг попереднього президента Порошенка за такий же проміжок часу зменшився майже в чотири рази. Він виграв у першому турі з результатом 54,7%. Якби президентські вибори відбулися на початку червня 2016-го, то Порошенко міг отримати 14%, повідомляв КМІС.
Зеленський втрачає в рейтингу повільніше, ніж його попередник.
Нагадує про скандали, які трапилися за два роки президентства Зеленського.
Прессекретарка Мендель
У вересні 2019-го "Радіо Свобода" опублікувало відео, на якому прессекретарка президента Юлія Мендель перешкоджає роботі журналіста Сергія Андрушка. Він намагався поставити запитання Зеленському й тодішньому керівникові Офісу президента Андрієві Богдану. Речниця фізично перешкоджала – відштовхувала журналіста й хапала за мікрофон. Охоронці відтягували журналіста вбік.
Тоді журналістська спільнота закликала до звільнення Мендель за її непрофесійну поведінку. Журналіст Данило Яневський написав на речницю президента заяву в поліцію про скоєння злочину. А журналіст Сергій Грішин приніс із колегами на Банкову повідок, нашийник і намордник.
Того ж місяця на форумі YES Мендель відтягнула кореспондента "Радіо Вільна Європа" Крістофера Міллера від Зеленського, не давши йому поставити запитання.
"Ще раз так буде й ми розійдемося, але зараз я її захищаю. Ну, ми ж усі люди, ми помиляємося. І я жива людина, із помилками, із будь-чим. І вона така ж сама. Тому дівчину в цьому випадку захищатиму", - сказав Зеленський про випадок із Андрушком на пресмарафоні.
Юлія Мендель другий рік працює речницею глави держави. Одразу після свого призначення обіцяла: "Ми робитимемо брифінги якомога частіше. Доноситимо позицію президента, відповідатимемо на запитання".
Виступає російською мовою на державному телеканалі "Дом". В ефірі заявила про "украинский русский". Користувачі Facebook такі слова речниці президента назвали поширенням "руского міра", яким "аплодують у Москві".
"Формула Штайнмаєра"
1 жовтня 2019 року Зеленський заявив, що Україна погодила "формулу Штайнмаєра" (Франк-Вальтер Штайнмаєр — міністр закордонних справ Німеччини у 2013–2017 роках, а нині президент цієї країни. – Gazeta.ua). Вона передбачає вибори в окупованих районах Донецької та Луганської областей, закон про "особливий статус".
Спочатку про домовленість щодо Донбасу повідомили російські ЗМІ. В Офісі президента за 1,5 год. зібрали брифінг.
"Ми відповіли на лист пана Сайдіка (колишній спеціальний представник голови ОБСЄ у складі Тристоронньої контактної групи. — ред), яким погоджуємо текст "формули Штайнмаєра", — сказав Зеленський. — Вона має увійти в новий закон про особливий статус Донбасу. Його розроблятиме парламент в обговоренні з громадськістю. Жодних "червоних ліній" ми не перетнемо. Це означає, що жодних виборів під дулом кулеметів не буде".
Наступного дня в Києві на Банкову, де розташований Офіс президента, і на майдан Незалежності громадськість вийшла на протест. Мітинги під гаслом "Ні капітуляції" відбулися у Львові, Харкові, Одесі, Запоріжжі, Кропивницькому. Вимагали не надавати особливого статусу окупованим територіям, не відводити українські війська від лінії розмежування й заборонити вибори до врегулювання конфлікту.
6 жовтня в центрі столиці зібралися майже 10 тис. людей. Поміж вимог протестувальників до влади була — вийти з безперспективного Мінського формату. Акції відбулися в десятках міст.
У жовтні на Луганщині почалося розведення військ. У листопаді — на Донеччині.
Справа Шеремета
"Імовірні вбивці сьогодні затримані. Багато відповідей, дякувати Богу, ми сьогодні отримали. Але є ще одне питання — хто замовник. Я впевнений, що на це питання знайдеться відповідь наступного разу", - заявив Зеленський на брифінгу 12 грудня позаторік у Міністерстві внутрішніх справ.
Перед цим міністр Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. Назвали музиканта й ветерана російсько-української війни Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, добровольців Владислава та Інну Грищенків.
Тоді заявили, що організував групу Антоненко, підривала авто — Кузьменко, Дугарь проводила розвідку місця злочину. Слідство дійшло висновку, що Шеремета вбили задля дестабілізації ситуації в державі. Наступного дня Печерський районний суд міста Києва обрав запобіжні заходи. Антоненка й Кузьменко заарештували на два місяці без права на заставу. Дугарь відправили під цілодобовий домашній арешт.
"Антоненко Андрій, захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси, розмежування суспільства за принципом національної належності, прагнучи зробити свої погляди об'єктом уваги громадськості, вчиняючи свої дії, щоб привернути увагу громадськості до певних політичних переконань... вирішив створити організовану групу, щоб у її складі вчинити вбивство", — ішлося у матеріалах справи.
Перед цим у жовтні Зеленський заявляв щодо Авакова про "випробувальний термін" і "реальні справи до кінця року".
Торік у травні адвокати заявили про зміну підозри фігурантам справи. Тепер слідство називає організаторами злочину невстановлених осіб. Антоненко й Кузьменко — виконавці, а Дугарь – їхня спільниця. Прибрали формулювання "ультранаціоналістичні ідеї", "велич арійської раси". Також тепер "невстановлені особи, діючи з особистих мотивів, вирішили створити вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту". До підозр додали дві статті: умисне знищення майна (автомобіля Subaru, у якому їхав Павло Шеремет) і незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Досудове слідство завершили, справу передали до суду.
Андрій Антоненко 493 дні перебуває в слідчому ізоляторі. Юлія Кузьменко під цілодобовим домашнім арештом, Яна Дугарь — особистим зобов'язанням.
Поїздка в Оман
5 січня торік Офіс президента повідомив, що Зеленський перебуває з родиною в Омані. Перед цим у ЗМІ з'явилися фото президента в місті Маскаті, поблизу столиці Оману. Там відпочивав. Натомість ОП заявив, що Зеленський обговорює торгово-економічну співпрацю двох країн, зміцнення дипломатичних відносин і залучення інвестицій в Україну.
Згодом керівник ОП Андрій Єрмак повідомив, що поїздка була приватною, а переліт і проживання в готелі оплатила дружина президента Олена Зеленська. "Згідно із законодавством, видатки й правочини членів родини не декларуються", — заявили на Банковій.
Зеленський повернувся в Україну через чотири дні, майже за добу після авіакатастрофи літака МАУ в Ірані (8 січня літак маршрутом Тегеран-Київ був збитий зенітно-ракетним комплексом Ірану. Загинули 176 людей. – ред.).
Президент повернувся тим же чартерним бортом, яким в Оман прилетів секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев, повідомили журналісти програми "Схеми: корупція в деталях". Зеленського в Омані супроводжував Єрмак.
"Довірений силовик Путіна, секретар Ради безпеки Росії летить саме до Оману й саме в той час, коли там відпочиває президент Зеленський. Летить не державним бортом, а чартером, який складно прив'язати до конкретних осіб. Саме цей чартер далі опиняється в розпорядженні президента Зеленського для термінового повернення до Києва, яке чомусь затрималося майже на добу", - ішлося в журналістському розслідуванні.
В Офісі президента заявили, що Зеленський ніколи не зустрічався з Патрушевим. Розслідування назвали маніпуляцією, а на журналістів подають до суду.
"Плівки Гончарука"
15 січня 2020-го в мережі з'явився аудіозопис, на якому нібито тодішній прем'єр-міністр Олексій Гончарук називав себе "повним профаном в економіці". Запис виклав у Facebook народний депутат Олександр Дубінський, якого місяць тому виключили з партії "Слуга народу".
Люди з голосами, схожими на Гончарука, міністра фінансів Оксану Маркарову й заступницю голови Національного банку Катерину Рожкову, обговорювали, що казатимуть президентові на нараді з питань економічної політики. Голос, схожий на Гончарука, заявив, що у "Зеленського примітивне розуміння економіки".
Наступного дня Гончарук заявив, що проти нього особисто й уряду "розгорнулися масовані атаки". Що уряд буде "наполегливіше викорінювати корупцію й перекривати потоки", а головна мета — "зламати стару систему й побудувати нову, без "схематозів" і договорняків".
Зеленський записав відео зустрічі з Гончаруком, заявив, що дає йому шанс.
Також президент зустрівся з головами Служби безпеки України, Офіса генерального прокурора, Міністерства внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань та Управління державної охорони. Закликав установити, за яких умов був зроблений аудіозапис. Дав силовикам два тижні.
СБУ провела обшуки на телеканалі "1+1" олігарха Ігоря Коломойського, де раніше працював Дубінський. Обшукували за місцями можливого створення та зберігання аудіофайлів.
"Служба безпеки України веде слідчі дій через те, що в режимному об'єкті – це кабінет прем'єр-міністра України – був запис", – сказав Зеленський.
Наприкінці лютого ЗМІ повідомили, що Гончарук посперечався із Зеленським через Коломойського.
4 березня Верховна Рада 353 голосами народних депутатів відправила Гончарука у відставку. "За" голосували фракції "Слуга народу", ОПЗЖ, "Батьківщина", групи "За майбутнє" і "Довіра". "Європейська солідарність" і "Голос" утрималися. Парламент призначив уряд на чолі з прем'єром Денисом Шмигалем. У 2017–2019 роках він працював на керівних посадах у ДТЕК олігарха Ріната Ахметова.
Посиденьки в кафе під час карантину
У червні 2020 року поліцейські склали адміністративні протоколи на Зеленського, Єрмака, першого ексзаступника керівника ОП Сергія Трофімова, головного державного санітарного лікаря Віктора Ляшка, голову Хмельницької ОДА Дмитра Габінета і мера Хмельницького Олександра Симчишина.
Вони 3 червня сиділи в кав'ярні всупереч карантинним обмеженням. Закладам громадського харчування було заборонено приймати відвідувачів.
Хмельницький міськрайонний суд оштрафував кожного, крім президента, на 17 тис. грн. Також стягнув 420 грн 40 коп. судового збору. Жоден із правопорушників на засідання не з'явився.
Конституційний суд відкрив провадження на звернення розтлумачити положення Конституції щодо можливого притягнення президента до відповідальності.
"Добровільно сплачу на рахунок закладу харчування суму, яка співвідносна з сумою штрафу. У разі винесення судом рішення про притягнення мене до адміністративної відповідальності виконаю його, як це передбачено законом України", – заявив Зеленський.
Справа "вагнерівців"
29 липня в Білорусі затримали 33 бойовики російської приватної військової компанії "Вагнер". 14 серпня стало відомо, що їх видали Москві.
Через чотири дні журналіст Юрій Бутусов заявив у Facebook, що українські спецслужби вели операцію з розшуку й затримання бойовиків, причетних до збиття малайзійського боїнга, жертвами якого стали 298 цивільних, і українського літака Іл-76, коли загинули 49 військових. За версією журналіста, зрив спецоперації міг трапитися через витік інформації від найближчого оточення Зеленського. Відкласти операцію нібито попросив Єрмак.
У відповідь керівник ОП заявив про "сплановану дезінформаційну кампанію".
Генпрокурорка Ірина Венедіктова повідомила про відкриття трьох кримінальних проваджень. У Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови про створення тимчасової слідчої комісії щодо можливих протиправних дій посадових осіб. В. о. директора Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов заявив, що справа активно розслідується, тривають допити.
У березні цього року депутати з фракцій "Європейська солідарність" і "Голос" вийшли до трибуни з банером "Вимагаємо розслідування державної зради в оточенні президента". "Влада паралельно хоче створити іншу ТСК, якою хоче поховати правду під соусом різних завдань. Ніхто не хоче сказати людям правду", — заявив депутат Роман Костенко.
Підозра Татарову
18 грудня заступнику керівника Офісу президента Олегу Татарову повідомили про підозру в причетності до хабара. Представники Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро зробили це заочно. Бо в ОП їх не впустили нібито через порушення процедури. 21 грудня Татаров сам прийшов до НАБУ по повістку.
Того ж дня написав заяву про зупинення службових обов'язків у "зв'язку з суспільним резонансом і щоб не допустити тиску на правоохоронні органи", — повідомив радник Єрмака, політтехнолог Михайло Подоляк.
Бюро розслідувало фальсифікацію експертизи у провадженні щодо екснардепа й колишнього власника компанії "Укрбуд" Максима Микитася. Останнього звинувачують у розкраданні держкоштів під час спорудження житла для бійців Нацгвардії. За версією слідства, Микитась через Татарова дав хабар у вигляді паркомісця за 250 тис. грн заступнику директора експертно-криміналістичного центру МВС Костянтинові Дубоносу. За це той зменшив суму збитків держави у справі з 81 млн до 7 млн грн. Микитась заявив, що Татаров працював у його компанії "фахівцем зі схем".
Напередодні вручення підозри ввечері 1 грудня Ірина Венедіктова змінила групу прокурорів у справі. Унаслідок цього детективи й прокурори не змогли здійснити заплановані слідчі й процесуальні дії. НАБУ відкрило кримінальне провадження через можливе незаконне втручання генпрокурорки.
Згодом Офіс генпрокурора передав провадження з НАБУ до СБУ.
"Зараз коментувати, що відбувається в цій справі, ми не можемо, тому що справа не в нас. Але настільки брутальних втручань у роботу антикорупційного бюро раніше не було", — сказав директор НАБУ Артем Ситник.
Зеленський призначив Татарова заступником керівника ОП торік у серпні. За президентства Януковича той був начальником Головного слідчого управління МВС. Заявляв, що міліціонери не застосовували зброї, а майданівці могли самі стріляли у своїх. Був адвокатом колишнього заступника Адміністрації президента Януковича Андрія Портнова, ексрегіонала Вадима Новинського.
На сайті президента з'явилася петиція — звільнити Татарова.
Арешт Стерненка
23 лютого Приморський районний суд міста Одеси засудив громадського активіста Сергія Стерненка й Руслана Демчука до семи років і трьох місяців тюрми з конфіскацією половини майна. Їх обвинувачують у розбої та незаконному зберіганні зброї, викраденні депутата Комінтернівської районної ради Одещини Сергія Щербича. Він — колишній керівник районної організації проросійської партії "Родіна" в Одесі. Організовував поїздку тітушок на протести в Київ під час Революції гідності, був учасником антимайдану.
Вирок оголосив суддя Віктор Попревич. Стерненко назвав рішення політично вмотивованим і ухваленим під тиском Ірини Венедіктової, Татарова й мера Одеси Геннадія Труханова. Сергія відправили у слідчий ізолятор.
Після вироку люди тричі масово виходили на протест під Офіс президента й біля держдачі в Кончі-Заспі, де живе Зеленський.
Увечері 20 березня на вул. Банковій зібралися кілька тисяч. Люди прийшли з синьо-жовтими прапорами, плакатами "Реформуй суди або йди", "Сьогодні його — а завтра усіх нас". Вигукували "Зеленський, відповідай", "Венедіктова — чума", "Аваков — чорт". Запалили петарди, димові шашки, фаєри. Кинули їх у бік будівлі ОП. Стіну розмалювали. Фарбою написали "Волю Стерненку", "Свободу політв'язням", "Лох" під табличкою на Офісі президента. Розбили шибки дверей. Поліція не перешкоджала.
Завершили акцію салютом — вітали Стерненка з днем народження. Крім його звільнення, вимагали також відпустити на волю Антоненка, накласти санкції РНБО на Портнова, відставки Ірини Венедіктової та Авакова.
Після цього "Слуга народу" ініціювала позачергове засідання Верховної Ради. На ньому засудили акцію під ОП. Підтримали фракція "СН", групи "Партія "За майбутнє" й "Довіра".
9 квітня Одеський апеляційний суд змінив запобіжний захід Стерненку й Демчуку з утримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Звільнення голови Конституційного суду
Президент звільнив суддю, голову Конституційного суду Олександра Тупицького й суддю КС Олексадра Касмініна. 27 березня скасував укази Януковича про їхнє призначення.
"Узурпація влади у 2010–2014 роках Віктором Януковичем призвела до підриву основ національної безпеки й оборони України, порушення прав і свобод людини. Окремі судді Конституційного суду, призначені Віктором Януковичем, створюють загрозу державній незалежності", — сказано в указі.
27 жовтня КС скасував кримінальну відповідальність за недостовірну інформацію в деклараціях. І зупинив повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції з перевірки декларацій. Фактично перекреслив антикорупційну реформу. Це зробив за поданням нардепів із ОПЗЖ і групи "За майбутнє".
Рішення спричинило протест громадськості.
Зеленський оголосив про перезавантаження КС. У грудні відсторонив Тупицького з посади на два місяці. У лютому продовжив указ на місяць. Суддя оскаржує це рішення.
49 народних депутатів із фракцій "Батьківщина" і "ЄС" звернулися до Конституційного суду з поданням, що видані Зеленським укази не відповідають Конституції. Президент діяв "свавільно й на власний розсуд", "у неконституційний спосіб із перевищенням своїх повноважень", — ідеться в поданні.
У грудні парламент 289 голосами повернув кримінальну відповідальність за брехню в деклараціях — штрафи і можливе обмеження волі до двох років із позбавленням права займати посади до трьох років. Раніше за брехню в декларації на понад 500 тис. грн й умисне неподання даних загрожувала тюрма.
Джерело: | Теги: політика
