"Хлопці мої віддзвонилися. Сепарню трохи поганяли по лісі, замружили двох снайперів, і всі повернулися живі і здорові. На душі відразу стало легше. Але скільки ще попереду тієї війни. Але не розкисаємо, ми ж йдемо до перемоги. Слава Україні!" - написала вона.
"Там невелике угруповання було. Але якщо вплутуватися з ними в вуличні бої, то це були б жахливі втрати серед мирного населення. Тому дати можливість угрупованню Гіркіна піти - було правильним рішенням. Іще тоді Гіркін взяв заручників. Вони автобусами вивозили і дітей, і жінок. У яких автобусах їхали бойовики, було незрозуміло", - каже учасник АТО і волонтер Мирослав Гай.
В місті вже була гуманітарна катастрофа.
"Тоді Google-картами не вся розвідка могла користуватися. Ми карти цих міст друкували на сторінках зошитів. На той момент ти не міг зв'язатися з сусіднім підрозділом. У тебе просто не було засобів", - пояснює Гай.
Місцеві жителі тоді допомагали силам АТО.
"Зі Слов'янська люди ризикували життям, ходили в комендантську годину і перевіряли точки знаходження бойовиків. Тоді чітко нам казали, що там немає цивільного населення", - додає волонтер.
Джерело: