По багатьох регіонах РФ почалися хвилі невдоволенні Кремлем.
У Росії спостерігається сплеск поодиноких громадських протестів, організованих місцевими активістами, що свідчить про серйозне невдоволення владою, незважаючи на те, що рейтинги схвалення президента Володимира Путіна зросли за останній рік до захмарних висот.
У четвер на демонстрацію в Петрозаводську - місті на кордоні з Фінляндією - вийшли сотні людей, які вимагали відставки призначеного Кремлем місцевого губернатора Олександра Худилайнена, після того, як були заарештовані або притягнуті до судової відповідальності кількох політиків-опозиціонерів, яким пред'явлені, нібито, сфабриковані звинувачення в корупції.
Як виявилося, багато протести були спровоковані місцевими проблемами.
У неділю більше двох тисяч людей вийшли на вулиці третього за величиною міста Росії Новосибірська на захист свободи слова для працівників культури після того, як власті зняли з репертуару спектакль за мотивами опери Вагнера «Тангейзер», який піддався критиці з боку представників православної церкви, назвали виставу образливою для вірян.
За даними Інституту «Колективне дію» - незалежної громадської організації соціологів, що займається моніторингом та аналізом сучасних соціальних і протестних рухів в Росії - за останні кілька місяців намітився явний ріст масових заворушень. Найчастіше вони являють собою нечисленні демонстрації протесту проти скорочення працівників лікарень, який загрожує послабити систему охорони здоров'я, яка в деяких регіонах і без того перебуває в жалюгідному стані.
Мало що може викликати настрої, які могли б перерости в масові політичні протести по всій країні. Хоча десятки тисяч москвичів взяли участь у ході, висловивши протест проти вбивства опозиційного лідера Бориса Нємцова - і місце в центрі Москви, де він був застрелений, стало неофіційним меморіалом - його звіряче вбивство так і не призвело до відродження того масового протестного руху, яка потрясла Москви в кінці 2011 - початку 2012 років.
І все ж, подібні місцеві протести служать нагадуванням про те, як стрімко можуть змінюватися настрої, що спровокували ці протести.
«З часу початку кризи на Україні соціально-економічні пріоритети населення знову переключилися на проблеми виживання, - говорить економіст і соціолог Михайло Дмитрієв, який передбачив протести 2012 року. - Але за останні десять років це настрій стало вкрай нестійким і може знову швидко змінитися».
За результатами проведених протягом тривалого часу соціальних опитувань, після декількох років стрімкого економічного зростання населення Росії стало менше надавати першорядне значення питань лише економічного виживання - наприклад, заробітної плати чи наявності роботи - і почало приділяти більше уваги таким питанням як якість життя, освіта, навколишнє середовище і політика.
Це знайшло відображення і в тому, як помітно змінилася форма протестів. Саме про це написав у своїй науковій роботі політолог з Університету Північної Кароліни Грем Робертсон (Graeme Robertson). В період з 1997 по 2000 роки більшість зареєстрованих поліцією протестів представляли собою страйки, учасники яких піднімали питання заробітної плати та працевлаштування. До кінця 2000-х років 84% протестів проводилися вже не у формі страйків, а у вигляді демонстрацій.
Однак, схоже, що в результаті подій в минулому році геополітичних потрясінь ця тенденція змінилася в протилежному напрямку. На тлі сплеску патріотизму викликаного приєднанням Криму на початку 2014 року, війни на сході України і введення західних санкцій, люди згуртувалися навколо Путіна і протестували менше, а якщо і висловлювали своє невдоволення, то, головним чином, з причини економічної кризи в країні.
Але як зазначають політичні оглядачі, криза на Україні означає лише затишшя в довготривалій тенденції, згідно з якою росіяни - як і жителі будь-якої іншої країни формується з середнім класом - висувають вимоги до якості життя. «Прогноз зміни настроїв у російському суспільстві багато в чому залежить від того, що буде далі відбуватися на Україні, але в будь-якому випадку протестні настрої зростуть», - прогнозує Дмитрієв.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія захотіла "умротворити" Україну
За його словами, дослідження, які він проводить протягом останніх двох років, ясно вказують на те, що серед населення Росії в кінці 2013 роки був досить високий рівень невдоволення економічною ситуацією і загального напрямку, в якому рухається країна. Але це невдоволення просто було менш помітно на тлі заклопотаності у зв'язку з українським кризою.
Якщо криза на Україні буде поглиблюватися, то, на думку Михайла Дмитрієва, відбудеться і посилення економічної кризи в Росії. «У результаті можна очікувати збільшення кількості протестів, викликаних економічними проблемами», - вважає він.
Наступного тижня акцент знову буде зроблений на політичних протестах: 19 квітня активісти-опозиціонери організовують «Марш за мир і свободу», намагаючись оживити втратило свою рішучість опозиційний рух. Мало хто з представників опозиції сподівається на особливі результати. «Всі сваряться, і ніхто не знає, заради чого ми виходимо на демонстрацію», - сказала московська студентка Марина, возлагавшая квіти на місце вбивства Бориса Нємцова.
Джерело: