Росія продовжує наступати в районі Авдіївки. Ворог несе там величезні втрати. Однак для Москви дуже важливо захопити місто і відсунути фронт від Донецька.
Тому "м'ясні штурми" продовжаться, хоча успіху не матимуть. Про це в коментарі Gazeta.ua розповів військовий експерт Дмитро Снєгирьов.
"Однією із найгарячіших точок на театрі воєнних дій станом на сьогодні є місто Авдіївка. Тут російські окупанти кинули великі сили, спробувавши дуже швидко, потужним штурмом взяти Авдіївку. За останні дві доби окупанти досягли певних тактичних успіхів, зокрема в районі терикона. В них серйозні сили за кількістю бронетехніки, особового складу й основне - вогневої підтримки. Хоча самі окупанти визнали, що цей стратегічно важливий об'єкт в районі Авдіївки захопити їм не вдалося. Як не вдалося і виконати головне завдання - захоплення міста та українських оборонних укріплень на Авдіївському коксохімічному заводі. Окупанти наступають на авдіївському напрямку щонайменше трьома батальйонами, використовують десятки одиниць бронетехніки, авіацію тощо. Але особливих успіхів не мають", - наголосив Снєгирьов.
Сама по собі Авдіївка - це дуже складний для агресора плацдарм, уточнив експерт.
"Росіяни після невдалого початку штурму почали порівнювати це місто із Бахмутом. Але Авдіївка стане для окупантів значно проблемнішою ділянкою фронту. Причина цього проста. Авдіївка, на відміну від Бахмута, була прифронтовим містом ще з 2014 року. Тобто усі ці вісім років ЗСУ будували укріплення. Особливо укріпленим районом вважається територія Авдіївського коксохімічного заводу. Авдіївський коксохім можна порівняти із "Азовсталлю", але порівняння буде не на користь маріупольського гіганта. Саме через те, що тут, в Авдіївці, готувалися до наступу росіян увесь цей час. І цю підготовку визнають навіть росіяни, які говорять про те, що українські укріплення тут в прямому і переносному смислі - бетон", - додав Снєгирьов.
Росіяни за півтора року війни, після Вугледара і Бахмута не зробили ніяких серйозних висновків, уточнив експерт.
"Або у них уже немає інших ресурсів, крім живої сили, яку ще є де мобілізувати, для того, аби ці висновки зробити і змінити свою тактику. Поки що ж вона дуже нагадує одночасно і вугледарські "м'ясні штурми", і жуковську тактику радянської армії часів Другої світової війни. Мобілізовані, слабко підготовлені російські війська масовано атакують позиції Сил оборони України, зазнають серйозних втрат, відходять, переформатуються і поповнюють новим "м'ясом". А потім все повторюється знову і знову. "Успішність" подібних спроб російські війська відчули на собі ще минулого року, під Вугледаром. На цю тактику уже почали нарікати самі росіяни. Але Авдіївку окупанти продовжать штурмувати і надалі. Бо на цьому населеному пункті Донецької області зав'язані багато різних причин", - пояснив Снєгирьов.
Авдіївка є дуже зручним місцем для контролю за Донецьком і транспортними артеріями окупантів. Позиції навколо неї дозволяють контролювати північні околиці Донецька і Ясинуватої, південні околиці Горлівки, а також швидкісну трасу М04 "Донецьк - Горлівка".
"Також контроль над Авдіївкою є фактично контролем за угрупованням російських військ, розташованим у районі Донецька. Це дає змогу ЗСУ тримати під вогневим контролем пункти постійної дислокації, склади з БК і всю військову інфраструктуру окупантів. Через це росіяни намагаються відсунути ЗСУ від Авдіївки й від самого Донецька на відстань як мінімум до 30 кілометрів. Впливає на рішення російського військового командування і політичний фактор. Володимир Путін у свій час наказав захопити усю територію так званих "ДНР" та "ЛНР". Цей наказ був відданий ще минулоріч, але з того часу окупанти майже не просунулися. Принаймні, ідея захоплення 100% території Донецької області досі виглядає фантастикою. І одним із найпроблемніших місць є саме Авдіївка. Тож штурми цього міста-фортеці продовжаться і надалі. Авдіївка, про яку самі окупанти уже говорять, як про другий Бахмут, насправді має усі шанси стати для них значно серйознішою проблемою. Із значно більшими втратами", - наголосив Снєгирьов.
