На початку 2021-го семеро українців потрапили під санкції Сполучених Штатів за втручання в американські вибори. Зокрема, двоє нардепів Верховної Ради. Під кінець року Вашингтон наклав санкції на голову Конституційного суду України і топчиновника часів Януковича, який зі зміною влади 2019-го відновлює вплив на судову систему. Білий дім очікує від Києва обіцяних реформ. Тим часом Спеціалізована антикорупційна прокуратура понад 15 місяців не має очільника. Конкурс на нього зриває, зокрема, Окружний адмінсуд Києва.
Санкції Сполучених штатів Америки
11 січня США запровадили санкції проти чотирьох українських медіакомпаній і сімох громадян - нардепів Андрія Деркача, Олександра Дубінського, ексголови Української асоціації енергетичного машинобудування Дмитра Ковальчука, колишнього прокурора Костянтина Кулика, екснардепа та підприємця Олександра Онищенка, бізнесмена Антона Сімоненка, колишнього співробітника посольства України в США Андрія Теліженка і медіаменеджера Петра Журавля. Усі були частиною російської мережі агентів, що поширювали дезінформацію, аби вплинути на вибори президента США, повідомило міністерство фінансів.
Деркач і пов'язані з ним особи щонайменше з 2019 року використовували американські ЗМІ й платформи соцмереж, де розповідалося, що нинішні та колишні американські посадовці були причетні до корупційної діяльності, відмивання коштів і незаконного політичного впливу в Україні. Американський відеохостинг YouTube заблокував канал Дубінського, його виключили з фракції "Слуги народу". Онищенко втік у Росію.
А 9 грудня США запровадили санкції проти ексзаступника Адміністрації Януковича Андрія Портнова. Зазначили, що 2019-го Портнов вступив у змову з високопоставленим урядовцем, щоб сформувати вищі юридичні інституції країни на свою користь і впливати на Конституційний Суд, також - на Генпрокуратуру. Тоді ж під санкції потрапив і колишній голова Конституційного суду Олександр Тупицький з дружиною Ольгою. Його підозрюють, що взяв хабара. Санкції на підставі Глобального акту Магнітського передбачають заборону на в'їзд у США, блокування фінансових активів у американських банках.
Довибори на Прикарпатті
28 березня в окрузі 87 в Івано-Франківській області відбулися довибори у Верховну Раду. Лідирували двоє – Олександр Шевченко, наближений до олігарха Ігоря Коломойського співзасновник курорту "Буковель", та спортсмен Василь Вірастюк від "Слуги народу".
Після закінчення голосування 9 членів окружної виборчої комісії, зокрема голова і заступник, зникли та перестали виходити на зв'язок. Комісія втратила кворум і не могла продовжувати підрахунок голосів. Центральна виборча комісія двічі змінювала голову ОВК і кількох членів, щоб розблокувати підрахунок. На округ приїхали 28 депутатів від "Слуги народу" на чолі з Миколою Тищенком. Він забирав у присутніх журналістські посвідчення, вимагав паспорти та провокував конкурента. Шевченко обвинуватив "Слугу народу", що намагаються вкрасти його перемогу. Вірастюк запевняв у протилежному.
У результаті за Вірастюка нарахували 31,25% - 15 076 голосів виборців, за Шевченка - 29,69%, 14 327 голосів. Переможцем визнали Вірастюка. За 8 місяців у парламенті він жодного разу не виступав.
Арешт Медведчука
11 травня генпрокурорка Ірина Венедіктова підписала підозру у державній зраді нардепу від "Опозиційної платформи – За життя" і куму російського президента Вікторові Медведчуку. Йшлося про передання спецслужбам РФ даних, які містять державну таємницю та вербування українців для поширення російської пропаганди. Також - допомогу окупантам Криму у розграбуванні ресурсів півострова. Через два дні Печерський суд Києва відправив Медведчука під цілодобовий домашній арешт. Одягли електронний браслет. За кілька місяців до цього президент увів у дію рішення Ради нацбезпеки і оборони про санкції на канали Медведчука – 112, ZIK, NewsOne. Їх заблкували.
8 жовтня Медведчуку оголосили нову підозру – у державній зраді, створенні терористичної організації. Йому інкримінують причетність до злочинної схеми постачання вугілля з тимчасово окупованих територій Донбасу та фінансування терористичних організацій. 17 грудня домашній арешт продовжили.
Відставка Авакова
13 липня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков написав заяву про відставку. Очолював МВС понад сім років — з лютого 2014-го. Був на цій посаді найдовше в історії України. Пережив п'ять Кабінетів міністрів — два уряди Арсенія Яценюка, Володимира Гройсмана, Олексія Гончарука та Дениса Шмигаля.
Попросив Авакова звільнитися особисто президент Зеленський, казала тодішній нардеп, а нині віцепрем'єр Ірина Верещук. Експерти називали можливі причини: невдоволення міністром із Вашингтону, його спротив втіленню Мінських угод по Донбасу і бажання Офісу президента отримати контроль над відомством. Колишній глава Офісу президента Андрій Богдан навіть заявляє, що Зеленський зажадав звільнення Авакова після скандалу з народним депутатом від "Слуги народу" Євгенієм Брагаром. 3 липня того затримали поліцейські за підозрою, що був за кермом під наркотиками.
16 липня МВС очолив Денис Монастирський.
Офшори Зеленського
3 жовтня журналісти "Слідства.інфо" презентували фільм "Офшор 95". Долучилися до Pandora Papers - спільного проєкту понад 600 розслідувачів зі 117 країн світу, який розкриває секретну фінансову діяльність 35 нинішніх і колишніх світових лідерів, а також більш як 330 чиновників та знаменитостей у 90 країнах світу. Одним із державних очільників, що згадуються в офшорних документах, виявився Володимир Зеленський. В документах ідеться про фінансові трансакції офшорної мережі студії "Квартал-95" 2012-2019 років. Бізнес-структури Зеленського могли уникати в цей період сплати податків в Україні. А інформація про їхніх реальних власників була засекречена.
З 2012 року офшори власників і засновників "Кварталу-95" нібито отримали $40 млн від компаній, пов'язаних із олігархом Ігорем Коломойським. У той період студія почала співпрацювати з телеканалом "1+1".
Через два тижні після виходу фільму-розсілідування Зеленський сказав, що в ті часи офшори використовували всі, зокрема і його студія. Мовляв, то було "структурування бізнесу". І з обранням на посаду президента він до цього не має стосунку. Однак колишній голова його Офісу Андрій Богдан стверджує, що схеми працюють і досі.
Відставка спікера Разумкова
7 жовтня Верховна Рада висловила недовіру спікеру Дмитрові Разумкову. Очолював парламент два роки.
"Закон "один для всіх" змінився на принцип "друзям все, а ворогам - закон", а принцип, що "офшори для влади - ганьба", став принципом - "нічого страшного, у кожного ФОПу вони є", - заявив перед голосуванням за його відставку.
До цього Разумков критикував так званий антиолігархічний закон і виступав проти того, аби Зеленський вдруге балотувався на посаду президента. За місяць після відставки оголосив про створення депутатського об'єднання "Розумна політика". Туди увійшли 20 "слуг народу". Це фактично стало кінцем монобільшості партії президента у парламенті. Хоч у фракції "Слуги народу" офіційно перебувають 242 нардепи, голосують за потрібні владі рішення менш як 220 при необхідних 226. Свої голоси дають групи "За майбутнє", "Довіра" та позафракційні депутати. Наступним спікером став "слуга" Руслан Стефанчук.
Вибори мера Харкова
31 жовтня харків'яни обрали міським головою Ігоря Терехова. Його попередник Геннадій Кернес помер в ніч проти 17 грудня торік після ускладнень від коронавірусу. Терехов – багаторічний соратник Кернеса. Його найближчий суперник Михайло Добкін набрав удвічі менше голосів. На дільницях явка була менше третини. Спостерігачі фіксували порушення. Терехов керував містом останній рік як виконувач обов'язки.
Також 31 жовтня відбулися проміжні вибори двох народних депутатів на Херсонщині та Черкащині. На окрузі №184 - Нова Каховка, Бериславський район і частини Каховського та Херсонського районів - обрали Сергія Козиря. До того був головою Херсонської облдержадміністрації. Попередній обранець від округу – самовисуванець і колишній соратник Петра Порошенка Ігор Колихаєв, став мером Херсона. Це єдиний округ в області, де два роки тому переміг не "слуга народу".
На окрузі №197, до якого входять Канів, Золотоноша та прилеглі райони Черкащини, до Верховної Ради обрали Віталія Войцехівського від "Слуги народу". Останні 11 років був мером Золотоноші. Замінив у парламенті ведучого Олександра Скічка, нардеп від партії влади очолив до того Черкаську обласну державну адміністрацію.
Вагнергейт
17 листопада Міжнародна група розслідувачів Bellingcat опублікувала звіт про зрив спецоперації "Авеню" із затриманням бойовиків російської приватної військової компанії Вагнера.
Українські спецслужби рік готували арешт 28 найманців, які воювали на Донбасі. На всіх етапах доповідали Володимиру Зеленському. Коли дійшли до завершального, у президента нібито не було часу зустрітися з керівництвом розвідників. Їх прийняв глава його Офісу Андрій Єрмак. Попросив відкласти спецоперацію. 29 липня торік біля Мінська затримали 33 членів ПВК Вагнера. Україна заявила, що 28 із них причетні до воєнних злочинів на Донбасі. Офіс генпрокурора направив у Білоруь офіційний запит про екстрадиційний арешт. Відповідь не отримали. 14 серпня Білорусь віддала вагнерівців Росії.
Влада заперечувала, що Київ готував таку операцію. Пізніше Зеленський визнав, що знав про неї, але організовували нібито не ми. За три дні до появи розслідування до преси вийшла голова парламентської тимчасової слідчої комісії з цього питання, нардеп від "Слуги народу" Мар'яна Безугла. Заявила: Зеленський не скасовував операцію із затримання вагнерівців, а Єрмак не має повноважень віддати такий наказ.
"Це провал, - заявив Василь Бурба на телебаченні. Він відповідав за спецоперацію "Авеню" як тодішній керівник Головного управління розвідки Міноборони. - Які причини? Перша – у нас є "кріт", який працює на Росію. Друга – наша погана підготовка. Третя – хороша робота контррозвідки Білорусі. Ми не можемо без команди президента до нього зайти. Є помічники, охорона. У нас не було письмового наказу про відтермінування. Була особа, делегована президентом. Яка була в матеріалі, чула доповіді. Ми від нього отримали вказівку президента".
Протистояння Ахметова і Банкової
2 грудня Офіс генпрокурора відкрив понад 200 кримінальних проваджень проти вугільних та енергетичних підприємств найбагатшого українця Ріната Ахметова. Його очільниця Ірина Венедіктова заявила про збитки в мільярди гривень.
Напередодні Державна екологічна інспекція за дорученням прем'єра почала позапланову перевірку Центрального гірничо-збагачувального комбінату у Кривому Розі. Він входить у групу Метінвест Ахметова. А в парламенті зареєстрували законопроєкт про введення тимчасових адміністрацій на об'єкти енергетичної інфраструктури - генеруючі компанії та обленерго - на випадок загрози перебоїв із постачанням електрики. У разі їх введення всі органи управління та наглядові ради підприємств муситимуть підпорядковуватися Міненерго. У "Слузі народу" кажуть: документ направлений саме проти бізнесу Ахметова.
Експерти говорять, що все це через прийнятий так званий антиолігархічний закон і зміни в нарахуванні ренти на видобуток надр. Дехто припускає, так Зеленський примушує Ахметова до нових переговорів про подальше співіснування. Також – що це боротьба іншого олігарха Ігоря Коломойського проти конкурента.
Справа проти Порошенка
20 грудня п'ятому президенту та лідеру "Європейської солідарності" Петру Порошенку оголосили підозру у держзраді. Стосується справи про постачання вугілля з тимчасово окупованих територій Донбасу у 2014−2015 роках.
"П'ятий президент України підозрюється у тому, що він, діючи за попередньою змовою з групою осіб, зокрема з-поміж представників вищого керівництва РФ, сприяв діяльності терористичних організацій ЛНР та ДНР. У вересні-листопаді 2021 року у вказаному провадженні вже повідомлено про підозру ще одному з чинних народних депутатів (Віктору Медведчуку. – ред.) та колишньому міністру енергетики (Володимиру Демчишину. – ред). Вони підозрюються у купівлі за державні кошти в ОРДЛО вугілля", - повідомили у Державному бюро розслідувань.
Слідство вважає, що фігуранти провадження поставили енергетичну сферу України у залежність від Росії та терористичних організацій. Це підірвало економічну безпеку держави у 2014-2015 роках, позбавило можливостей для диверсифікації джерел постачання енергетичних ресурсів та надало Росії широкі можливості для подальшого втручання у внутрішні справи України.
Сам Порошенко назвав обвинувачення безпідставними. Мовляв, влада "перетнула червоні лінії" і відповість за це. Зеленський сказав, що суспільство не підтримає Порошенка. На 23 грудня Порошенка викликали на допит, але напередодні він поїхав за кордон. Обіцяв повернутися до середини січня.
Джерело: | Теги: Разумков, Аваков, Зеленський, Медведечук
