24 пленарні дні має Верховна Рада, щоб ухвалити у другому читанні новий виборчий кодекс. Якщо цього не зроблять на новій сесії процедуру ухвалення доведеться починати знову і є загроза, що вибори до парламенту у 2019 році відбудуться за старим законом Януковича з мажоритаркою.
Яким чином українці обирають народних депутатів зараз і які зміни несе виборча реформа.
Нинішній Закон "Про вибори народних депутатів України"
Верховна Рада нараховує 450 парламентаріїв. Їх обирають громадяни віком від 18 років на чергових виборах раз у п'ять років.
225 депутатів проходять за списками партій. Ще половина - обираються в одномандатних округах, називаються мажоритарниками. Така система є змішаною.
В день голосування виборець отримує на дільниці два бюлетені - в одному робить позначку за конкретного кандидата в окрузі, у другому - за партію (там вказані прізвища першої п'ятірки кандидатів).
По одномантатному округу обраним вважається депутат, який отримав найбільшу кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
До парламенту проходить партія, яка долає 5% голосів виборців у загальнодержавному окрузі. Кількість місць між переможцями розподіляють пропорційно до набраних голосів.
Змішану систему виборів узаконили у листопаді 2011 року - на другий рік президенства Віктора Януковича. До цього депутатів обирали у загальному окрузі. Всі вони йшли пропорційкою - кандидатами у блоках і партіях.
Мажоритарку експерти називають неефективною.
"На окрузі перемагає той, хто отримує більшість голосів виборців. І це навіть за умови, що в сумі голосів менше 20%. Таким чином, решта 80% голосів ігноруються.
Крім того, створюються широкі можливості для підкупу виборців та фальсифікації результатів. Традиційно за місяць до виборів бабусі отримують пакети з гречкою, діти – брендовані дитячі майданчики, а мешканці округу – відремонтовані під'їзди чи гроші за голос", - кажуть у громадському русі "Чесно"
Мажоритарники у перевазі – власники бізнесу. Стають слухняними виконавцями замовлень влади і за потрібні голосування отримують гарантії недоторканності.
Щодо закритих списків, то в них можуть потрапити охоронці, масажисти, секретарі політиків і бізнесменів. При цьому, як показує практика, перші десятки набивають "зірками" із телевізору. Виборець не впливає на склад кандидатів і відповідне рішення партії.
Виборчий кодекс, який пропонують
7 листопада 2017-го парламент ухвалив у першому читанні проект Виборчого кодексу. Серед його ініціаторів — спікер Андрій Парубій.
Вибори до парламенту планують зробити виключно на пропорційній основі за відкритими списками. Їх партії висуватимуть в 27 регіонах. Виборець голосує за партію і, за бажанням, - за кандидата в списку.
Прихильники такої системи кажуть: запуститься внутрішньопартійна конкуренція замість банальної купівлі місць у списку.
Політична сила проходить до парламенту, якщо набирає 4% загальної кількості голосів.
- Мінус номер один. Кодекс не вирішує питання підкупу, - говорить голова Комітету виборців Олекій Кошель.
- Один кодекс або законопроект цьому не зарадить. Повноцінна реформа і ліквідація корупції на виборах - це і нова система і закони проти підкупу виборців, про партії. Плюс ефективна робота правоохоронців. Рішення має бути комплексним, щоб отримати чисту і чесну парламентську кампанію у 19-у році.
Робота над кодексом гальмується. Депутати просто ігнорують засідання профільного комітету. Процес може розтягнутися на півроку і більше, - розповідає експерт.
Обіцянки Порошенка
Прикметно, що президент Петро Порошенко називав пропорційну систему з відкритими списками "оптимальною".
Верховна Рада повинна змінити виборчу систему до літніх канікул.
- Це як із медреформою. Виборчий кодекс має вирішити головну проблему - гарантований корупційний вхід у політику. За гроші купують місця, а в партіях є навіть відповідальні, хто це вирішує. Або коли домовляєшся і купуєш округ, - говорить колишній віце-прем'єр і екс-голова секретаріату президента Віктора Ющенка Олег Рибачук.
Мажоритарка дозволяє партії влади запустити декілька сот людей під опозиційними гаслами. Які потрапивши в парламент слухняно зроблять провладну коаліцію. Правда вона не працююча. Але раз в рік, коли ділиться бюджет, рішення приймаються. Така модель не потрібна.
Які правки у треба внести у другому читанні, щоб кодекс запрацював?
Потрібно дати відповідь на низку питань. Регулювання політичної реклами. Відповідальність за невиконання закону про фінансування партій. На розгардіяж із членами комісій - цей лохотрон у вигляді квотної системи, коли партії, яких у природі не існує, продають посади. Щоб були професійні, атестовані члени комісій із відповідною зарплатою.
Щоб нарешті запрацювала відповідальність за порушення виборчого законодавства, фальшування. Останні вибори в територіальних громадах знову показали, що із цим проблеми.
"Ляльководи" не хочуть відмовлятися від перевіреного часом перегною мажоритарщиків, яким удобрюють ґрунт наступної владної партії. Пробують якщо не вихолостити документ, то залишити закриті партійні списки.
Яким має бути прохідний бар'єр?
Бар'єр нижче 3% зробить Верховну Раду неефективною - сформувати коаліцію і досягати домовленостей буде складно. А високий забезпечить монополію для декількох сил. Маємо вилку від 3% до 7%. Це стане предметом жарких політичних дебатів.
Чому пропонують знизити?
Більшість тих, хто ходить на вибори - старшого віку. Вони отримають інформацію із телеканалів. Таких ресурсів у молодих партій немає. Їм важко конкурувати із тими, хто зранку до ночі сидить на великих екранах. Але за рахунок розгортання вдалої кампанії вони можуть подолати бар'єр у 3%.
Умови дуже не рівні. Достатньо глянути на Рабіновича, його клоунаду. Коли такі як він потім потрапляють у парламент і вже далі там ляскають язиками. Зниження бар'єру може допомогти пройти у ВР серйознішим силам.
Якщо БПП не байдужа перспектива Порошенка - мають голосувати
Чи піде влада на ухвалення кодексу?
Піде, якщо її послати. Коли буде наростаючий публічний тиск. Щоб ухвалили до літніх канікул. Такого не буде - провели акцію, пошуміли і розійшлися.
Президент і коаліція роздавали обіцянки, а тепер роблять вигляд: все нормально, живемо по-старому і закон Януковича не такий вже і поганий. Такий цинізм дратує суспільство.
Без мажоритарки БПП можуть програти вибори. Як діятимуть під час голосування у другому читанні?
У БПП ситуація, що вони можуть залишитись без ПП. Якщо буде одне Б, у них взагалі перспектив далі не буде. А ПП зараз реально програє вибори. Блокує європейські реформи - антикорупційний суд і власне виборчу реформу. Їм треба чухати ріпу, бо конкуренти такого подарунку не пропустять. Якщо їм не байдужа перспектива збереження ПП на майбутнє - мають голосувати.
Уже зараз є майже 4500 правок. Це спосіб затягування?
Так. Але коли буде тиск, можуть прискоритись. Як за кілька днів пройшли тисячу правок по судовій реформі.
Закордонний досвід
"Оптимальних зразків немає. Все залежить від країни. Мажоритарка прекрасно працює на виборах у Франції. Але не в Україні. Бо стала джерелом політичної корупції. Як мінімум на кілька виборчих циклів від неї потрібно відмовитися. Зараз відкриті списки дають українцеві значно більший вибір", - продовжує Олексій Кошель.
Пропорційна система у світі є кількох видів.
У Іспанії чи Ізраїлі виборець голосує за список партії в цілому. Або одночасно позначає чи вписує прізвища кандидатів - Австрія, Італія. Або голосує за кандидатів від різних партій, ранжуючи їх за ступенем переваги - Швейцарія.
