Дилема: чи втрати Донбасу - це прощання з радянським минулим, чи це втрата частини "тіла".
Журналіст, історик Вахтанг Кіпіані не заперечує наявності на Донбасі феномену україномовної інтелігенції. Розповідає про українців, які відіграли важливу роль у творенні українського Донбасу: "Батько Станіслава Федорчука був депутатом Донецької міської ради першого скликання у 90-тих роках. Микола Тищенко - колишнім керівником донецького руху. Володимир Білецький – один із фундаторів Народного Руху за Перебудову в Донбасі, автор найбільшої серед українців кількості статей в українській вікіпедії (близько 2-3 тисяч)."
Вони були одинаками, чужими на цьому радянському святі
Редактор "Історичної правди" Вахтанг Кіпіані зазначає, що для української культури на Донбасі україномовна інтелігенція все одно була рідкісним явищем. Адже активісти не були у пошані чи "тренді". Їх не нагороджували почесними грамотами, не запрошували на телебачення. Вони були одинаками, чужими на цьому радянському святі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бойовики відправили російський "гумконвой" назад
Журналіст вважає, що втрачаючи Донбас, ми втрачаємо передусім радянщину: "Якщо запитати у населення Донбасу, хто для них є героями, вони скажуть, що Йосип Кобзон, Анатолій Солов'яненко, Вадим Писарев, але аж ніяк не Сергій Жадан. Можливо, для молодих проукраїнських представників Донбасу він і є героєм, але для масової свідомості Сергій Жадан - як Степан Бандера, - продовжує журналіст, - тому не будемо вводити себе в оману, що наявність представників руху шістдесятників, народжених на Донбасі, відіграла надзвичайно важливу роль для самого Донбасу."
Джерело: | Теги: Вахтанг Кіпіані, Донбас
