Чи потрібно комбатам, які стали депутатами, залишати офіційний дозвіл на керівництво батальйонами?
За підсумками парламентських виборів до Верховної Ради потрапило кілька десятків військовослужбовців, які брали участь в АТО на різних посадах, включно з командирськими.
Отримання статусу депутата та обмеження, пов'язані з цим, породили суперечки щодо того, хто ж продовжує командувати деякими підрозділами.
Паралельно в парламент вже внесено законопроект, який передбачає надати офіційний дозвіл "комбатам з Верховної Ради" брати участь у бойових діях та очолювати батальйони чи полки.
Втім, експерти попереджають про можливі ризики таких змін: від суто організаційних проблем у роботі парламенту до створення "приватних армій".
Статус Семенченка
22 лютого на веб-сайті Національної гвардії з'явилось роз'яснення щодо статусу депутата Семена Семенченка в батальйоні "Донбас".
"Наказом командира військової частини від 24.11.2014 майор резерву Семенченко С.І. увільнений від проходження зборової підготовки у зв’язку з виконанням обов’язків народного депутата України. Керувати даним підрозділом призначена відповідна посадова особа", - йдеться в повідомленні.
"Не ми були ініціаторами цієї теми. Ми просто пояснили ситуацію, яка склалася навколо статусу депутата Семена Семенченка. За чинним законодавством він не може бути одночасно військовослужбовцем та народним депутатом. Тому ми офіційно повідомили про те, коли відбулась зміна його статусу", - пояснили ВВС Україна в прес-службі Нацгвардії.
Однак таке формулювання про "звільнення від проходження зборової підготовки" не є достатньо зрозумілим та дозволяє по-різному трактувати ситуацію з керівництвом "Донбасу". Сам Семен Семенченко, наприклад, продовжує позиціонувати себе як комбат.
"Він є чинним командиром батальйону", - повідомили ВВС Україна у прес-службі "Донбасу".
У той же час Андрій Білецький, командир іншого підрозділу Нацгвардії - полку "Азов", розповів, що офіційно перестав очолювати полк після отримання депутатського мандату.
"Є офіційний командир полку, а я зараз виконую функції морального лідера чи військового радника полку. Я воюю, але не отримую за ці дні статус учасника АТО, зарплатню і так далі", - відзначив Андрій Білецький в коментарі ВВС Україна.
Депутати-командири
Наразі українське законодавство забороняє депутатам парламенту офіційно перебувати на службі в армії та очолювати військові частини.
Однак згаданий раніше Андрій Білецький вніс до парламенту законопроект "щодо надання депутатам права перебувати на військовій службі під час дії особливого періоду". Про аналогічну ініціативу говорив і перший командир батальйону "Айдар" Сергій Мельничук.
"Керуючись статтею 65 Конституції України, а також необхідністю безпосередньої участі військовослужбовців, обраних народними депутатами, у організації, координації та веденні бойових дій під час дії особливого періоду (зокрема під час проведення антитерористичної операції на сході України), а також враховуючи вибір народом України свого представника у парламенті, необхідно забезпечити народних депутатів правом проходити військову службу, зберігаючи при цьому депутатський мандат під час особливого періоду", - йдеться в пояснювальній записці до законопроекту Андрія Білецького.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Терористи зізналися про втрати біля Дебальцево
Передбачається, що депутати за особистою заявою зможуть проходити військову службу "зі збереженням депутатських повноважень".
"Зараз надзвичайно низький рівень довіри до мобілізації через те, що вважається, ніби політична еліта не воює чи воює чужими руками. Якщо ми хочемо мати позитивні наслідки мобілізації, то наша еліта має показувати приклади самопожертви", - пояснив Андрій Білецький.
Цей законопроект вже розглянули у парламентському комітеті з питань національної безпеки і оборони та повернули на доопрацювання. У Головному науково-експертному управлінні Верховної Ради зазначають: парламент - колегіальний орган, який працює безперервно, а відсутність депутатів через службу в армії може негативно вплинути на роботу всієї Ради.
"Є очевидним, що народний депутат не може одночасно і проходити військову службу (підпорядковуючись при цьому своїм командирам та начальникам і виконуючи їх накази так, як цього вимагають приписи військових статутів), і належним чином виконувати повноваження народного депутата України", - йдеться у висновку управління.
Система польових командирів
Ставлення до можливого офіційного дозволу депутатам служити в армії та очолювати батальйони неоднозначне.
Депутат та радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко зазначає: "Забороняти депутатам воювати точно не можна. Кожен депутат має робити все, що він уміє, для того, щоб зробити життя людей кращим. Якщо треба обороняти Україну, то депутат має це робити залежно від своїх здібностей".
Але багато хто вбачає небезпеку.
Наприклад, колишній командир взводу батальйону "Айдар" Євген Дикий попереджає про виникнення в Україні легальної системи "польових командирів".
"Я бачив на Північному Кавказі, як це виглядає, коли "у кого більша банда, той і Шаріат краще трактує". Якщо може бути щось гірше за окупацію України "путінським" режимом, то це перетворення її на Сомалі з польовими командирами в кожному місті й містечку", - розповів Євген Дикий в інтерв'ю ВВС Україна.
"Депутати - це люди, які допущені до державної таємниці. Тому їхня участь у бойових діях, де вони можуть потрапити в полон, несе з собою небезпеку", - вважає військовий експерт Володимир Гулима.
Зрештою, політологи говорять і про невідповідність Конституції .
"Стосовно такого сумісництва є чітка норма конституції, яка забороняє поєднання посади депутата з державною посадою. Якщо ми хочемо це змінити, то треба змінювати Конституцію", - звертає увагу професор політології "Києво-Могилянської академії" Олексій Гарань. Законопроект Андрія Білецького у нинішньому вигляді передбачає зміни лише до закону про статус депутата.
"Депутати мають займатися політикою, а командири батальйонів - командувати батальйонами на полі бою. А сидіти в парламенті й одночасно командувати батальйоном - проблемно", - додає політолог.
Приватні армії
Ще одна небезпека, про яку говорять в контексті депутатів-комбатів - створення своєрідних "приватних армій".
"Уявіть, що буде, якщо у Верховній Раді при вирішенні політичних чи економічних питань депутати висуватимуть як аргумент власні легалізовані державою угрупування з важкою зброєю та технікою. Це - крок до реальної громадянської війни", - відзначає Євген Дикий.
Інший військовий експерт Олексій Мельник говорить, що сама по собі практика недержавних збройних формувань, які діють офіційно, існує в багатьох країнах: "Самі по собі формування, які називають "приватними арміями" - досить розповсюджена практика у західних державах. Але головне - регламентованість їх діяльності та контроль держави".
Експерт додає, що саме з контролем в Україні зараз й існують проблеми.
Зрештою, ініціатива Андрія Білецького є спробою легалізувати те, чим і так займаються командири, які отримали депутатський мандат, говорить Олексій Мельник.
З іншого боку, Антон Геращенко вважає, що говорити про появу "приватних армій" в Україні підстав немає.
"Небезпеки створення "приватних армій" в Україні не існує. Про це більше поширюють чутки наші вороги. Ні Коломойський, ні будь-який інший олігарх не має приватної армії. Всі збройні формування в Україні підпорядковуються державі", - говорить радник міністра внутрішніх справ.
