Якщо не взятися за просування армії і мобілізації найближчим часом, ми програємо війну на Донбасі.
Остання поїздка в Москву навесні 2014 року залишила одне яскраве спогад. Я був на робочій зустрічі у великому бізнес-центрі, де орендують офіси технологічні бренди рівня Nokia і Samsung. На першому поверсі престижного будинку в центрі Москви, яке щодня відвідують десятки тисяч людей, розгорнули масштабну фотовиставку, восхвалявшую славу російської зброї. Це були професійні авторські фото солдатів і офіцерів, а також військової техніки. Дивишся і розумієш: за Кремлем варто не просто російська армія, а суперсила.
Такі виставки в Москві - не рідкість. Постери зі знімками сучасного російського озброєння можна побачити в метро, на вокзалі та інших громадських місцях. Втім, з розмов з росіянами випливало, що нічого дивного в цьому явищі немає. Крім того, я дізнався, що бути офіцером в Росії сьогодні дуже престижно, як колись в СРСР.
Російська ідеологічна машина справно працює вже багато років. Російської армії старанно надають лиск: формують імідж суперсучасної військової сили, яка стоїть на сторожі вітчизни, а служать в ній достойні люди. На це працює не тільки реклама, але і кінематограф, а також серіальний телевізійний продукт.
Я, як людина, який віддав чимало років управління репутацією, можу сказати, що цей піар проводиться досить професійно і має високі результати. На Україні все не так. До недавнього часу у пересічного українця при згадці словосполучення «українська армія» перед очима поставала безтурботна картина зведення солдатами генеральських дач. Звичайно, з початку АТО багато чого змінилося, добровольці внесли в неї дух патріотизму, а волонтери - можливість досягнення цілей, але як же мало зробили для іміджу армії профільне міністерство і штабне керівництво.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Захарченко готує 100 тисячну армію
Чого варто мобілізація, побудована на засадах примусу і, відповідно, залякування. А адже замість оприлюднення інформації про тисячі ухильників і кримінальних справах проти них мобілізацію можна було б зробити не просто ефективною, але і вкрай привабливою.
До того ж уряд вже дало для цього козирі - солідні гонорари за підбиті танки, БТР і навіть за кожен день, проведений в АТО. Однак далі скромних повідомлень у ЗМІ ця тема не пішла. А тим часом генерали припустилися ще один грубий ляп з точки зору просування «продукту», так і прав людини, запропонувавши змусити військовозобов'язаних громадян отримувати довідки з військкомату для виїзду за кордон.
Після таких кричущих помилок українського керівництва російські вкидання, фейки, армія кремлівських інтернет-ботів і тролів різних мастей і «акули пера» з усіляких Lifenews вже не викликають колишнього занепокоєння.
Російська кампанія була прекрасно розроблена, так і здійснюється досить професійно, і мені зовсім незрозуміло, чому з української сторони немає симетричної відповіді. Навіть тим, хто кинув мирне життя і відправився на війну, ми не можемо забезпечити інформаційного прикриття, збудувати нормальну репутацію, забезпечити відчуття власної значущості.
І якщо чесно, ми давно програли в інформаційній війні в Донбасі, де українську владу вважають не інакше як «вбивцями» або «хунтою».
Якщо не взятися за просування армії найближчим часом, ми можемо зазнати поразки не тільки в ідеологічній війні, але і в реальному, а також завдати істотної шкоди репутації держави.
Джерело: