Головнокомандувач Валерій Залужний у колонці The Economist окреслив найгостріші технологічні та організаційні проблеми, які постали перед нашим військом у воєнно-технічному плані.
Україні треба не просто багато снарядів, але й багато керованих артилерійських снарядів. Про це в коментарі Gazeta.ua розповів військовий експерт Іван Киричевський.
"У цій публікації Залужний окреслив лише найгостріші технологічні та організаційні проблеми, які постали перед нашим військом у воєнно-технічному плані, і які ми можемо вирішити насамперед лише із повним залученням власних сил, і хіба що у другу чергу - із окремим вкрапленням поставок від західних партнерів. Іншими словами - за окремими сегментами в нас ситуація близька до відчаю, і це не зважаючи на уже витрачені зусилля. Наприклад, Залужний прямо вказує, що нам таки треба дрони-камікадзе із таким самим функціоналом, як "Ланцети", "Куби" та Shahed рашистів. Бо немає у нас досі таких стандартизованих літаків-снарядів, які б могли брати на себе функціонал контрбатарейної боротьби і далекобійних ударів. Можливо, "картонні дрони" в нальотах на електропідстанції десь під Бєлгородом чи Курском - то справді є добре. Але якщо міряти в плані впливу на ситуацію на полі бою, то серійна доставка "бавовни" відповідного типу безпілотниками потрібніша зараз скоріше по Тихорєцьку, де якраз складуються оті всі снаряди від КНДР", - пояснив Киричевський.
Інший проблемний момент - нам треба не просто багато снарядів, але й багато керованих артилерійських снарядів, наголосив експерт.
"Нюанс в тому, що один керований артилерійський боєприпас коштує до сотні тисяч доларів, а поточні темпи виробництва в країнах Заходу - кілька тисяч чи кілька сотень на рік. Пошук масованих та ефективних рішень по розмінуванню - це уже окремий момент відчаю. Якщо сам Залужний пропонував у тексті для цього використовувати хоч уже касетні снаряди. Котрі у світі насправді ще більш дефіцитні, аніж "конвенційні" артилерійські боєприпаси. Історія ставити списані реактивні двигуни на шасі й так "випалювати" мінні поля - виглядає окремо специфічно. Але щось же треба придумувати, в сфері інженерного військового мистецтва чи боєприпасної хімії в умовах, коли як заявляється глибина мінних полів рашистів може сягати навіть до 20 кілометрів", - уточнив Киричевський.
Ще Залужний говорить про те, що не вистачає готових продуктів та "заліза", які б можна було використовувати як системи автоматизованого управління військами або ж для введення в оману російських засобів радіотехнічної розвідки.
"У нас вся авіація зараз літає на малих висотах саме тому, щоб не потрапляти в поле моніторингу рашистських РЛС. Навіть при всіх проблемах, наявних у рашистів літаків А-50 та А-50У радіолокаційного дозору цілком достатньо, щоб "перекривати" більшу частину території України. Ще виявилось, що нам треба ще більш досконалі РЛС для контрбатарейної боротьби. А це уже виклик для вітчизняного ВПК", - наголосив Киричевський.
