За даними The New York Times, багато членів НАТО скептично ставляться до майбутніх переговорів із Росією щодо деескалації, вважаючи, що РФ просто хоче виграти час.
Джерело: американське видання The New York Times за підсумками зустрічі глав МЗС країн НАТО у п'ятницю
Дослівно: "Чиновники НАТО кажуть, що багато держав-членів не надто оптимістичні щодо дипломатичної деескалації і вважають, що Росія, можливо, просто хоче виграти час і мати можливість сказати своїм громадянам, що Захід не бажає говорити, і таким чином знайти привід, щоб піти".
Деталі: У статті зазначається, що зустріч глав МЗС країн альянсу в п'ятницю відбулася "на тлі загального скептицизму щодо готовності Москви до деескалації та серйозних переговорів".
За даними видання, у НАТО розглядають майбутній тиждень переговорів як діалог, а не як переговори — щоб побачити, чи мають сенс переговори по суті з питань, що викликають стурбованість обох сторін, але лише в тому випадку, якщо Росія знизить ескалацію навколо України.
Що передувало: Очільники зовнішньополітичних відомств держав-членів НАТО на позачерговому відеозасіданні 7 січня погодилися, що Альянс залишиться на твердій позиції щодо свого розширення та права України вступити до НАТО.
Після цього генеральний секретар організації Єнс Столтенберг заявив, що НАТО має бути готовим до провалу діалогу між Росією та Заходом.
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що дипломатичне вирішення ситуації навколо російської агресії в Україні "все ще є можливим та бажаним, якщо Росія його обере". Втім, на його думку, Москва "намагається сфокусувати увагу на дебатах про НАТО замість сконцентруватися на нагальній проблемі – її агресії поти України".
Довідка: 10 січня генеральний секретар Єнс Столтенберг прийме міністра закордонних справ Дмитра Кулебу, який також візьме участь у засіданні Комісії НАТО-Україна на рівні послів під головуванням Столтенберга. Також 10 січня очікуються переговори США з Росією на платформі Стратегічного діалогу з безпеки.
Через два дні, 12 січня, заплановане проведення Ради Росія-НАТО, яку Столтенберг скликав після висунення Кремлем так званих "гарантій безпеки" і вимоги нерозширення НАТО.
