Україні для повернення окупованих територій треба наполягати на Будапештському форматі переговорів. Ні Мінський процес, ні введення миротворців ситуацію на Донбасі не вирішать. Це завдання для новообраного президента і майбутньої Верховної Ради.
Про це розповідає Андрій Сенченко, колишній народний депутат і координатор "Воєнного кабінету" Юлії Тимошенко. Днями заявив, що покидає "Батьківщину". Зустрічаємося 31 травня у його офісі на вул. Банкова, 2.
Ви пішли з "Батьківщини". Що вплинуло на це рішення?
У першу чергу – зовнішні чинники. Зараз є серйозна загроза російського реваншу.
Я не був депутатом парламенту цього скликання від "Батьківщини". Очолював громадське об'єднання "Сила права". Ми п'ять років воювали разом з постраждалими українськими громадянами проти Російської Федерації на юридичному фронті. Разом із родинами загиблих військових та цивільних, разом з пораненими, вимушеними переселенцями. Ми отримали більше як тисячу рішень проти РФ, заарештували 3,5 мільярда доларів російських активів.
Отримали більше як тисячу рішень проти РФ
Юлія Володимирівна не просила вас залишитися?
Ні. У нас була розмова. Такі процеси завжди складні. І для неї, і для мене. Але ми розуміємо відповідальність політиків за те, що відбувається в країні.
Після відходу Турчинова вас називали сірим кардиналом в "Батьківщині".
Я публічна людина. Не займаюсь кулуарною політикою.
Чим займався "Воєнний кабінет", який ви очолювали?
Він був створений на основі "Сили права". Прийшли фахові люди з усього спектру військових питань: розвідники, військові лікарі, інші спеціалісти з військових справ, серйозна команда долучилась з оборонно-промислового комплексу. Порошенко казав, що у нас одна з найсильніших армій в Європі. Це так. Але вона сильна лише духом людей, які захищають країну, а не тому, що сучасна, переозброєна. Треба розуміти: щоб протистояти Росії, ми повинні реформувати армію. Це непростий процес, але якщо балакати про це ще 10 років і нічого не робити, нас не буде на мапі світу.
Позачергові парламентські вибори призначені на 21 липня. Як можете оцінити нинішнє його скликання.
Я не народний депутат 8 скликання. Ця Верховна Рада дозволила зруйнувати остаточно незалежність законодавчої влади. Почав тиснути на парламент і повністю собі його підпорядкував Віктор Янукович. А Петро Порошенко продовжив. Це змова більшості з Порошенком.
У нас багато політиків, партій обходять питання війни й миру. Про що завгодно, тільки не про це. Капітулянти, це відомі всім персонажі, працюють на державу-агресора. А решта - або не мають стратегії, як діяти. Або в них є залишки бізнесу, економічні зв'язки чи ще щось із Російською Федерацією. Коли кажуть, що ми маємо побудувати тут гарне життя, тоді Крим і Донбас повернуться, – це нещиро. Бо ці території не пішли. Їх захопив агресор, це військова окупація частини країни. Держава зобов'язана захищати громадян і повертати території.
Як?
Не танковими колонами на Донбас. А з чітким розумінням, яке завдання в української армії та в політичної команди, яка очолює країну. Армія має ефективно стримувати агресора. Зараз наше військо не безпорадне. Але уся система захисту країни не є міцною. Змінити систему треба так, щоб ворог зрозумів - кожен його крок на нашу територію супроводжуватиметься для нього неприпустимими втратами.
Завдання політичної команди йти у наступ на дипломатичному, економічному, юридичному фронтах. Треба повертатися в Будапештський формат (на базі Будапештського меморандуму 1994 року США, Велика Британія і РФ гарантували Україні безпеку в обмін на без'ядерний статус. Пізніше до меморандуму приєдналися Франція і Китай. — ГПУ). Іншого немає. Формат Мінську ні до чого не призведе.
Формат Мінську ні до чого не призведе
Але нам говорили: "Будапештський формат" - це документ, де ніхто ні до чого офіційно не зобов'язувався.
Це каже Путін, потім поширюють російські ЗМІ, підтримують умовно українські ЗМІ, які працюють на той бік, і путінські друзі в Європі.
Кремль маніпулює перекладом Будапештського меморандуму. Він є трьома мовами: англійською, російською, українською. Вони роблять некоректний переклад з англійської і цим маніпулюють. Кажуть, що меморандум не був ратифікований. Але коли його підписували, чверть століття тому, ні американське, ні британське, ні російське, ні українське законодавство не передбачало ратифікації таких угод. Тобто, меморандум, почав діяти з моменту підписання.
1 березня 2014 року, після захоплення Криму, відбулося екстрене засідання Радбезу ООН. Їх було кілька: 27 лютого ініціювала Україна, а 1 березня – Велика Британія. Можете знайти на сайті ООН виступ посла Гранта, представника Великої Британії в ООН на той час. Він почав зі слів: "Ми, Велика Британія, країна-гарант безпеки України по Будапештському меморандуму".
За вашими словами, "партнерам треба казати — ми будуємо країну, яка дотримується правил. Але не треба нав'язувати нам рецептів, як діяти". Що мали на увазі?
Приклад нав'язування рецептів – це Мінськ. Європейським країнам бажано якнайшвидше припинити стрілянину на Донбасі. А для нас – це війна і захоплення нашої землі. Її припинення – це звільнення територій, а не домовленості, що створять сіру зону, як є у Придністров'ї 30 років. Нам нав'язували саме такий варіант.
На Донбасі зруйнована інфраструктура, заміновані поля. Ми порахували: щоб компенсувати збитки, нанесені російською агресією, окупацією, кожному дорослому українцю доведеться сплатити 50 тисяч доларів податків.
Багато розмов було про те, що нам потрібні миротворці на Донбасі. Що вирішить введення контингенту?
Нічого. Це механізм заморожування конфлікту.
Як ви сприйняли новину про повернення Саакашвілі в Україну?
Ніяк. Принизливо для країни – коли його позбавляли громадянства. Тому треба було повернути. Більше він мені не цікавий.
У програмі 2014-го Порошенко говорив про деолігархізацію. На виборах 2019-го ця тема не була особливо популярною. В країну повернувся Ігор Коломойський. Бачимо посилення позицій Ріната Ахметова в економіці. Чому це відбувається?
Зруйновані механізми захисту країни від порушення конкурентних умов. Американські економісти порахували, що Україна втрачає від цього понад 500 мільярдів гривень на рік. Це 20 відсотків ВВП. Коли черговий прем'єр скаже: наступного року валовий внутрішній продукт зросте на 3,2 відсотка, згадайте ці втрачені 20 процентів.
Чуємо багато критики до українських виробників ліків. Насправді, їх потрібно підтримувати. Це одна з конкурентних переваг держави. Кримчани, які приїжджають з окупації сюди подихати вільним повітрям, скуповують тут ліки і везуть додому. Бо те, що завозять туди з Росії, до медикаментів не має ніякого стосунку.
Потрібно відрізняти олігархічний бізнес від великого. Останній не потрібно руйнувати. Треба, щоб усі працювали за єдиними правилами. І щоб цей великий бізнес не ліз у політику.
Як повертати Крим?
Так, як і Донбас - паралельно. Дехто помилково говорить: ми якось домовимося і звільнимо Донбас. А про Крим - опускають очі, мовляв, берлінська стіна теж колись впала.
Який правильний сценарій?
Швидке реформування й зміцнення української армії. Якщо за спиною немає сильної армії, не буде вдалої дипломатії.
Потрібно допомогти кожному українському громадянину отримати рішення про відшкодування збитків, нанесених російською агресією. Консолідувати ці вимоги разом з вимогами держави, бізнесу до РФ. Це важливий тиск.
Повернення до "Будапешту". Нам не потрібні дрібні санкції у розстрочку. Економічний тиск на агресора повинен досягнути такого рівня, щоб Путін забрався. Кажуть: він не сяде за стіл у Будапештському форматі. Та і не треба. Зібрали гарантів і виробили заходи тиску. Наприклад, ембарго на купівлю-продаж російської нафти. Москва тоді втратить понад 40 відсотків свого експорту.
Економічний тиск на агресора повинен досягнути такого рівня, щоб Путін забрався
Хто на це піде?
Ті, хто гарантував нам безпеку. США і Велика Британія. Вони можуть пояснити іншим країнам, що буде світове ембарго. Росія перекриває 13 відсотків на ринку нафти. Країни ОПЕК (Організація країн-експортерів нафти. - ГПУ) із задоволенням будуть готові замістити цю нішу за півроку. Дати меседж Путіну — маєш строк до 1 січня. Або забираєшся з Криму і Донбасу, або із середини 2020 року тебе немає на ринку нафти.
Треба ініціювати й інші процеси. Наприклад, демілітаризацію всієї акваторії Чорного та Азовського морів.
Ви очолювали ТСК по Іловайську. Чи могли результати бути іншими, якби був закон про ТСК і комісія мала важелі впливу і ширші повноваження?
Вперше в історії українського парламенту слідча комісія щось довела до кінця. Ми зробили висновки, не дозволили приховати їх від суспільства. Хоча були спроби. Міноборони і Генштаб були так налякані, що засекретили списки нагороджених учасників Іловайських подій. Хоча вони є на сайті президента.
Війна — складна і непередбачувана. Неможливо обвинувачувати офіцера, командира у помилках. Чому ми висунули звинувачення у першу чергу до Порошенка? Тому що не був введений воєнний стан. Його кадрова політика в армії, Міноборони майже повністю дезорганізувала оборону країни. Не приймали рішення, коли вже було вторгнення, вони про це знали, але стояли на параді. Ніяких команд від верховного головнокомандувача не отримала вся військова вертикаль. Муженкові не вистачило духу протистояти. Він повинен був вимагати рішень від Порошенка.
Президент, призначивши дострокові вибори, зробив помилку
Народні депутати обіцяли нам Виборчий кодекс, закон про імпічмент президента, зняття депутатської недоторканності. Верховна Рада встигне проголосувати за це?
Це залежить не тільки від парламенту, а й від Зеленського.
Президент, призначивши дострокові вибори, зробив помилку. Отримаємо близький за якістю склад депутатів через збереження "мажоритарки". І що далі? Восени проводити нові вибори?
Потрібні відкриті списки і пониження прохідного бар'єру до 3 відсотків. Щоб більше політичних сил увійшли до Ради.
Зеленському не треба бикувати, як свого часу це робив Янукович. Мав би запросити на консультації керівників фракцій і запропонувати вихід із політичної кризи. Після розпуску ВР вона тільки поглибилася. Щоб вийти з неї, треба вирішити: який перелік першочергових речей може ухвалити парламент, аби у жовтні із чистою совістю йти на вибори.
Президент має скасувати свій указ?
Так. Це не соромно зробити. Йдеться про долю країни.
Від чого головне вберегтися Україні наступні 5-10 років?
Російський реванш. У Москві немає наших прихильників та друзів. У них інші інтереси. Якщо українці будуть мати можливість самостійно визначити свою долю, тоді впораємося з усіма проблемами. Легше, складніше, але самостійно.
