У Москві бачать, що США не запроваджують жорсткі санкції. Послаблення Кремль використовує як передих. І робить ставку на внутрішні українські процеси. Для Путіна головне - залишити собі Крим і не пустити Україну в НАТО. Заради цього йде війна.
Про це розповідає блогер Олег ПОНОМАР.
Чотири роки ви протидієте російській пропаганді у соцмережах. На що тиснуть росіяни?
Що ми нікому не потрібні. Європа Україну не любить, ЄС не чекає, НАТО ми не треба. Це легенда пропагандистської Росії. Так говорять їхні політики, президент. Над цим працюють їхні фабрики тролів.
А я пишу, що ми наближаємося до Європи. Хоч і не так швидко, як хотілося. Що дефолту немає. А є перемоги. Серед них - над "Газпромом" у Стокгольмському арбітражі. Це не малесенька радість. Це - шикарна геополітична перемога. Їх це виводить із себе.
Важливо, щоб Путін і Трамп не прийняли рішень за спиною України і на шкоду нашій державі
Однією з перемог стало отримання зі США протитанкових ракетних комплексів "Джевелін". Як це вплине на ситуацію на Донбасі?
Не дуже, з воєнної точки зору. Хоча б тому, що їх небагато. Та в нас є і свої протитанкові системи. Трохи слабші за технічними параметрами, але не набагато. Та надання Україні "Джевелінів" - це потужний символічний крок. Сполучені Штати надають дорогу зброю Україні. Значить, ця країна - військовий союзник США. Як Ізраїль, Японія чи Південна Корея. Тепер підтримати нас можуть Канада, Польща, Велика Британія, країни Балтики. Вони вже постачають допомогу.
Та є одне "але" - Трамп. Якщо Росія допомогла йому стати президентом, він мусить це якось відробити. За півтора року після інавгурації американського президента український рух на Захід, антиросійські санкції і допомога Україні сповільнилися. Єдине, що Трамп зробив доброго, - це надав "Джевеліни". Хоч це була не його воля. Рішення просували Держдеп і Пентагон. А Трамп поставив умову: вони мають бути не в зоні бойових дій.
На що тепер можемо розраховувати?
В американський військовий бюджет щороку закладається 200-300 мільйонів доларів для України. По зброї - зараз триває фінальна стадія надання нам катерів берегової охорони.
Але ми вийшли на геополітичне роздоріжжя. Зараз багато залежить від Трампа. Однак Роберт Мюллер (спеціальний прокурор, розслідує змову членів передвиборчого штабу Дональда Трампа з російськими спецслужбами. - Gazeta.ua) близько до нього підібрався у своєму розслідуванні. Тому президент США нервує і поспішає. Саміт із Кім Чен Ином він підніс світові як свою зовнішньо-політичну перемогу, хоча вона насправді не є такою. Це пуста угода.
Після цього Трамп каже: "Тепер мусимо такий саміт провести з Росією". Планується наступного місяця (зустріч президентів США Дональда Трампа і Росії Володимира Путіна має відбутися 15 липня у Відні, за неофіційними даними. - Gazeta.ua) в Австрії. Важливо, щоб там не прийняли рішень за спиною України і на шкоду нашій державі.
Нам треба робити своє. Впроваджувати реформи і боротися з корупцією
Україна може впливати на цю ситуацію?
Нам треба робити своє. Впроваджувати реформи і боротися з корупцією. Далі зміцнювати армію, виробляти сучасну зброю. Мусимо бути сильними й розраховувати на себе.
США не запроваджують жорсткі санкції. Послаблення Кремль використовує як передих
Що може бути альтернативою Мінським угодам?
Тільки Хорватський варіант. Але його всі відкидають, бо це втрати - людські життя. Хорватська армія провела військову операцію "Блискавка" і за тиждень викинули самопроголошену Сербську Країну, аналог ДНР (1995 року хорватська армія провела дві короткі наступальні операції "Блискавка" і "Буря". Визволили територію Західної Славонії, яка була частиною самопроголошеної Республіки Сербська Країна. Звідти виїхали майже 200 тис. сербів. Зруйновано тисячі сербських домівок, а їхнє майно розграбували. Загинули понад тисячу людей, майже половина з них - цивільні. - Gazeta.ua).
Хорватський сценарій для нас не прийнятний. Бо Росія може ввести регулярні війська. Тоді це будуть сотні тисяч жертв. Тому поки що альтернативи Мінську нема.
Але Мінські угоди не працюють.
Росія не виконує угоди, тягне час. Перша й головна умова - вивести російські війська. Якщо вони цього не роблять, то не включаються наступні механізми - передача кордону, проведення виборів.
У Москві бачать, що США не запроваджують жорсткі санкції. Послаблення Кремль використовує як передих. І робить ставку на внутрішні українські процеси. Хочуть змінити нашу владу, яку називають проамериканською. Чекають на президентські вибори. Намагаються розкачувати ситуацію і провокувати нас.
Наскільки ефективний план "Анаконда" з удушення російської економіки?
Цей термін я перестав вживати після того, як до влади у США прийшов Трамп. Явної "Анаконди" вже немає. План працює, але не так активно.
Останній пакет санкцій за Барака Обами був дев'ятий. Зараз маємо їх 18. Тобто, вже дев'ять запровадили при Трампові. Але вони не такі потужні, як нам хотілося б. Росія не виводить війська. Не гнеться під "Анакондою".
Улітку 2017-го у США прийняли "Закон протидії країнам-ворогам США". Це Росія, Північна Корея та Іран. Його ухвалив Конгрес. Але Трамп його підписав з поміткою "неконституційний". А це документ із сильними санкціями. Тобто "Анаконда" є, але Трамп її саботує. Один із прописаних у цьому законі моментів - заборона для США на купівлю облігацій державного боргу Росії. Якщо вона запрацює, американські долари не йтимуть в економіку Росії. Рубль стрімко знеціниться.
Росіяни можуть перейти на саму картоплю, але казатимуть: "Америці не піддамося"
Що Росія втратила за час дії санкцій?
Санкції Обами мають довготривалий ефект. Такі монстри економіки РФ, як "Газпром", "Роснефть", "Лукойл", "Сбербанк", "Внешторгбанк" попали під санкції саме тоді.
По друге, діє заборона на постачання товарів російського військово-промислового комплексу. Підприємства, що виробляють ракети, морські військові кораблі - підпадають під обмеження.
Третє, заборона постачати Росії технології у нафтогазовій сфері. Росіяни працюють на тому, що в них є. Беруть ту нафту, яку легше взяти. А щоб дістати глибше - треба технологія, яку мають тільки США. З роками це буде бити болючіше.
Однак РФ пристосовується. Вчиться жити під санкціями. Російські олігархи переоформлюють компанії на родичів, роблять складні ланцюжки через офшори. А США запроваджують санкції вже на нові компанії. Гра триває.
Росія - тоталітарна країна. Інтереси громадян у неї на останньому місці. Втрати від санкцій Путін спочатку компенсує багатіям. І країна до цього звикла. Росіяни можуть перейти на саму картоплю, але казатимуть: "Америці не піддамося". Є відчуття, що до критичної точки ще далеко.
Чому російське суспільство не вибухає, люди не виходять на протести.
Якби тиск ішов агресивно і по наростаючій - тоді це могло би статися. Щоб кожен наступний пакет санкцій був сильніший за попередній. Щоб дійшли до відключення SWIFT (міжнародна міжбанківська система передачі інформації та здійснення платежів. - Gazeta.ua), до ембарго нафти. До заборони на купівлю облігацій держборгу. Тоді це вдарило б по населенню. Але цих санкцій немає. І про SWIFT, і про нафтове ембарго всі мовчать. Важливою частиною тиску на Росію була ціна на нафту. Обама домовився із Саудівською Аравією. Вони збільшили видобуток. Ціна просіла до 30 доларів за барель. Зараз 75. "Анаконда" пробуксовує.
Який сценарій щодо Росії вигідний для США?
Вони не хочуть розпаду РФ. Ідеальний варіант - щоб Трамп досяг згоди з Путіним. Кремль може вимагати - хай Україна законодавчо відмовиться від руху в НАТО і віддасть Крим в оренду Москві на 50 чи 100 років. І Росія взамін виведе війська з Донбасу. Для Путіна головне - залишити собі Крим і не пустити Україну в НАТО. Заради цього йде війна.
Якщо Трамп на це пристане, то це угода не на користь України. Бо ми плануємо бути в НАТО років за п'ять. До 2020-го маємо перейти на їхні стандарти.
Ми можемо сказати "ні" Трампу?
Чотири роки тому в нас не було ні армії, ні економіки. Тоді мусили прислухатися, що кажуть країни Заходу. Не мали м'язів і сили говорити про національні інтереси. Зараз ми в іншій ситуації.
Ми не повернемо Крим у найближчі роки. Але не маємо права підписати жодних договорів. Так визнаємо їхню анексію. Та і для чого відкладати це на 100 років. Якщо питання може вирішиться за 10-15.
Як оцінюєте заяву Трампа про повернення Росії у "Велику вісімку"?
Президент США лояльно ставиться до Росії. Але повернення неможливе. На це мають погодитися всі країни G7.
Час від часу чуємо про послаблення санкцій проти Росії в Європі. Чи не станеться так, що за кілька років опинимося сам на сам із країною-агресором?
Цього не буде. Європа розуміє, що після окупації Донбасу й анексії Криму не можна сказати - ок, живемо далі, ніби нічого не сталося. Це підриває весь післявоєнний устрій європейської карти. Що завадить Росії забрати Естонію або Латвію? Євросоюз зберігатиме тиск на РФ. Більший чи менший.
Йде потужна гра між бізнес-колами Німеччини і США. Штати зобов'язані перешкоджати будівництву "Північного потоку-2"
Чому тоді Німеччина підтримала будівництво "Північного потоку-2"?
Меркель зберегла пост канцлера, але політично стала слабша. Якщо заборонить будувати "Північний потік-2", її знесуть.
Але цей газопровід невигідний для США. Америка возить танкерами свій сланцевий газ і хоче збільшувати поставки. Будують термінали по всій Європі. Американський бізнес тисне на Трампа, щоб він просував їхні інтереси і зробив усе, аби цей потік не був завершений. Йде потужна гра між бізнес-колами Німеччини і США.
Не треба забувати, що 2014 року Штати ухвалили "Акт на підтримку свободи в Україні". Там окремим рядком є таке: "США зобов'язані перешкоджати будівництву "Північного потоку-2". Трамп мусить виконувати цей закон.
Як розстановка сил між США, Китаєм, Європою та Росією впливає на Україну?
Знову повертаємося до Трампа. Він розсварився на саміті "Великої сімки" з усіма. Це недобре для України. Нам вигідно, коли Захід монолітний. Бо це - наша антиросійська коаліція.
Трамп почав торговельні війни з ЄС та Канадою. А Вашингтон і Оттава - наші головні союзники.
Про Китай у цьому чотирикутнику не говорив би. Це потужна і самодостатня держава. Вони ведуть свою гру. Вкладають гроші і в Україну, і в Росію, торгують із ними.
Але Пекін зацікавлений у східних територіях РФ.
Так. Однак китайці вимірюють історичний час століттями. Знають: коли яблуко буде стигле, впаде їм у руки.
Це гарний приклад для України - вони роблять своє.
Путіну треба підготувати наступника. Молодого політика з фсбшним нутром
Який ваш прогноз щодо Росії на наступні шість років - черговий президентський термін Путіна?
Він добуде його. Путіну треба підготувати наступника. Молодого політика з фсбшним нутром. Щоб гарантував безпеку кланам, збереження економічних схем. Щоб Росія залишилася в її нинішніх територіях. Усередині він має бути другим Путіним. Це буде цілком керована людина. А нинішній президент стане верховним жерцем, "моральним лідером". Немає сенсу надіятися, що прийде хтось ліберальний. Усі правителі Росії працюватимуть на збереження імперії.
Але ми будемо незалежні. Вступ у НАТО - це точка неповернення в імперію.
2024 рік може бути переломним у Росії?
Важко сказати. Американське розвідувальне агентство Stratfor каже, що розвал буде приблизно в 2021-му. Я поки що не бачу, як це може статися.
У випадку розвалу Росії нам треба очікувати на хвилю біженців і мігрантів? Хто це буде?
Перша хвиля - люди небідні, розумні. Ті, що ідеологічно ближчі до нас, ліберали. Бо ті, хто готовий там залишатися, менш інтелектуальні. Не думаю, що звідти ринуть мільйони біженців. Катастрофи не станеться.
Порошенко має ще якісь сюрпризи
Якої інтриги на виборах президента України варто чекати?
Головна - чи збереже Порошенко свій пост на другий термін. Один із факторів - кого підтримають США, Франція та Німеччина.
Я впевнений, що Петро Олексійович піде на другий термін. За ці чотири роки до зовнішньої політики немає питань. Стратегічно рухаємося правильно - наближаємося до НАТО й Євросоюзу. Там постійно наголошують, що зроблено багато. І якщо Порошенко їх переконає, що продовжить цей курс, його підтримають.
Глава держави ще не оголосив про початок передвиборчої кампанії, бо хоче підкріпити заяву діями. Займається отриманням Томосу українській церкві. Якщо це станеться до виборів, це буде його козир.
Думаю, має ще якісь сюрпризи. Наприклад, зробити у день виборів президента референдум щодо вступу в НАТО. Рух країни до Північно-Атлантичного альянсу підтримують 60 відсотків українців. Якщо Порошенко зробить це своїм головним гаслом, матиме успіх.
Юлія Тимошенко вже почала кампанію. За рахунок чого старатиметься виграти?
У неї змінилася риторика. Каже: "Я вірю в Україну, все буде добре". А ще рік тому говорила, як усе погано. На погоджувальних радах вживала слова - геноцид, зубожіння, тотальна катастрофа. Тепер Юля - оптиміст. Її виборець - це людина за 50 років, яка живе у сільській місцевості. Тимошенко старатиметься залучити на свій бік тих, кому від 20 до 40. Критикуватиме Порошенка.
Хто із новачків може вистрелити?
На цих виборах - ніхто.
Яка система виборів була б для країни оптимальна зараз?
Новий закон із відкритими списками прекрасний. Але він для розвинутіших суспільств. Для демократії - це крок вперед. На довгострокову перспективу закон потрібен. А сьогодні люди ще готові голосувати за гречку.
Джерело: | Теги: політика
