За останні два роки погіршилося ставлення росіян до біженців із Донбасу.
Про це йдеться у науковій публікації Володимира Мукомеля, доктора соціологічних наук, керівника сектору вивчення міграційних та інтеграційних процесів Інституту соціології Російської Академії наук. Стаття під назвою «Адаптація та інтеграція мігрантів: методологічні підходи до оцінки результативності та роль приймаючого суспільства» була опублікована у щорічному науковому збірнику Інституту соціології РАН «Росія, що реформується».
В ході дослідження російські соціологи опитали мешканців чотирьох міст Росії – Санкт-Петербург, Ростова-на-Дону, Бєлгорода і Калуги. Предметом опитування було ставлення росіян до мігрантів, зокрема, до порівняно нової категорії «приїжджих» – біженців із Донбасу. Згідно із соціологічними дослідженнями «Левади-Центру», протягом останніх років населення Російської Федерації стало суттєво більш негативно ставитися до українських біженців та українців в цілому. Обмежити їх проживання на території Росії в серпні 2015 року були готові 14% респондентів проти 5% в жовтні 2013-го та 8% в липні 2014 року. Цікаво, що це відбувається на фоні зниження ворожості до вихідців із Центральної Азії та Кавказу.
Нагадаємо, що масовий наплив біженців із Донбасу до Російської Федерації розпочався в липні 2014 року. У цей час у так званій «зоні АТО» відбулося серйозне загострення бойових дій, пов’язане, зокрема, зі збільшенням Російською Федерацією своєї присутності на Донбасі. У той час, коли через непідконтрольні українській владі ділянки кордону проходили все нові колони російської бронетехніки та артилерії, російське керівництво розпочало масштабну пропагандистську кампанію з метою демонстрації своєї «миролюбності» та викриття «звірств українських нацистів». В Ростовській області були облаштовані табори для біженців, прибулим туди жителям Донбасу обіцяли гідне життя в «братній» Росії. Нові сюжети про миролюбну та щиросердну Росію, що розкриває свої обійми для жертв «громадянської війни на Україні», з’являлися у російських телевізійних випусках новин щодня. Але з часом тема біженців телевізійникам «приїлася» і людям, що повірили путінській гостинності, довелося зіткнутися із суворою реальністю.
Як зазначає автор статті, Володимир Мукомель, «якщо стосовно мігрантів інших національностей основні претензії концентрувалися навколо проблем культурної взаємодії, в обговоренні українських біженців домінував ресурсний дискурс». Як показує дослідження, для все більшого числа жителів Росії біженці з України – це «нахлібники», що вимагають до себе виняткового ставлення і позбавляють роботи місцевих. Серед росіян поширена точка зору про те, що біженці з Донбасу пред’являють необґрунтовані претензії. Зокрема, ось що зазначив опитаний житель Ростова-на-Дону: «В українців взагалі якась позиція щодо Росії, що Росії їм винна, Росія розв’язала цю війну. І тепер ми повинні їх всіх взяти до себе додому, кожну родину поселити в себе вдома, годувати їх». Цікаво, що опитані росіяни називають біженців із Донбасу саме «українцями», незважаючи на риторику адептів «Новоросії», які люблять підкреслювати, що мешканці Донбасу – це «руські люди».
Пересічні росіяни звинувачують біженців в тому, що вони забирають їхні робочі місця, також поширені звинувачення, що біженці не хочуть працювати. «Багато приїжджих розповідають, що у них там були зарплати хороші, а тут їм дріб’язок пропонують, і тому починають «я за такі гроші не буду працювати», починають носами крутити» (мешканець Бєлгорода). «Їм пропонують роботу, ідіть працювати за 15 – 20 тисяч, у нас більшість росіян стільки грошей не отримує, а вони кажуть, що це мало і йдіть самі працюйте» (мешканець Калуги). Багатьох місцевих мешканців дратує надмірність претензій і утриманство частини біженців. «Біженці сказали, що «ми хочемо, щоб нам дали будинок або квартиру, роботу, ні, роботу ми не хочемо, ми хочемо просто грошей, щоб просто ми жили». Тому особисто у мене до них негативне ставлення. Після ось цього всього» (мешканець Калуги). Поширена також точка зору, що для біженців влада робить більше, ніж для місцевих, і робить це за рахунок місцевих. «Ми готові прихистити, я особисто не проти. Але щоб це не на збиток корінному населенню, чому ми повинні теж страждати?» (мешканець Ростова-на-Дону).
Особливі нарікання респондентів викликають незграбні практики нав’язуваної владою добровільно-примусової допомоги біженцям, з якими зіштовхнулися працівники бюджетних організацій. «Брали щоденний заробіток у кожного як допомогу біженцям. Я думаю, кожного торкнулося на роботі» (мешканець Бєлгорода). «Я чула про ситуації, коли затримували зарплату росіян, частину якусь, віддаючи біженцям. Це треба робити не примусово, а на добровільній основі» (мешканка Калуги). Часто виникали і політичні мотиви відторгнення приїжджих із Донбасу. «Я нещодавно сиділа на роботі і до мене прийшов чоловік із Донецька. Просив, щоб я йому грошей дала. Я кажу, що у мене нема грошей, а він відповідає: «Але нам же Володимир Путін обіцяв?» Вони вважають, що ми їм чогось винні» (мешканка Бєлгорода). «Мені здається, що мають приїжджати мами з дітьми, а не татусі на крутих машинах. Нехай вони захищають свою батьківщину. А вони бояться» (мешканець Бєлгорода).
В ході дослідження були також опитані і самі біженці з Донбасу. Вони скаржаться на труднощі із роботою та житлом в Росії. «Ніде взагалі практично не беруть, дуже важко влаштуватися. Типу треба конкретно казати, що я не з України, а саме з Південного Сходу – кидають слухавку і все» (біженець з Донбасу, мешкає в Бєлгороді).
Мабуть серед росіян, що висловили незадоволення біженцями з Донбасу, є чимало прихильників «Новоросії» і «руського миру». Іще нещодавно вони підтримували анексію чужої території та розпалювання війни в сусідній державі. Закликаючи до війни, потрібно усвідомлювати, що вона інколи може принести незручності. А тоді вже марно нарікати.
Джерело: | Теги: Донбас
