Колегії Конституційного суду відмовили у відкритті провадження у справі про офіційне визначення положень "Про засади державної мовної політики" і про визнання цього закону неконституційним.
Колегія прийняла відповідні ухвали, про що сповістила прес-служба КСУ.
Звернення про оскарження скандального документа були скеровані депутатами Львівської міської ради та 51-м депутатом ВРУ. Зокрема, львівські райці вимагали визнати "мовний" закон таким, що не відповідає нормам Конституції, а народні обранці "давили" на порушення самої процедури його ухвали. Ні то, ні інший аргументи Конституційний суд не визнав важливим навіть для відкриття відповідного провадження.
Закон передбачає можливість офіційної двомовності у регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%. Спираючись на це, Одеська обласна та міська ради, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Севастопольська, Дніпропетровська та Луганська міськради, Краснолуцька міськрада (Луганська обл.), Запорізька, Донецька, Херсонська, Миколаївська та Дніпропетровська обласні ради вже прийняли рішення про визнання російської мови регіональною.
Також угорська мова стала регіональною у місті Берегове (Закарпаття), молдовська (румунська) - в селі Тарасівці Чернівецької області. Румунська мова стала офіційною у селі Біла Церква Рахівського району Закарпатської області.
Верховна Рада ухвалила ініційований Партією регіонів законопроект "Про засади державної мовної політики" 3 липня. 8 серпня президент Віктор Янукович підписав цей закон.
Джерело:
