Генерал-майор СБУ Василь Вовк к розповів про Мінські домовленості, війну, політику і про те, що зараз варто робити з Донбасом.
Генерал-майор СБУ Василь Вовк, керівник Головного слідчого управління СБУ, який займав цей пост до 15 червня 2015 року, розповів про Мінські домовленості, війну, політику і про те, що потрібно робити з Донбасом.
- Василю Васильовичу, до Вашого званням керівника головного слідчого управління СБУ додалася приставка "екс". Чим зараз займаєтесь? Пішли в "Справедливість" до свого колишнього шефа Валентина Наливайченка?
- Почнемо з того, що я до сих пір підтримую стосунки з усіма своїми колегами, в тому числі і з Валентином Наливайченком. Але ні до яких партій я не належу, партійну роботу не веду, хоча б тому, що зараз є кандидатом в конкурсі на заміщення посади керівника Державного бюро розслідувань. З СБУ я звільнений 19 червня минулого року, на наступний день після звільнення Валентина Наливайченка з посади керівника СБУ. Але до 12 серпня цього року я був у штаті Служби безпеки. Пройшов усі судові інстанції з приводу мого незаконного звільнення з СБУ, але суди не знайшли приводів розглянути мою справу по суті - я звертався з позовом до Президента України. І 12 серпня мене звільнили зі списків військової частини, яка називається СБУ.
- Ви родом з Вінниччини. Пам'ятаю, як в тренді були "донецькі". Чому не скористаєтеся своїм походженням?
- Значить, я не в тренді. Знаю, що той, хто при владі, притягує до себе своїх же, але я тут виняток. Про причини я можу тільки здогадуватися - вони відомі, мабуть, тільки Президенту.
- Зараз багато розмов про те, що за сценарієм Донбасу можуть піти і деякі інші області. Вирує Закарпаття, неспокійно на Херсонщині. Чи виправдані такі розмови?
- Ви вірите в те, що ми ще можемо реінтегрувати Донбас?
- Ні.
- Я не згоден з тим, що на Закарпатті є якісь натяки на неспокій - так, там є русинське питання, але реальних загроз воно не несе. Позначається близькість Європи. А ось на Херсонщині зараз ситуація ще складніша, ніж в Донецьку. Відійшов Крим, близько кордони, плюс там з'являються воєнізовані загони...
- Херсонщину віддали татарам?
- Це дуже болюче питання. Питання з приводу повернення Криму вже ніде не стоїть. Всі визнали, що Крим вже не наш. Всі ці заяви про повернення Криму - це піар і не більше. Я вірю, що татари хочуть підготувати плацдарм для того, щоб йти на Крим. Влада кинула ясний посил татарам - розбирайтеся з Кримом самі. З одного боку, потрібно триматися на політичному олімпі, а з іншого боку - всі розуміють, що йти на Крим, проти тієї сили, яка там є зараз, просто нереально.
- Які ще області найпроблемніші?
- Одеса і Харків. Я не можу сказати чому, але впевнений, що в майбутньому ці дві області стануть нашими форпостами. Я багато спілкуюся з людьми, і мені подобається їх позиція – не мерів або чиновників, або губернаторів, а саме простих людей.
- Ходять чутки, що через заворушення в Україну масово почали в'їжджати кримінальні авторитети з інших держав. Мовляв, тут зараз їм простіше. Це правда?
- Якщо Ви про злодіїв в законі, то їх взагалі зараз мало залишилося - навряд чи вони переїжджають. Та й з приводу решти криміналітету - тут їм просто некомфортно. У нас же будь-яке об'єднання зараз має зброю, і в разі чого в місті або в селі швидко збереться місцева самооборона і в будь-який момент захистить себе і своїх громадян.
- Це нормально?
- Ні, нормально, коли держава захищає своїх громадян
- Ви вірите в нову поліцію?
- Справа не тільки в поліції, така у нас вся система. Ось я недавно прийшов у компанію - вони отримали грант в 2 мільйони, щоб розробити закони про те, як звільнити наших заручників. Кажу: хлопці, заручники звільняються двома шляхами - або шляхом проплати, або шляхом силового звільнення. А вони отримали гроші і пишуть якусь ахінею. І так у нас часто-густо робиться.
Скажу більше - не розумію, чому так невдало виписаний мінський протокол від 12 лютого 2015 року? Там же спочатку виконання нами умов, виставлених бойовиками, а потім вже, можливо, нам віддадуть контроль над кордоном. Ви думаєте, їх читали Олланд або Меркель? У мене великі сумніви.
У мене хороші стосунки з Леонідом Даниловичем, я його не звинувачую - він просто замінив на переговорах Медведчука. Він шановний і досвідчений політик, і був сприйнятий усіма сторонами процесу.
- Чому ж таки не переписали, не вказали на цю помилку?
- Намагався. Але потім в Адміністрацію подзвонив Медведчук і попросив забрати Вовка з переговорів
- І в Адміністрації Президента послухалися Медведчука?
- Ну на переговорах сидять поважні люди, які знають, як потрібно вести переговори, де відступити, де крок в сторону зробити. А тут Вовк лається, криє всіх матом, називає речі своїми іменами ...
- І діють ці домовленості поважних людей?
- Та що там діє? Сьогодні знову обстріли, знову наші загиблі є. Мінські домовленості не діють, ситуація зайшла в глухий кут. Росія не віддасть ці території, поки ми не приймемо Закони про вибори, особливий статус Донбасу і не проведемо там вибори за їх сценарієм. Захарченка та Плотницького виберуть губернаторами, вони одягнуть своїх людей в форму українських прикордонників і нам скажуть: все, це ваше.
- Ми згодні на такий крок?
- На нас уже навіть американці тиснуть. Але якщо цей закон почнуть проштовхувати - дуже можливі народні хвилювання.
- Який же вихід?
- Відрізати від себе окуповані території і жити далі. Лінія розмежування є - нехай живуть за нею, як хочуть. Єдине, що я б зробив - припинив будь-які відносини з цією територією - звідти нічого не їде, і туди нічого не возимо. Але сьогодні поставлені на потік рейси внутрішньої контрабанди, яка приносить мільйонні прибутки чиновникам. Так що не вигідна їм деескалація!
- Але там же скільки наших хлопців загинуло за цю землю? Якось не з руки віддавати ...
- Так давайте ще більше покладемо наших хлопців. Якщо поклали стільки народу, а результату немає - пора щось змінювати.
- Тобто, Путін свого домігся, і нас навіть американські партнери вже тиснуть?
- Вихід один - переписати Мінські домовленості. Переписати все і правильно - вивести російських кадрових військових і все їхнє озброєння з території України.
- Як це вивести, якщо "їх там немає"?
- Нехай покажуть, що немає. І виведуть всіх своїх - бойовиків, туристів, козаків, відпускників. Далі, вписати пункт про передачу кордону українській армії. Далі слід прийняти закон з приводу громадян - якщо не вбивали, не чинили насильства, якщо не здійснювали терористичних актів - звільнити від відповідальності.
- Захарченко з Плотницьким не вбивали, не гвалтували і не здійснювали терористичних актів.
- Вони організатори терористичних угруповань. І повинні або залишити нашу територію, або здатися правосуддю. Тільки тоді можна проводити вибори.
- Вам не здається, що якщо переписати Мінські домовленості і вписати такі пункти, Росія не піде на це?
- Так, але нам потрібно показати, що ми готові виконувати домовленості - їх потрібно лише трохи підправити. Ось тут, а потім ще трохи ось тут, ой, вибачте, і забули ще ось тут маленький пунктик вписати. Якщо так не піде - треба відрізати.
- Ну як же відрізати - адже там теж є наші люди, у когось там залишився будинок, у когось там Батьківщина?
- Нехай їдуть сюди - проїзд вільний, допоможемо, чим зможемо. Як ще людей звідти виручити? Багато хто там залишив дім і рідних. Ну не виходить у нас взяти зброю і звільнити їх будинки... Тому потрібно вибирати з двох зол менше. Ми не віддаємо територію, ми приймаємо її як тимчасово окуповану.
- А якщо стріляти будуть?
- Стріляти в відповідь.
- З такими рішеннями і до наступного Майдану недалеко.
- Народ у нас терплячий і завжди готовий, але поки гроші на бутерброди не надійдуть - масовості чекати не варто. Не секрет, що влада віддається тільки з кров'ю - Янукович ще легко відбувся.
Кожна влада повинна розуміти, що вона не вічна, а набагато менше.