Апатія українського населення зростає.
Про це заявила соціолог, директор фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна.
Вона зазначила, що "росте апатія населення", а люди зуміли "пристосуватися до тарифів", зокрема, за рахунок субсидій.
"Хтось отримав субсидії, хтось взагалі не платить, ось коли будуть виселяти, що сумнівно, тоді і можуть бути якісь протести. Мирними вони не будуть, оскільки "на руках у людей зброя", - зазначила Бекешкіна.
Довіра до партій рекордно впала, навіть порівняно з домайданним 2013 роком. З чим це пов'язано?
- Зараз немає партії, яка була б в очах населення лідером. У свій час була "Наша Україна", яка розглядалася людьми як партія, що остаточно переможе комуністів. Потім великі очікування були стосовно "Партії регіонів", за них були готові голосувати 30%, за "Батьківщину" - близько 25%. Було два потужних лідера, які між собою змагалися на виборах. На останніх виборах так підтримували "Блок Петра Порошенко" і "Народний фронт", які разом отримали 40%. А зараз такого немає. Зараз криза партійного будівництва – одна з ключових проблем українського суспільства. Але вона не усвідомлюється навіть експертами, тому що коли говоримо про найбільш актуальні проблеми, то насамперед називається проблема корупції.
Чому так відбувається?
- Тому що законодавчий орган у нас – Верховна Рада, і в кінцевому рахунку закони ухвалюють партії-переможці виборів. А політичні партії в нас утворюються навколо популярних лідерів, яких підтримують певні фінансово-економічні групи, бо якщо вони не будуть підтримувати, то в них не буде грошей, доступу до ЗМІ, їх просто не буде знати електорат.
Зараза популізму зараз поширюється і на країни з давніми демократичними традиціями. Нещодавні дебати Клінтон і Трампа істотно відрізнялися від попередніх президентських кампаній, більше зосереджених на конкретних пропозиціях реформ. Зараз вони були зосереджені на особистостях. Популізм починає крокувати по планеті. Але в Україні він був завжди. Більш того, я завжди кажу, що не буває демократичного суспільства без популізму, без нього не виграти виборів. Але, одна річ - популізм там, де більшість становить середній клас, і інша - популізм у бідній країні, як у нас.
Довіри до цієї влади ще менше, ніж до попередньої, чому? Адже після Майдану кредит довіри був високий.
- Після помаранчевої революції довіряли новообраному президенту Ющенку, новому уряду на чолі з Тимошенко. Цей кредит довіри до влади вичерпався до кінця року. Другий раз довіра була після виборів Януковича 2010-го, і теж до кінця року вичерпалася. Третій сплеск довіри до влади був після перемоги на виборах Порошенка. Йому довіряли 50% виборців. Але довіру було знищено разом із гривнею на початку 2015-го. Звідки такий маятник? Та все просто: вибори у нас – це аукціон обіцянок. Люди голосують за тих, хто обіцяє, вони на це розраховують, а потім їх очікування не задовольняються. І що вищі очікування, то сильніші падіння.
Чи високі зараз протестні настрої у суспільстві? Чи можуть виникнути протести у зв'язку з тарифами?
- Після зростання тарифів ми очікували підйому протестних настроїв, але цього не сталося. Вони навіть дещо знизилися. Зростає апатія населення. Люди якось пристосувалися до тарифів – хтось отримав субсидії, хто взагалі не платить, от коли будуть виселяти, що сумнівно, тоді і можуть бути якісь протести. Взагалі немає прямого зв'язку між протестними настроями і реальними протестами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У США підказали, що робити далі з Кримом, щоб ситуація нормалізувалася
Протестні настрої у нас були високі всі роки існування незалежної України, особливо в 1997-1998-х, коли людям роками не платили зарплати. І що? Не пригадаю будь-яких масових протестів. Ще сплеск протестних настроїв був після того, як взимку 2015 року впала гривня. Охочих брати участь у протестах стало 40%, а потім все стихло. І протестні настрої не були найвищими ні перед помаранчевою революцією, ні перед Революцією гідності. За опитуваннями, в них брали участь близько 15% активного населення. Тому що революції робить меншість. Інша річ, що потрібна більшість, яка їх підтримує, і це було і під час помаранчевої революції, і під час Майдану, який підтримували 50% населення. Тому для революції не потрібна більшість, поштовхом служить якась подія, яка обурить активну частину суспільства. 2004-го перед помаранчевою революцією це була фальсифікація виборів. Поштовхом для Майдану стало побиття студентів, яке зі смакуючи показали по телебаченню. Це була загальна емоція: як так, наших б'ють? Якщо щось таке буде, що збурить багатьох, тоді все може бути. Але, боюся, зараз не буде вже мирних майданів, на руках у людей зброя, і у людей достатньо рішучості.
Які проблеми зараз найбільше хвилюють українців?
- Економічні. Війна на Донбасі, звісно, - це проблема номер один. У багатьох там сини, родичі, знайомі. І є перспектива там опинитися дітям, тому, звичайно, це хвилює. А так, економіка хвилює, зокрема і на Донбасі.
Джерело: | Теги: Майдан, суспільство
