Ялина європейська – в народі смерека – всихає в українських Карпатах. Тільки на Закарпатті майже 600 тисяч гектарів лісу, 33 тисячі припадають на ялинники, що усихають. Аналогічна ситуація у Львівській, Івано-Франківській і Тернопільській областях. Але, за словами закарпатських лісівників, ця проблема актуальна не тільки для України. У лісах Чехії, Словаччини і Польщі також спостерігається масове всихання дерев. Зараз фахівці заговорили про екологічну катастрофу.
За словами доцента кафедри лісівництва Ужгородського національного університету Андрія Мигаль, висихають ялинові насадження втрачають свої екологічні, гідрологічні функції, а також можуть стати причиною появи масштабних лісових пожеж, поширення шкідників та втрати технічної якості деревини.
«Ця проблема має три важливих аспекти. По-перше, економічний аспект. Зрозуміло, що ціна тієї продукції лісової різко падає. Другий аспект – екологічний. Ці ліси, насадження втрачають свою функцію екологічну, гідрологічну, ґрунтозахисну. Ну, і третій аспект, це соціальний аспект, рекреаційний і так далі. Тобто, це така багатогранна проблема, яку однозначно треба вирішувати», – стверджує вчений.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В жителів "ДНР" ностальгія за Україною
Щоб вирішити цю проблему, необхідно знайти причини її виникнення. А це, як зазначають фахівці, не так вже й просто. Серед імовірних – зміна клімату, спека і забруднення навколишнього середовища, ураження хворобами і шкідниками. Частково їли всихають з-за того, що в свій час були висаджені в нетипових для цього місцевостях. Лісничий Костринского лісництва ДП «Великоберезнянський лісове господарство» Галина Заєць зазначає, що масове всихання смерек на Закарпатті почалося ще в 2000-х роках.
«Ось, наприклад, я працювала спеціалістом з лісовідновлення в 88-му році. В той час у нас йшло повальна висадка їли. Ми створювали штучні лісові культури сосни. А де ми її створювали? Наприклад, в її ареалі. Її ареал – 200-300 метрів над рівнем моря. Ми її почали висаджувати 700-1000 метрів. Але настав такий час, що вона забрала все поживне. Якщо заготовити насіння з того насадження, якому зараз 100 років, то нова ялина доросте до 20 років і так помре, як їй 90. У мене 3432 га лісництво займає і, може, 400 га займає ялина. Можна сказати, вона вся пропадає, вся...», - розповіла Галина Заєць.
За словами лісників, повністю визначити причину проблеми поки не вдалося. Приміром, у лісах Перечинського району Закарпаття найбільша площа пошкоджених дерев наголошується на території, де спостерігалася аномально висока температура повітря. Чого не скажеш про інших районах. «У нас було в 50-х роках на Бучине штучно створені ялинові ліси. Тобто похідні ялинники. Якщо вони всихали, то ми розуміли: проблема в тому, що не ареал їли. Але тепер у нас проблема в іншому: починають всихати корінні деревостани. Тобто ареал їли є в Рахові, і вона там є, але всихає. Називають три причини. Перша – глобальне потепління. Якщо потепління пішло на 1 градус, людина не сильно його відчуває, а природа його відчуває сильно. Друга причина, у ялини європейської є поверхнева коренева система. І останнім часом спостерігали малосніжні зими і мороз. Може, вимерзла коренева система зверху. І третя причина – зараження грунту. Для того, щоб розібратися, треба робити аналіз грунту. Це все вчені роблять. Поки що ми не можемо встановити причини, від чого вона сохне», - прокоментував перший заступник начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Ігор Коцур.
Тому українські лісівники разом з європейськими колегами шукають шляхи виходу з екологічного лиха. Для цього влаштовують міжнародні круглі столи, конференції, проводять дослідження. Відзначають, що зараз треба як можна частіше розчищати ліс, проводячи вибіркові санітарні рубки, і висаджувати нові дерева. Інженер з лісових культур Костринского лісництва на Великоберезнянщині Мар'яна Майдіч вважає, що уцілілі дерева слід використовувати з максимальною користю для людей. Адже, за її словами, через невеликий проміжок часу дерева все одно постраждають: «Будемо шукати такі виходи: забирати цю деревину, яка ще якусь цінність має для нас і щоб отримати якусь користь, забезпечити місцеве населення теж. Будемо висаджувати корінні деревостани, будемо вводити які такі породи, які замінили ці відсутні».
Доцент кафедри лісівництва УжНУ Андрій Мигаль підтверджує: за кордоном масово вирубують хворі дерева. Але підхід повинен бути комплексним.
«От що робити? По-перше, звичайно, моніторити ситуацію, відстежувати. І, по-друге, закладати, скажімо так, досліди, потроху трансформувати ці насадження у різновікові та багатовидові. Тобто змінювати їх структуру і максимально докладати зусиль до того, щоб вони були максимально наближені до природних. Це будуть роки і роки. На мою думку, проблема лише наростає», - підкреслив Андрій Мигаль.
У середу, 7 вересня, в Івано-Франківській області відбудеться виїзна нарада Державного агентства лісових ресурсів України за участю українських і європейських вчених. Вони, серед іншого, вивчать стан лісів Карпатського регіону та обговорять питання збереження українських Карпат.
Джерело: | Теги: Карпати
