Українським ЗМІ стали відомі подробиці повідомлення про підозру, переданого нещодавно лідерові партії "Батьківщина" Юлії Тимошенко.
Як йдеться у витязі з повідомлення про підозру, підставою для вбивства в 1996 році депутата Євгена Щербаня, у якому підозрюються Юлія Тимошенко й Павло Лазаренко слідчі вважають неможливість поділити ринок газу в Донецькій області.
"Витримки з повідомлення про підозру" складаються із двох частин. У першій частині викладаються обставини появи на українському ринку компанії "Єдині енергетичні системи України", яку очолювала Тимошенко, і формування заборгованості перед міноборони Росії за куплений газ в обмін на надання будівельних послуг.
Друга частина документа присвячена обставинам підготовки вбивства Щербаня.
За версією слідства, передумовою до здійснення цього злочину стали дії тодішнього першого віце-прем'єра Павла Лазаренка, який лобіював прийняття постанови уряду, яким за кожною областю закріплювався єдиний оптовий постачальник газу, у якого всі підприємства мали купувати паливо за встановленою ним ціною.
У Дніпропетровській і Донецькій областях таким постачальником стала ЄЕСУ.
Читайте також: Тимошенко з кам'яним обличчям вислухала підозру у вбивстві Щербаня
"За надання протекції на державному рівні, лобіювання інтересів і усунення перешкод у роботі підприємства президент ЄЕСУ систематично перераховувала на зазначені Л. рахунки в банківських установах грошові суми в розмірі 50% від всього прибутку, отриманою компанією від здійснення комерційної діяльності",— стверджує слідство.
У ГПУ впевнені, що "однією з перешкод" на шляху реалізації цього плану став Щербань, що ініціював появу розпорядження губернатора Донецької області, яким єдиною організацією, яка мала право на укладення таких договорів, є не ЄЕСУ, а корпорація "Індустріальний союз Донбасу".
Як стверджують слідчі, "на цьому ґрунті" між Лазаренком, Тимошенко й Щербанем "виникали конфлікти, оскільки підприємства, підконтрольні останньому, категорично відмовлялися працювати з ЄЕСУ на умовах Т. і Л. "Безпосередньо Т. і Л. не могли скоїти вбивство Щербаня, вони вирішили замовити його іншим особам, тобто організувати вбивство",— зазначають у ГПУ.
Подальші події, за версією слідства, розвивалися так: у першій половині 1996 року радник Лазаренка Петро Кириченко, "не знаючи про наміри Т. і Л.", організував у будинку відпочинку "Пуща-Водиця" зустріч Лазаренка з кримінальним авторитетом із Дніпропетровська Олександром Мільченком на прізвисько Матрос.
На початку року вони зустрічалися кілька разів, і на одній з таких зустрічей Лазаренко познайомив Матроса з Тимошенко.
"Т. і Л., діючи за попередньою змовою між собою, замовили М. (Мільченку) убивство Щербаня, гарантувавши за це виплату винагороди в розмірі 3 млн. дол. і, на прохання М., сприяння в приватизації Царичанського заводу мінвод",- вказується в документі.
Для виконання цього замовлення Матрос звернувся до керівників банди, що з кінця 1993 року діяла в Україні, а в 1995 організувала вбивство президента футбольного клубу "Шахтар" Ахатя Брагіна.
Частину суми за вбивство - 500 тис. дол. - Лазаренко передав Мільченку через свого помічника, а той віддав їх Матросу 4 листопада, спеціально для цього відправившись у Дніпропетровськ.
Після цього, стверджують слідчі, Тимошенко й Лазаренко почали затримки з виплатою іншої суми. Після цього Тимошенко, "реалізуючи спільний намір з Л.", забезпечила переведення грошей на рахунки Кириченка, який у свою чергу мав перевести їх на рахунки Мільченка "і керівників злочинної банди".
Особливо активно платежі (усього їх було 9) з рахунків проводилися в травні 1997 року. Загальна сума виплачених грошей за вбивство Євгенія Щербаня склала 2,82 млн. дол.
"Таким чином, своїми навмисними діями, які виразилися в організації разом з Л. навмисного вбивства при обтяжуючих обставинах - з корисливих мотивів, Т. вчинила злочин, передбачений ч. 4 ст. 19. п. "а" ст. 93 Кримінального кодексу (у редакції 1992 року)",- підсумували в ГПУ.
