Путіна скоро скинуть з "трону".
Про це повідомив російський політолог Андрій Окара.
Які настрої серед російських еліт та інтелектуалів?
— Різні. У Росії зараз — гуманітарна катастрофа. Деякі щиро вірять у те, що говорить пропаганда. Ніби Кремль усі ненавидять і хочуть знищити. Що Америка напала на Росію й воює на Донбасі. Ще думають, що Росія встає з колін, а маріонеткова Україна заважає їй це робити. Серед інтелектуалів є відверті кон'юнктурники. Для них інтелектуальна проституція — це спосіб життя і стан душі. Свою совість "гасять" грошима з Кремля. Деякі росіяни не вірять і не сприймають пропаганду. Наприклад, політолог, журналіст Андрій Піонтковський, доктор історичних наук Андрій Зубов, якого звільнили із МГІМО (Московський державний інститут міжнародних відносин. — "ГПУ"). Таких людей небагато. Дехто виїхав за кордон — зараз чимало російських опозиціонерів у Києві. Українська столиця поступово стає центром російської еміграції.
В оточенні Путіна назріває несприйняття його?
— Найближче оточення Путіна — Ігор Сєчин, Сергій Іванов, Сергій Шойгу, В'ячеслав Володін, а також кілька олігархів, — це його заручники.
Зростає невдоволення серед олігархів. Їх бізнес потерпає від санкцій. Говорять про це відкрито, але не можуть вплинути на Путіна. Інакше ризикують повторити долю Михайла Ходорковського, який відсидів 10 років. У Росії ти або з президентом, або шиєш рукавички на заводі. В оточенні Путіна тихо шукають наступника. Час від часу називають якихось персон — нинішнього міністра оборони Сергія Шойгу чи віце-прем'єра Дмитра Рогозіна. Але поки що Путін — безальтернативна фігура.
Чи є критична маса незадоволених політикою Кремля?
— Підтримка росіянами Путіна не впала — вона сягає 85 відсотків. Хоча люди обурені збільшенням цін. Ще три місяці тому сміялися з санкцій. Казали: "Нас бьют по голове, а мы крепчаем". Зараз цей жарт намагаються не згадувати. Але ресурс терпіння досить міцний: люди вірять у швидке покращення.
Де межа терпіння росіян?
— Зараз влада намагається злити всі негативні протестні настрої, створивши організацію "Антимайдан". До неї увійшли провладні бойові радикали — Дмитро Саблін (сенатор, член партії "Єдина Росія", уродженець Маріуполя. — "ГПУ"), актор Михайло Пореченков, байкер Хірург, автор книжок про "мудрого Сталіна" Микола Стариков. Після створення "Антимайдану" можна бути впевненими, що Майдан у Росії таки колись мусить з'явитися.
Яка стратегія Путіна?
— Хоче, щоб Україна була об'єктом впливу Росії. Частиною "русского мира". Державою, яка не претендувала б на власну геополітичну роль.
Які можливі сценарії подій на Донбасі?
— Дієздатних воєнних ресурсів у Росії значно менше, ніж про це думають в Україні. Не вистачить, аби наступати на Київ. Для цього потрібна армія у щонайменше 150 тисяч боєздатних солдатів і офіцерів. Проте в Росії достатньо ресурсів, щоб років п'ять підтримувати млявоплинну війну на Донбасі. Відступати ж Путін уже не може. Пізно. Відступ стане його особистим кінцем як політичної фігури.
Бачу три основні сценарії закінчення війни. Після обстрілів Маріуполя російсько-український конфлікт із формату гібридного перейшов у фазу відкритого збройного. Це означає, що всі мости спалені. До стану "братніх народів" не повернемося ніколи. Тому сценарій перший: політика Кремля виявляється вдалою — Україну розчленовують. Створять кілька маріонеткових держав.
Другий варіант: Кремль програє. Це можливо за умови системної кризи в суспільстві й економіці. Росія повторює долю гітлерівської Німеччини після 9 травня 1945 року. Це розчленування країни силами антипутінської коаліції. Російський народ набув комплекс національної провини — проти людства в цілому. Як німці після Другої світової. Україна ефективно розвивається. Зокрема, завдяки "плану Маршалла" — фінансовій та технологічній підтримці західних держав. Можливо, одна з частин колишньої Росії зі значною кількістю етнічного українського й козачого населення стане в цьому разі сателітом України — на правах автономного утворення.
Третій сценарій: світ чекає ядерний конфлікт із непередбачуваними наслідками.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Які інтереси переслідує Захід і США в Україні?
Який варіант найбільш вірогідний?
— Якби українська еліта була зрілою й освіченою, то Україна зараз творила б світову історію. Країні критично бракує політиків, які широко мислять і стратегічно планують. У них — дрібні та шкурні інтереси. Отак нацарювати 100 рублів — і втекти. За останній рік українське суспільство підмінило собою корупційну і кволу державу. Все, що робить громадянське суспільство, ефективно. Майже все, що робить держава, — по-ідіотськи. Як-то кажуть, в України немає ядерної зброї, бо волонтерам її поки що не замовляли.
Путін готовий до компромісів?
— Раніше предметом такого компромісу було мовчазне прийняття Заходом ситуації з Кримом. Тобто жодних критичних для Москви санкцій, але, з іншого боку, далі Криму Кремль не йде. Ну, й обов'язкова умова: визнати Росію світовою державою, а Путіна — рівним собі. Тобто, це могло стати предметом дискусії. Але після збитого боїнга, Волновахи, обстрілів Маріуполя — жодні компроміси вже неможливі.
Хоча пацюк, якого загнали у глухий кут, може кинутися на тебе. А "колективний Путін" почувається загнаним у глухий кут. Він може кинутися на світ: питання застосування ядерної зброї в останній рік стало буденним. За будь-якої нагоди в Росії згадують про систему "Периметр". Вона без участі людей у змозі запустити стратегічні ракети, що полетять на Америку і Європу. Цього бояться. Тому тема номер один у світовій політиці — які таргани в голові Путіна? Чи можливе застосування ядерної зброї? Що чекати від Росії в критичній ситуації?
Що найбільше б'є по Росії?
— Втеча капіталу, зокрема банківського, та інвестицій, які тепер не йдуть у Росію. Серйозна й суттєва подушка безпеки — фонди. Вони спрямовані на те, щоб пережити несприятливі часи. Тому швидко Росія не накриється. Ці запаси триматимуть прожитковий мінімум на такому рівні, щоб не викликати масового невдоволення. Їх вистачить на півтора-два роки.
Коли й за яких умов Росія розпадеться?
— Не сьогодні й не завтра. Ще невідомо, хто розпадеться: Росія чи Україна — особливо за такої політики, як зараз. Загроза розпаду Росії є, особливо якщо за нинішньої ситуації Путін перестане бути президентом. Якщо Україна не розвалиться, то стане дуже міцною й сильною — центром тяжіння на східноєвропейському та пострадянському просторах. Якщо з Росією трапиться щось трагічне й незворотне, то десятки мільйонів росіян хлинуть в Україну.
До кабінету зазирає чорнява жінка. Каже, офіс закривають. Окара просить ще 15 хв.
Якою буде Росія без Путіна?
— Смута. Путін робив усе, щоб не було опозиції і взагалі альтернативи йому. Тому після Путіна — потоп, глобальний політичний хаос.
