Україна має намір до кінця боротися за Донбас.
Інтерв'ю з українським політологом Ростиславом Іщенком.
Президент України Петро Порошенко на засіданні Ради національної безпеки і оборони України від 20 грудня заявив, що в 2015 році країну чекає ще кілька етапів мобілізації. Як уточнив пізніше новий секретар РНБО Олександр Турчинов, перший з них почнеться вже 20 січня, причому будуть закликати чоловіків від 20 до 27 років терміном на півтора року. Все відбудеться як мінімум три етапи часткової мобілізації. Крім того, Порошенко відновив строковий призов, який був скасований наприкінці президентства Віктора Януковича.
За словами Порошенка, мобілізація потрібна для того, щоб замінити військовослужбовців, які тривалий час перебувають у зоні так званої «антитерористичної операції». Заклик дозволить «вже в першому кварталі забезпечити демобілізацію тих строковиків, які були покликані рік - півтора тому». Ще одна причина в тому, що «зараз нарощується угруповання військ і сил для відбиття можливого відкритого вторгнення регулярних військ».
Український президент пообіцяв, що цього разу будуть враховані помилки попередніх хвиль мобілізації. Наприклад, комісії почнуть стежити за тим, щоб у ЗСУ не закликали психічно хворих. «Ні в якому разі не можна допустити, щоб хворі, психологічно непридатні люди потрапляли до лав Збройних сил», - сказав Порошенко. Увагу приділять і того, щоб мобілізовані громадяни були патріотично налаштовані. За словами Порошенка, строковики в зону «АТО» направлятися не будуть, але з них підготують кадровий резерв на майбутнє.
Нагадаємо, що з березня 2014 року на Україні минуло вже три хвилі часткової мобілізації. Вони показали, що аж ніяк не всі хлопці рвуться в бій. Тільки за даними Генпрокуратури, за повістками не з'явилися близько 14 тисяч осіб, а ще півтори тисячі зникли після медкомісії і знаходяться в розшуку.
Варто відзначити, що на тому ж засіданні РНБО Порошенко повідомив, що на проведення силової операції на Сході бюджет щодня витрачає 100 млн гривень, а воєнні дії завдали «нищівний удар по економіці». Тим не менш, припиняти їх Порошенко, судячи з усього, не має наміру. У 2015 році рівень фінансування сфери оборони і безпеки країни, на думку українського президента, повинен становити 5% від і без того стрімко скорочується ВВП.
Навіщо ж Києву потрібен заклик і ще три хвилі мобілізації на тлі перемир'я, якщо на словах влада заявляє про готовність виконувати Мінські угоди, а Брюссель щодня закликає до деескалації і мирного вирішення конфлікту?
Директор Центру системного аналізу та прогнозування Ростислав Іщенко вважає, що це говорить про неминучість повернення бойових дій Києвом.
- Мобілізацію пояснюють необхідністю ротації військовослужбовців, які провоювали вже майже рік. Як сказав Турчинов, не може бути так, щоб хтось воював, а інша країна спостерігала за цим по телевізору. Безумовно, це пов'язано з тим, що Київ збирається продовжувати війну. І призначення Турчинова на посаду секретаря РНБО, та ще й з розширенням повноважень, свідчить про агресивні наміри Києва.
Крім того, ці мобілізації і заклик пов'язані з тим, що сили добровольців вже вичерпані, ніхто особливо не хоче воювати. Найактивніші були покликані раніше, але їх не так багато, до того ж ці частини понесли серйозні втрати. Але Києву все одно необхідно не тільки підтримувати, але і збільшувати чисельність армії, тому що чисельність ополчення теж зростає. А регулярна армія України разом з добровільними формуваннями і національною гвардією хоч і налічує на папері понад 300 тисяч чоловік, в змозі поставити реально за рушницю на Південно-Сході боєздатний контингент в 30-35 тисяч. Зрозуміло, що це недостатньо не тільки для наступальних, але і для серйозних оборонних операцій. До того ж у тих людей, які давно воюють, дійсно накопичилася втома і їх необхідно відправити на відпочинок в тил.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ілларіонов назвав наступних "жерств" Путіна
Нова хвиля мобілізації очікувалася навіть раніше. Питання тільки в тому, як Київ зуміє її провести. До цих пір вдавалося закликати не більше 30%, а в деяких регіонах 10-15% від тих, кого планували.
«СП»: - Але останнім часом навіть у Києві все частіше говорять про деескалації, так і перемир'я начебто утримується?
- І Київ, і Євросоюз наполягають на тому, що деескалація включає в себе ліквідацію ДНР і ЛНР і повернення Криму. Даний врегулювання має передбачати домовленість про умови миру, у тому числі з ДНР і ЛНР. А Київ і ЄС пропонують капітулювати. Зрозуміло, що якщо ви хочете домогтися від опонента капітуляції, вам треба нарощувати сили, тому що без військової поразки ніхто капітулювати не буде. Досі військові поразки терпів тільки Київ, а не Південно-Схід. Тому Порошенко намагається якимось чином посилити війська, щоб домогтися того варіанту деескалації, який він бажає.
«СП»: - тобто і у «миролюбному» Брюсселі насправді згодні на відновлення бойових дій?
- Їм особливо нікуди подітися. Припинити війну вони не можуть, так як в цьому випадку проти уряду виступлять ці нацистські батальйони, які складають основну ударну міць підрозділів. Вони просто змінять владу, якщо керівництво раптом погодиться на компромісний світ.
Зараз Київ фактично перебуває в стані цугцвангу, коли будь-який хід виявляється поганим. Вони намагаються вирішити питання шляхом активізації воєнних дій.
«СП»: - Але чи витримає українська економіка мобілізацію, заклик і збільшення витрат на армію до 5% від ВВП?
- Оскільки ВВП починає нестримно стискуватися і скоро, по-моєму, становитиме нуль, то від нуля п'ять, десять відсотків - все одно. Україна живе на кредити, які з кожним днем все важче вдається видряпувати. Тому поки дають якісь гроші, їх будуть витрачати, в тому числі, і на армію. Але, як показує практика і досвід тих же Сомалі, можна і без грошей вести війну.
Директор Центру стратегічної кон'юнктури Іван Коновалов згоден, що мобілізація говорить про бажання Києва взяти реванш, хоча українські влади самі не вірять у його успіх і готуються до оборони.
- По-перше, війська, які знаходяться в зоні «АТО», необхідно міняти. В основному це люди, які були там з літа. У Києві розуміють, що невдоволення серед військовослужбовців наростає, і хочуть скористатися моментом перемир'я, щоб замінити їх на тих, хто не пережив всі тяготи і позбавлення війни і поразки від ополчення.
По-друге, проведення мобілізації необхідно, якщо київське керівництво хоче, щоб Збройні сили України взагалі існували. Останнім часом все йшло до їх розпаду. Основні бойові дії велися не українською армією, а територіальними батальйонами, нацгвардією, найманцями Коломойського. Загалом, ким завгодно, але не регулярною армією. Звичайно, важкими озброєннями управляли армійці, але за винятком донецького аеропорту, вони практично не брали участь у безпосередніх бойових зіткненнях.
Було чимало заяв з боку київського керівництва, що необхідно створити сильну армію. Так як повномасштабна мобілізація однозначно буде провалена, їм потрібно зосередитися на локальній, розуміючи, з яких страт суспільства можна закликати людей, які підуть туди не під дулом автомата, а за власним бажанням. Таких залишається все менше.
З іншого боку, в умовах перемир'я робиться дуже багато для того, щоб шляхом інформаційної війни підняти сильно впав престиж Збройних сил і нацгвардії і переконати молодь більш охоче йти на мобілізацію. Це набагато легше робити, коли з лінії фронту не надходять щоденні повідомлення про загибель військовослужбовців української армії. Тим більше що до моменту призову пройде ще якийсь час, поразка кілька забудеться і буде більше шансів «забрить» молодих людей і послати в зону «АТО».
Є і ще один момент. Не можна виключати спробу Києва взяти військовий реванш і завдати нового удару по ополченню. Але майже стовідсотково ополчення розгромить наступаючі війська і почне контратаку. Недарма київське керівництво говорить про те, що потрібно готуватися до оборони. Вони хочуть взяти реванш, але припускають, що ця спроба буде катастрофічний і доведеться оборонятися. Тому і зводяться фортифікаційні споруди в районі Слов'янська, Маріуполя та інших міст.
«СП»: - Чому стовідсотково провальною? Все ж Києву активно допомагає Захід, виділяє гроші та техніку...
- Немає ніякої серйозної допомоги, всі ці суми малі. Крім того, будь-яким озброєнням необхідно управляти. Але бойові дії показали, що у Києва не було кадрів, які могли б нормально керувати складною технікою. Професіонали пішли з армії, нацгвардія, яка з автоматами напереваги кричить: «Вперед», нічого вирішити не може. Наприклад, канадці пропонували продати винищувачі F-18. Але Київ відмовився з дуже простої причини - на них нікому літати.
Щоб підготувати професіоналів, потрібно дуже багато часу. Можна, звичайно, взяти найманців, але попадання в полон будь-якого іноземного громадянина викличе величезний скандал. Так, якесь застаріле озброєння можуть поставляти східноєвропейські країни, наприклад, танки. Але української армії потрібно масштабне переозброєння, реформи. Можна набрати разнокалиберного зброї і йти в наступ, але все воно буде точно так само знищено ополченцями. А ось піхоти, яка могла б вирішити справу в ході боїв, у Києва не було і немає. Щоб підрозділи були спаяні і мобільні, подібні частини готуються роками. Ополченці у цьому сенсі в більш вигідному становищі. Спочатку створення ополчення велося в цьому напрямку, коли взаємовиручка і підготовка окремого бійця, всі фактори, які роблять підрозділ дійсно бойовим, були враховані. А київський варіант полягав у тому, щоб набрати побільше людей і подивитися, що вийде.
«СП»: - Якщо в Києві самі не впевнені в перемозі, навіщо їм йти в наступ?
- А як вони можуть відмовитися від риторики, яка є головною для нинішньої влади з самого початку? Щоб змінити ситуацію, треба міняти все нинішнє керівництво. Схоже, вже і в Вашингтоні думають, що пора позбавлятися від «яструбів», тому що виграти вони не можуть, але й не воювати не хочуть. Тому вони будуть підштовхувати до війни, влаштовувати провокації руками того ж Ляшка та інших діячів.
Джерело: | Теги: АТО
