Політичні події року: перезавантаження влади, військова агресія Росії та втрата Криму.
Втеча Януковича за кордон
Під час подій на Майдані 21 лютого лідери опозиції підписали з президентом Віктором Януковичем угоду щодо врегулювання кризи, яка передбачала відновлення Конституції зразка 2004 року. Також підписанти домовились, що до кінця року пройдуть позачергові президентські вибори.
Домовленості з Януковичем не знайшли підтримки на Майдані, люди вимагали від останнього достроково піти у відставку. Зранку 22 лютого Янукович зник з Києва. В цей же день Верховна Рада обрала спікером Олександра Турчинова та 328-ма голосами нардепів підтримала постанову про самоусунення Януковича з поста президента. Також парламент призначив позачергові вибори президента на 25 травня.
Наступного дня спікер Турчинов був обраний в.о президента.
Після втечі в Росію Янукович 26 лютого купив собі маєток під Москвою вартістю 52 мільйони доларів, яка в декілька разів перевищує декларовані ним цінності за весь час перебування на посаді президента України. Загалом колишній президент вкрав у держави понад 100 мілярдів доларів.
27 лютого у парламенті було створено коаліцію "Європейський вибір", до якої увійшли 250 народних депутатів. Коаліція висунула на пост прем'єр-міністра очільника фракції "Батьківщина" Арсенія Яценюка.
Вихід на волю Тимошенко
21 лютого Верховна Рада декриміналізувала статтю, за якою було засуджено Юлію Тимошенко.
Наступного дня, не дочекавшись підпису президента, парламент прийняв рішення звільнити екс-прем'єра з ув'язнення. Тимошенко змогла залишити лікарню ЦКБ "Укрзалізниці" у Харкові. Після перельоту до Києва при виїзді з аеропорту "Жуляни" політика зупинили майданівці.
У столиці Тимошенко відвідала вулицю Грушевського та вшанувала пам'ять перших загиблих у протистоянні з міліцейськими спецпідрозділами. О 21.30 вона виступила з промовою на Майдані Незалежності.
Таким чином, з моменту переведення до Качанівської колонії Тимошенко перебувала в ув'язненні більше двох років.
Відновлення Конституції-2004
21 лютого Верховна Рада повернула в дію Конституцію в редакції 2004 року. За це свої голоси віддали 386 депутатів.
Найважливіші положення Основного Закону стосувалися формування Кабінету міністрів. Так за редакцією 2004 року у парламенті має бути сформована коаліція, яка пропонує президенту кандидатуру прем'єра. Глава держави подає цю кандидатуру на затвердження Верховній Раді. Крім того, Рада затверджує всіх міністрів, при цьому кандидатів подає прем'єр-міністр, за винятком міністрів оборони та закордонних справ, кандидатури яких до парламенту подає президент.
Визначальним повноваженням Ради є те, що тепер в президента забрали право звільняти окремих міністрів або відправляти у відставку весь уряд. Тепер це право за парламентом.
Крім того, без згоди депутатів президент не зможе самостійно звільнити Генерального прокурора.
Зазначимо, що змінами 2004 року і президент і парламент отримали п'ятирічні строки повноважень.
Прем'єрство Яценюка
Цього року Арсеній Яценюк двічі очолив уряд.
27 лютого Рада 371 голосом "за" призначила Яценюка прем'єр-міністром України та затвердила новий склад уряду у кількості 19 міністрів. Тоді спікер Володимир Турчинов зазначив, що це рекордна кількість голосів за історію голосувань кандидатур на цю посаду.
У своїй програмі уряд обіцяв "відновити законність і правопорядок, знизити рівень корупції та посилити правовий захист та безпеки громадян".
24 липня, після розпаду коаліції Яценюк з трибуни Ради оголосив про своє самоусунення з посади прем'єра та заявив про небажання вступати в альтернативну коаліцію з залишками Партії регіонів та КПУ.
Однак уже 31 липня на засіданні парламенту заява Яценюка не була прийнята, та отримала 16 голосів "за" та 103 "проти".
Вдруге Яценюк переобирався прем'єром після парламентських виборів 27 листопада.
Згодом на спільній прес-конференції з генсеком НАТО в штаб-квартирі альянсу Яценюк заявив про відновлення про відновлення курсу України на членство у Північноатлантичному альянсі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стлєлков: в Кремлі сидять не здорові люди
Анексія Криму
Після витіснення українських військових з півострову "зеленими чоловічками" та захоплення влади 11 березня Радою АРК та міською радою було оголошено "декларацію про незалежність". Через п'ять днів у Криму був проведений референдум щодо стутусу півострова.
Попри указ в.о президента України Олександра Турчинова про призупинення рішення кримського парламенту, а також попри рішення Конституційного суду, що визнав оголошення референдуму таким, що не відповідає Конституції України, а також позицію Ради безпеки ООН референдум було проведено.
В умовах бойкотування референдуму кримськотатарським народом, присутності великої кількості озброєних російських військовослужбовців, а також фальсифікацій, референдум в АРК буцімто зібрав понад 1,2 мільйони заповнених бюлетенів (що відповідає 83,10% загальній кількості виборців), з яких нібито 96,77% засвідчили вибір "за возз'єднання Криму з Росією на правах суб'єкта Російської Федерації".
18 березня у Москві президент Росії Володимир Путін, прем'єр самопроголошеної республіки Сергій Аксьонов, голова новоствореної "Державної Ради" Володимир Константинов підписали так званий "Договір про прийняття Криму до складу Росії".
20 березня договір був ратифікований Держдумою РФ, а настпуного дня - Радою Федерації, набравши чинності.
Початок війни на Донбасі
Проросійські виступи на Донбасі почалия 1 березня 2014 року в Донецьку та Луганську. В цей день мітингувальниками було піднято над будівлями Донецької та Луганської облдержадміністрацій російські прапори. В той же день Донецька облрада ухвалила рішення щодо проведення референдуму щодо подальшої долі Донбасу, Луганська облрада наступного дня ухвалила рішення про визнання нелегітимними центральні органи виконавчої влади України.
Протягом квітня 2014 року сепаратистами були проголошені так звані "народні республіки" — Донецьку народну республіку (ДНР) та Луганську народну республіку (ЛНР).
12 квітня сепаратисти взяли контроль ще над кількома містами на північний захід від Донецька.Одним з найважливіших форпостів терористичної організації став Слов'янськ, який був звільнений від бойовиків.
Про початок антитерористичної операції із залученням Збройних сил України 13 квітня оголосив Олександр Турчинов. Протягом року влада провела три хвилі мобілізації.
Від середини липня 2014 року армія Росії почалп брати пряму участь у бойових діях проти Збройних сил України. Підрозділи Збройних сил РФ діють як з території Федерації, так і безпосередньо на території України
Обрання Порошенка п'ятим президентом України
25 травня в Україні відбулися позачергові вибори президента.
Явка виборців по всій території країни склала понад 60% виборців, або більше 18 мільйонів громадян.Варто зазначити, що на Донбасі під час виборів не відкрилися більше половини дільниць.
За результатами голосування перемогу у кампанії здобув Петро Порошенко - 54,70%. Юлія Тимошенко набрала 12, 81% голосів, Олег Ляшко - 8, 32 %, а Анатолій Гриценко - 5, 48%. Таким чином вибори пройшли в один тур.
Під час інавгурації Порошенко закликав усіх скласти зброю і пообіцяв амністію тим, хто не вбивав людей і не фінансував терористів на Донбасі. Також він заявив, що Крим є і буде українським.
Підписання Угоди про Асоціацію з ЄС
Цього року Україна стала асоційованим членом ЄС. Відповідні угоди (політичну і кономічну) було підписано 21 березня і 27 червня у Брюселі.
З цією угодою є сподівання в найближчому майбутньому отримати безвізовий режим.
Документ передбачає створення міждержавних органів контролю (Рада Асоціації та комітети Асоціації, призначені Радою). В цих органах будуть представлені українська та європейська сторони на декількох рівнях.
Наслідком успішного виконання угоди можливе і приєднання України до ЄС хоча в самій угоді це не прописано, але визначається статус країни як повноправної європейської держави.
Позачергові вибори до парламенту
26 жовтня відбулися позачергові вибори до Верховної Ради, в яких взяли участь 52, 5%. виборців.
За результатами виборів, до парламенту пройшли 6 політичних сил - "Народний фронт" (22, 14%), "Блок Петра Порошенка" (21, 81%), "Самопоміч" (10, 97 %), "Опозиційний блок" (9, 43%), Радикальна партія Олега Ляшка (7, 44%) та "Батьківщина" (5, 68%). Вперше в історії парламентських виборів до Ради не потрапили комуністи.
Після обрання нової Ради в парламенті була створена коаліція "Європейська Україна", куди увійшли 302 депутати зі всіх політсил окрім "Опозиційного блоку". Також Рада обрала спікером Володимира Гройсмана.
Україна втратила позаблоковий статус
Верховна Рада скасувала позаблоковий статус України, підтримавши відповідний президентський законопроект.
За скасування позаблоковості України проголосувало 303 депутатів.
"Виникає нагальна потреба відмови від позаблокового статусу України, що дозволить повноцінно реалізувати пошук більш дієвих механізмів захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності держави з урахуванням незворотності законодавчо закріпленого зовнішнього курсу, спрямованого на набуття членства в Європейському Союзі", - йдеться в документі.
Джерело:
