Голландський приклад енергонезалежності для України.
Україна, Євросоюз і Росія наприкінці минулого тижня завершили довготривалі переговори про тимчасові умови постачання російського газу на зимовий період. Навесні ж Київ знову і, вірогідно, не востаннє, буде змушений повернутися до цих надскладних перемовин. Чи маємо ресурси, щоб позбутися енергетичної залежності від Росії? Після тривалого дослідження, проведеного в Україні, нідерландські вчені з Вагенінського університету та дослідницького центру дійшли позитивного висновку - так, якщо країна використає свій потенціал з виробництва біопалива.
Голландські науковці разом з українськими партнерами з'ясували - впровадивши технологію з переробки біомаси, Україна може отримати такі ж обсяги палива, які вона імпортує з РФ.
«За оцінками, потенціал України на найближчі роки становить близько 60 млн тонн речовини. Якщо ви використаєте його і матимете систему ефективної переробки цієї біомаси, зможете заощадити до 30 млрд кубічних метрів газу на рік. Так склалося, що ця цифра якраз і збігається з обсягами газу, який Україна на даний момент імпортує», - розповів кореспондентові Укрінформу фахівець відділу досліджень харчування та біоматеріалів Вагенінського університету та дослідницького центру Волтер Елберсен.
На запитання, чи означає це, що Україна могла стати повністю енергонезалежною, експерт відповів ствердно: «Загалом, ви точно могли б».
Робота над проектом розпочалася у 2010 році. За цей час голландські вчені проаналізували можливість переробки трьох видів «енергетичних» рослин - соломи, очерету та проса на пілети (невеликі спресовані «цеглинки», зручні для транспортування та зберігання, з яких можна отримати значну кількість енергії при спалюванні). У ході проекту, профінансованого, головним чином, за рахунок спеціальних голландських програм, учені з'ясувували, чи можна побудувати стабільну систему переробки біоречовин в Україні.
«Нідерланди - невелика країна, і наш власний потенціал з виробництва біомаси відносно незначний. Але, водночас, Нідерланди - важливий транспортний хаб для Західної Європи, і багато сировини імпортується саме через нашу країну. Біомаса - це нова сировина, тому важливо розуміти, як налагодити ефективну систему виробництва, транспортування і переробки», - розповідає Елберсен.
Повертаючись до можливостей Української держави, він продовжує: «Ідея полягає у тому, що солома доступна в Україні у дуже великих обсягах, її можна отримувати влітку та восени. Очерет теж доступний в окремих зонах, і його можна збирати взимку. Крім того, непридатні для інших культур території можна засіяти, наприклад, просом».
За словами дослідника, більша частина цих агропромислових відходів в Україні просто марнується: «Ви самі знаєте, в Україні відходи на полях часто просто спалюються. Отже, цей ресурс поки не цінується, хіба що переробляється на добрива. А він міг би бути використаний для заміщення природного газу при опаленні. І це може бути рішенням для України», - підкреслює Елберсен.
Для заощадливих голландців така ситуація є неприпустимою. Навіть після акції проти російської заборони на ввезення овочів - томатної битви, влаштованої в Амстердамі, - всі зіпсовані помідори були зібрані та відправлені на біопаливо.
«Ми підраховували потенціал Нідерландів щодо використання наших власних посівів. Ця цифра становить близько 13-16 млн тонн сухої речовини, яка могла б бути використана для виробництва тепла та елекрики. Тобто це те, що ми будемо використовувати у Нідерландах у найближчі роки. Таким чином, 60 млн тонн, які могла б мати Україна, - дійсно дуже велика, але реалістична цифра», - відзначає експерт.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У США пройшли вигідні для України вибори до Сенату та Палати представників
Ця система не може запрацювати вже завтра, зауважує науковець. Проте мова йде і не про десятиліття, наголошує він. «Багато технологій та знань уже існує.
Вам не потрібно шукати нову культуру, не потрібно починати з нуля», - заначає Елберсен.
Втім необхідно оновити систему опалення, пристосувавши її до біомаси, підвищити енергоефективність систем та налагодити стабільну мережу поставок.
«Необхідно побудувати мережу надійних партнерів, у якій люди зможуть покластися один на одного. База для цього є, але систему треба впровадити», - наголошує науковець.
При цьому, за його словами, при застосуванні правильно підібраних технологій вплив на екологію від такого палива, яке теоретично вважається більш забруднюючим, аніж природний газ, буде зведено до мінімуму.
На перший погляд, ці розрахунки звучать надто оптимістично, а реалізація настільки масштабних проектів здається фантастикою. Однак, голландський учений переконаний: такі проекти економічно вигідні, тому знайти для них кошти можливо.
«Коли ми зробили підрахунки, то побачили, що загалом біомаса дешевша за природний газ. На даний момент можна виробляти пілети з очерету по 90 євро за тонну або й дешевше. При такій ціні вартість цього енергетичного ресурсу може конкурувати з натуральним газом. Тому тут є бізнес-інтерес», - зазначає Елберсен. На його переконання, де є економічна доцільність, там знайдуться і кредитні кошти. А якщо інвестор знатиме, що в Україні є надійні партнери та постачальники - ця сфера стане по-справжньому цікавою.
«Ми знаємо, що Україна - складна країна для ведення бізнесу. Тому ми кажемо одне: приберіть невиправдані ризики. Якщо ти знаєш, що точно отримаєш свою біомасу, цей бізнес стає дуже привабливим».
