Відставка Руслана Кравченка з посади генерального прокурора України була очікуваною. Упродовж останніх днів у системі виникла чітка "виделка": якщо очільник відомства не знав про зловживання у своєму оточенні, це свідчить про його некомпетентність. Якщо ж знав, то виникають конкретні запитання правоохоронців.
Гучні справи НАБУ та САП "Форест Гамп" і "Карфаген" поставили в незручне становище не лише Офіс генерального прокурора, а й безпосередньо президента України Володимира Зеленського. Ситуація ускладнюється тим, що ключова правоохоронна структура не може довго залишатися без керівника, а статус тимчасово виконувача обов'язків проблему не вирішить. Наслідки цієї кризи ризикують вийти далеко за межі правового поля. Про це Gazeta.ua розповів президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко.
Хто насправді зайшов у герць - розбиралася Gazeta.ua.
Пропозиції та остаточність: одні хочуть міняти кадри, інші - механізм
Предметом для головної дискусії наразі є процедура призначення на посаду генерального прокурора. Частина українського політикуму закликає змінити її на користь конкурсних комісій із правом вирішального голосу для кандидатів від міжнародних партнерів.
Однак такий посадовець підпаде під залежність від іноземців, припускає Олексій Буряченко. А якщо конкурсні комісії будуть відновлені та сформовані за тим же принципом по всій правоохоронній системі, утвориться "держава в державі".
Ситуація може навіть вийти з-під контролю
"Якщо піти цим шляхом, це суттєво змінить баланс сил не на користь чинної владної команди. У середньостроковій перспективі, з огляду на зиму, ситуація може навіть вийти з-під контролю", - припустив він.
Однак і залишати систему у такому стані, коли генеральний прокурор повністю залежний від президента, неможливо, кажуть опоненти.
Інституційна криза та виклики для Зеленського
Команді президента не вперше стикатися з такими гучними скандалами. Вона й раніше переживала шум і наслідки, звертає увагу політолог Володимир Фесенко. Але нині - це прояв глибоких інституційних криз у тих структурах, які є принципово важливими і для самого президента, і для країни в умовах війни, переконаний він.
СБУ і Генпрокуратура і раніше були "державами"
"СБУ і Генпрокуратура і раніше були "державами" в державі, потужними і автономними організаційними структурами з власними корпоративними правилами, навіть з власною відомчо-корпоративною ідентичністю. Такою ж "державою" в державі під час повномасштабної війни з Росією, і під керівництвом Кирила Буданова стала і воєнна розвідка (ГУР МО України). І схоже, що ступінь їх інституційної автономності навіть посилилася", - пояснив експерт.
Чим ризикує Зеленський через Буданова, Поклада і Кравченка
У якийсь момент Володимир Зеленський втратив контроль над цими структурами. І коли спробував відновити його через зміну керівників, нічого не досяг. Навпаки, розігрів політичного протистояння між керівником Офіса президента України та першим заступником голови СБУ Олександром Покладом вилився у відкрите протистояння між структурами зі стрільбами на вулиці Шумського у Києві. Цей конфлікт не подолано, застеріг Володимир Фесенко.
Далі - плями на репутації самого Володимира Зеленського
Якщо фігурантом справи "Карфаген" стане Руслан Кравченко, це послабить не лише Офіс генерального прокурора, а й президента, який явно покладається на прокуратуру та СБУ у стримуванні розслідувань НАБУ щодо найближчого оточення, пояснив політолог. А далі - плями на репутації самого Володимира Зеленського.
Пошук компромісу: чому сторони змушені домовлятися
Тому, найпевніше, як влада, так і опозиція підуть шляхом пошуку компромісу. Олексій Буряченко припускає звернення до Конституційного Суду України щодо переважного права голосу іноземців чи кандидатів, запропонованих іноземцями, у конкурсних комісіях, що може підважувати систему стримувань і противаг, закладену в Основному Законі.
Водночас, за його словами, переатестація працівників правоохоронних структур і повернення конкурсних відборів назріли, "щоб не потрапляли недостатньо компетентні люди на керівні посади".
Компромісом могла б бути участь іноземців у таких комісіях без права переважного голосу, "а вже за президентом буде право обирати, кого з кандидатів подавати до Верховної Ради на затвердження".
Переатестація працівників правоохоронних структур і повернення конкурсних відборів назріли
Це дозволило б відійти від одноосібного подання на призначення генерального прокурора президентом, як зараз, так і від контролю переважними голосами іноземців.
"Вони (іноземні партнери. - Gazeta.ua) усвідомлюють роль генерального прокурора як балансира. Треба дати відповідь, що інститути влади тримаються стійко і готові протидіяти агресору", - наголосив він.
Проміжний висновок: як боротьба за вплив підриває обороноздатність
Люди, які в Україні приходять до влади, намагаються посилити свій вплив можливістю на когось натиснути, і генеральна прокуратура сприймається переважно як складова такого механізму, розповів директор Українського парламентського інституту Ігор Когут.
"Це рудимент радянського минулого і він витискається дуже повільно, особливо в умовах війни. І справа не лише у репутаційному ризику для Генпрокуратури. Є питання оборони, суверенітету та обороноздатності країни та є питання євроінтеграції. Якраз відкрито відповідний переговорний кластер…. І є інституції в Україні, які не готові визнавати, що несуть відповідальність", - наголосив він.
Скандал вибухнув у делікатний для України момент
Ігор Когут не виключив, що спецпосланці президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер у Києві могли звернути увагу президента на корупційні кейси. Та складно сказати точно, чи пов'язане оприлюднення розслідування "Карфаген" з їхнім візитом.
Але скандал вибухнув у делікатний для України момент, коли Київ домагається ракет до ППО та ліцензії на їхнє виробництво. Росія бомбить склади і виробництва. А місія МВФ, як повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк, "поїхала в абсолютній тиші. Жодних заяв як з їх боку, так і від Уряду не було. Стафф-левел агрімент теж".
Ми не знаходимо порозуміння у себе і це шкодить нашій обороноздатності, наголосив Ігор Когут, а "корупційний ресурс не вичерпано", будуть ще скандали, не пов'язані з Офісом генерального прокурора.
Реакція світу: зауваження від ЄС, мовчання США та сигнали з РФ
Єврокомісія у зв'язку з відставкою генерального прокурора нагадала про "нульову терпимість до корупції" та про збереження незалежності НАБУ і САП. Сам факт демаршу Руслана Кравченка в Єврокомісії не стали оцінювати, оскільки це внутрішня справа України.
Реакція з Америки може бути змішаною
Зі Штатів поки нічого немає, але є цікава деталь із Росії. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив про "готовність до переговорів". Не виключено, що він озвучив те, чого, як він упевнений, робити не доведеться.
Реакція з Америки може бути змішаною. Вже подали голоси критики продовження допомоги Україні, як-от членкиня Палати представників США Вікторія Спартц. Мовляв, фінансуючи її, Дональд Трамп підживлює тамтешню корупцію.
Опосередковано підтримала офіційний Київ Велика Британія, виділивши кошти на закупівлю ракет до ППО.
Гонка з часом: чому розв'язка потрібна до зими
Ближче до вечора за справу взявся Володимир Зеленський особисто. Зокрема, підтвердив факт зустрічі 7 вересня не лише з Русланом Кравченком, а й із керівниками Офіса президента, СБУ, ГУР МО, САП та НАБУ. Але не згадав голову фракції "Слуга народу" Давида Арахамію. Також президент повідомив про домовленість із переговорниками від Дональда Трампа "про ще один візит в Україну незабаром: "Важливо, щоб не було великих пауз".
Ключове зараз - час
Отже, зіткнення структур всередині України вийшло за межі країни, і тепер у процесі задіяні зовнішні гравці. Володимир Зеленський робить ставку на підтримку США та на прогрес у мирних переговорах. Його опоненти мають активні корупційні кейси й натякають на нові викриття.
