Почнімо з позитивного: цієї зими Україна не опиниться на межі фінансового колапсу.
Завдяки рішенню, ухваленому в Брюсселі ввечері 18 грудня, Київ отримає близько €90 млрд через випуск єврооблігацій. Це дозволить державі й надалі виплачувати зарплати військовим і утримувати колосальну оборону від російської агресії. Водночас європейські лідери так і не дійшли згоди щодо використання заморожених на бельгійських рахунках активів Росії для так званого репараційного кредиту.
Втім, у багатьох аспектах саме єврооблігації є більш безпечним інструментом для підтримки фінансової стабільності України. Вони не створюють ризиків майбутніх судових позовів з боку Москви та не підривають європейську відданість принципам верховенства права й недоторканності приватної власності. До того ж, на відміну від одноразового та сумнівного репараційного механізму, модель із єврооблігаціями значно легше застосовувати повторно, зазначає британський журналіст і історик Овен Метьюз у The Telegraph.
А тепер - неприємна частина. Європа знову продемонструвала, що для багатьох її членів власні інтереси залишаються пріоритетнішими за потреби України. Це проявляється і в санкційних винятках, які дозволяють Іспанії, Нідерландам і Бельгії й надалі імпортувати значні обсяги російського скрапленого газу, і в діяльності австрійського Raiffeisen та італійського UniCredit, що не припинили бізнес у Росії. Гучні заяви про підтримку Києва надто часто супроводжуються прагматичними, а подекуди відверто егоїстичними рішеннями.
Прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер зазнав критики за блокування ініціатив Європейської комісії щодо конфіскації активів Центрального банку Росії, які зберігаються в його країні. Втім, його позиція зводилася лише до вимоги колективних гарантій: у разі, якщо Росія ніколи не виплатить репарацій і подасть позов про повернення коштів, Бельгія не повинна залишитися сам на сам із фінансовими наслідками.
Проте надто багато європейських союзників України відмовилися брати на себе такі ризики. Ще більше тривожить Київ те, що Європа, маючи сукупний ВВП у €17,9 трлн, обрала шлях запозичень на ринку облігацій, а не пряме фінансування з власних бюджетів, наголошує Метьюз.
Чимало провідних європейських політиків називають підтримку України питанням екзистенційної безпеки для всього континенту. "Перед нами простий вибір: або гроші сьогодні, або кров завтра. Ідеться не лише про Україну - йдеться про Європу", - заявив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск.
Якщо це справді так, виникає логічне запитання: чому ж Європа готова фінансувати війну переважно за рахунок зовнішніх інвесторів? Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наполягав, що використання заморожених російських активів є "єдиним можливим варіантом". Насправді ж ключову роль відіграватимуть саме покупці єврооблігацій. Проблема полягає в тому, що більшість великих європейських економік мають значні дефіцити та критичний рівень заборгованості - вільних ресурсів для України майже не залишилося.
Як попереджав минулого місяця президент Франції Еммануель Макрон, пряма конфіскація російських державних активів могла б стати фінансовим самогубством для Європи - рівноцінним "відрізанню гілки", на якій тримаються її власні фінанси. Вихід з європейських ринків таких інвесторів, як Китай, Саудівська Аравія чи Катар, міг би спричинити різке зростання процентних ставок і серйозно підірвати довіру до євро.
У цьому сенсі Європа уникла серйозної небезпеки, залишивши російські резерви недоторканими. Більше того, між представниками Кремля та Білого дому вже обговорювалися різні варіанти використання активів Центробанку РФ як фонду для післявоєнної відбудови України. Як зазначає Метьюз, будь-яке політичне врегулювання цього питання було б неможливим, якби Європа просто спрямувала ці кошти на фінансування війни.
Можливо, ключовою в цій дискусії стала позиція прем'єр-міністерки Італії Джорджи Мелоні, яка поставила під сумнів доцільність витрачання російських активів на продовження бойових дій замість їхнього використання для відновлення України після завершення конфлікту.
"Тепер, коли на кону опинилися власні гроші Європи, цілком імовірно, що більше зусиль буде спрямовано на пошук миру, а не на фінансування війни, яку Україна поступово програє", - підсумовує журналіст.
Джерело: | Теги: політика
