Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця пояснив, чому зустріч генсека Організації Антоніу Гутерреша із російським диктатором Володимиром Путіним суперечить документам ООН.
Генеральний секретар може лише у виняткових випадках зустрічатися з особою, щодо якої Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт. Про такі випадки секретаріат ООН має інформувати МКС, сказав Кислиця в інтерв'ю Укрінформу.
За його словами, понад двадцять років тому ООН уклала угоду про відносини з МКС, яка була затверджена на сесії Генасамблеї.
"Відповідно до загальних зобов'язань, зазначених у цій угоді, у 2013 році Генеральний секретар ООН видав керівні вказівки, що регулюють будь-яку потенційну зустріч між представником секретаріату ООН та особою, щодо якої видано ордер на арешт Міжнародним кримінальним судом", - сказав дипломат.
У документі, зокрема, зазначається:
"Може статися так, що особи, щодо яких МКС видав ордер на арешт, цілеспрямовано добиватимуться зустрічі з офіційними особами ООН для того, щоб продемонструвати свою зневагу до Міжнародного кримінального суду та спробувати підірвати його авторитет. Від ООН вимагається утримуватися від будь-яких дій, які можуть перешкоджати діяльності Суду та його різних органів, включаючи прокурора, або підірвати авторитет його рішень".
"Як бачимо, саме так повівся Путін, коли надіслав запрошення генеральному секретарю ООН здійснити візит до Росії для участі в саміті БРІКС", - зазначив Кислиця.
Він також пояснив, що відповідно до вказівок, не повинно бути жодних зустрічей між посадовцями ООН та особами, щодо яких МКС видав ордер на арешт. Не має проводитися жодних урочистих зустрічей з такими особами, слід також уникати звичайних візитів ввічливості до них. Те ж саме стосується прийомів, фотосесій, участі в урочистостях з нагоди національних свят тощо.
Разом з тим генсек та його заступники можуть вступати в прямий контакт з такою особою лише "з метою вирішення фундаментальних питань", що впливають на здатність ООН та її різних підрозділів, програм і фондів здійснювати свій мандат у відповідній країні, у тому числі з життєво важливих питань безпеки.
"Ні Рада Безпеки, ні Генеральна Асамблея не давали доручень генсеку ООН взаємодіяти з БРІКС, а тим більше приймати запрошення від особи, щодо якої Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт", - наголосив Кислиця.
У вказівках чітко зазначено, що навіть якби були виняткові обставини, тобто коли контакти з такою особою є абсолютно необхідними, слід спробувати по можливості вступити в контакт з представниками тієї групи чи сторони, які не є суб'єктами виданого МКС ордера на арешт.
"Ми чекаємо від ООН чіткої інформації про те, які "фундаментальні питання" необхідно було вирішити на саміті БРІКС з особою, стосовно якої МКС видав ордер на арешт", - зауважив дипломат.
Він також додав, що у посібнику зі співробітництва з Міжнародним кримінальним судом від 2016 року викладено порядок інформування МКС про такі контакти.
