"Євросоюз може померти", - застеріг президент Франції Емманюель Макрон на форумі "Берлінський глобальний діалог". Йдеться не про фізичну, а про економічну загибель, бо ситуація, за його словами, серйозна: ЄС занадто багато регулює, натомість мало інвестує, тому програє конкуренцію з американськими й китайськими фірмами. Вразливими місцями Євросоюзу, на його думку, є залежність від експорту автомобілів до Китаю, від дешевих російських енергоносіїв та від надійної оборонної парасолі США.
До слова, напередодні експрезидент Європейського центробанку (ЄЦБ) Маріо Драгі у спеціальній доповіді попередив про "повільну агонію", якщо ЄС не придумає, як посилити своє представництво на світовому ринку. До краху, за його прогнозом, лишається близько чотирьох років.
Рухи й гальма
Опосередковано про тривожну економічну ситуацію свідчать й очікувані перемовини президентки ЄК Урсули фон дер Ляєн з прем'єром Великої Британії Кіром Стармером. Хоча заявлено про економічну співпрацю Лондона з ЄС, Стармер категорично спростував повернення у митний союз чи об'єднання ринків.
Також Єврокомісія 2 жовтня погодила відстрочку запуску в дію плану збереження лісів через тиск Бразилії і США. План передбачав заборону виходу на ринок продукції з вирубаних з 2020 року лісів у Європі. Велика Британія може бути противагою до напруження між Францією та Німеччиною. Макрон заблокував угоду між ЄС і чотирма південноамериканський країнами, на котрій наполягає канцлер Німеччини Олаф Шольц. Зустріч першого жовтня цієї напруги не зняла, домовитися політики не змогли.
Відгомін суперечок
Президент Франції і раніше критикував ЄС та закликав до реформ, але економічний аспект порушив уперше. Авжеж, від економічного благополуччя Євросоюзу багато в чому залежить і доля України. Наприклад, кредит у €50 млрд, навколо якого теж розгортаються дебати. Планувалося, що ці кошти буде компенсовано за рахунок "заморожених" російських активів. Видачу позики гарантувала президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн під час нещодавнього візиту до України. На тлі депресивної заяви Макрона канцлер Шольц поспішив 3 жовтня запевнити, що кошти будуть. Але навіщо тоді йому вперше за два роки робити запит на телефонну розмову з кремлівським диктатором? Хоча обидві сторони такий факт спростували, напруга навколо "заморожених" активів могла стати вагомою підставою зателефонувати Путіну.
Сила й міць не силоміць
Крім грошей, ЄС обіцяє зброю і тренувальні місії. Міністр оборони Естонії Ганно Певкур розповів - на рівні НАТО рішення обговорюється. У будь-якому разі, місії не виконуватимуть бойових задач, наголосив він.
Та навіть у такому вигляді підготовчі місії викликали заперечення Угорщини. Міністр закордонних справ країни Петер Сіярто застеріг, що це, мовляв, збільшує ризик ескалації війни. А напередодні прем'єр Угорщини Віктор Орбан анонсував: "Скоро вся Європа виступить за мирне врегулювання в Україні". За його словами, Захід встряг у конфлікт бездумно і вже розуміє це.
Але його версії суперечить рішення уряду Словаччини: за даними журналістського розслідування, словацька сторона наростила обсяги продажу зброї Україні, хоча прем'єр Роберт Фіцо часто говорив про повну підтримку позиції Віктора Орбана. Якщо вірний соратник угорського прем'єра грає одночасно на двох напрямках, то ідея про антиескалаційну коаліцію всередині ЄС, котру обстоює Обран, видається менш реалістичною, хоча офіційно від участі у будь-яких заходах НАТО із забезпечення й підготовки України відмовилася Хорватія. Президент країни мотивував так: війні не видно кінця-краю, а от за межі України вона вийти може, він як посадовець має захищати власний народ.
Заготовки до "Рамштайну"?
В Україні і бурхлива сесія ПАРЄ, і економічні дискусії з подачі Макрона видаються підготовкою до екстреного засідання у форматі "Рамштайн" 12 жовтня. Так, в економічному сенсі країни ЄС справді помітно розширюють діапазон зовнішніх контактів в азійському напрямку: якщо Макрон зустрівся з керівництвом Вірменії, то Шольц уклав угоду з лідерами Узбекистану і Казахстану.
Крім іншого, це може сприяти послабленню енергетичного тиску Росії, що, у свою чергу, дасть можливість Євросоюзу займати самостійну позицію по Україні. Але ця самостійна позиція поки що туманна. З одного боку, беззаперечна підтримка, з іншого - зволікання з поставками зброї й виділенням коштів. Тому участь президента США Джо Байдена у "Рамштайні" має конкретизувати і те, й інше. Відтак екстрене засідання 12 жовтня і спричинило хвилю дискусій.
Глазур для "смаколиків"
Про підготовку до "Рамштайну" свідчать і розмови з новим генсеком НАТО Марком Рютте. Той у Брюсселі дав першу пресконференцію на новій посаді, у ході якої, зокрема, заявив: право України на самооборону не обмежується кордонами. Про безпеку нашої країни з Рютте говорив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський: сторони погодилися з проблемою порушення російськими БПЛА і ракетами кордонів країн-членів Альянсу, оскільки російські війська втрачають над ними контроль на підльоті до цих кордонів.
Отже, можемо припустити, що один зі "смаколиків" на "Рамштайні" буде у вигляді дозволу на збиття російських ракет і дронів над територією України. Частково це буде означати закриття неба над нашою країною з боку НАТО.
Щодо іншого, вочевидь, погодження тривають. У четвер, 3 жовтня генсек НАТО, після розмов із Сікорським та з держсекретарем США Ентоні Блінкеном по Україні несподівано прибув до Києва. Із Блінкеном, згідно офіційного повідомлення Держдепу, йшлося про "практичну реалізацію Програми допомоги й навчання безпеки НАТО для України".
"Близька як ніколи"
У Києві генсек Альянсу, за словами президента Володимира Зеленського, обговорив допомогу Україні, зокрема - виконання зобов'язань липневого саміту щодо посиленню ППО. А також, із посиланням на практику Ізраїлю, "спільне збиття іранських ракет нічим не відрізняється від збиття російських", наголосив Зеленський.
"Україна як ніколи близька до НАТО", - заявив Рютте, адже своїм першим візитом він підкреслив пріоритети Альянсу, що помітили й відзначили у Києві.
Відгомін Другої світової
Цікаво, що паралельно із символічним візитом Рютте до Києва було частково знято напругу часів Другої світової війни. 3 жовтня стало відомо, що українська сторона погодилася на ексгумацію жертв Волинської трагедії. У Польщі привітали заяву Українського інституту національної пам'яті від 2 жовтня про початок пошукових робіт наступного року у Рівненській області.
Польське МЗС такий крок називає конструктивним, він став наслідком заяви міністра закордонних справ України Андрія Сибіги про необхідність розв'язати, як він сказав, "отруйне питання для діалогу" двох країн.
