За попередніми результатами виборів до Європарламенту, там побільшає ультраправих. Ще не завершився підрахунок голосів, а у деяких країнах ЄС уже розпочалися ротації у вищих структурах влади. Що чекає на Україну у нових політичних реаліях Євросоюзу.
Тож скільки ультрас?
У ніч на понеділок 10 червня, не лише в ЄС чекали на попередні результати виборів до Європарламенту. Широку пропагандистську кампанію розпочали у Росії. У більшості тамтешніх пабліків заговорили про посилення позицій правих та ультраправих партій та про те, що тепер Європа нібито відвернеться від України. Один із пропагандистських Telegram-каналів у ніч підрахунку голосів стверджував, що європейський електорат налаштований проти політики Брюсселя і це буде видно з результатів голосування. Утім, припускали, що Урсула фон дер Ляєн залишиться очільницею Єврокомісії та буде "керувати не від імені, а проти бажань європейців", хоча російська пропаганда прогнозувала цю посаду Джорджі Мелоні.
"Ще не повний контроль (ультраправих), але вже перший ряд", - торжествували пропагандисти країни-агресорки. Та недовго. Вранці стали відомі попередні результати.
На виборчих перегонах кандидати боролися за 720 мандатів. Станом на час написання статті "Європейська народна партія" ("ЄНП"), котра мала лідерство і в чинному донедавна Європарламенті, у новому скликанні отримує 185 місць та розраховує на швидке формування більшості. Бо 137 місць дістається "Прогресивному альянсу соціалістів і демократів" - партнеру "ЄНП". Ліберальна політсила "Оновлена Європа" має 80 мандатів і виходить на третє місце. Ще 73 місця дісталися "Європейським консерваторам і реформістам", 58 мандатів здобули праві націоналісти "Ідентичність і демократія". За ними - "Зелені" з 52 мандатами та "Ліві", яких представлятиме 38 депутатів.
"Це - Європа"
На ранок стало зрозуміло, що очікування російських пропагандистів не справдилися. Лідерка "ЄНП" Урсула фон дер Ляєн заявила про формування у Європарламенті широкої більшості з проєвропейських та проукраїнських сил.
Це вимушений був визнати й Путін. Його речник Дмитро Пєсков заявив у понеділок, 10 червня: "Підсумки виборів до Європарламенту показують, що більшість у ньому буде проєвропейська та проукраїнська".
Урсула фон дер Ляєн уже свідома ризиків: "Є центристська більшість… і це дуже важливо для стабільності…Але є також ультраліві та праві, які дістали більшу підтримку".
Збільшення їхньої підтримки полягає у тому, що ультраліві та праві тепер на четвертому місці за сумарною кількістю голосів, у попередньому складі Європарламенту вони були п'яті. На думку фон дер Ляєн, такі результати спонукають центристів та єврооптимістів до більшої відповідальності.
Навколо Єврокомісії
Посилення правих є тривожним сигналом для ЄС, вважає політичний аналітик Олександр Кондратенко, але для України ключове питання - хто очолить Єврокомісію. Тоді й доцільно буде давати оцінку новому складу ЄП з огляду на інтереси України, наголосив експерт у коментарі Gazeta.ua.
Навколо посади президентки ЄК вже розгортається карколомна інтрига. Видання The Times пише про вірогідний альянс між кар'єрною німецькою християнською демократкою Урсулою фон дер Ляєн (ученицею Ангели Меркель) та прем'єркою Італії, лідеркою правих, популісткою (за її власним висловом) Джорджією Мелоні.
"Вражаючий альянс між ними уже є, про що свідчать посилення міграційної політики та пом'якшення деяких непопулярних екологічних законів", - стверджує видання.
Бо другий термін Урсулі фон дер Ляєн навряд чи дістанеться легко, пояснюють у Financial Times, адже і на перший термін її обрали з перевагою всього у 9 голосів. Нині політсили, в яких вона може шукати підтримки, мають менше голосів, хоча і достатньо для більшості в ЄП. Тому "другий термін може бути більш небезпечним, оскільки залежатиме від незручного вибору та залаштункових оборудок, котрі сприятимуть зсуву ЕС направо", - кажуть оглядачі.
Попри це, Урсула фон дер Ляєн усе ж має високі шанси залишитися на другий термін, вважає Олександр Кондратенко. Її вже висунули на президентку Єврокомісії від "ЄНП". Крім того, Європарламент минулого скликання встиг схвалити необхідні рішення для продовження підтримки України. До слова, цей вектор діяльності взагалі не має викликати суперечностей на тлі загрози з боку РФ, котру визнають майже всі політичні сили ЄС, навіть умовно проросійські.
Удар по "старій гвардії"
Але зростання симпатій до правих та ультраправих сил помітне на прикладі ключових країн Євросоюзу. Найгучніша подія сталася у Франції. Там президент Емманюель Макрон розпустив Національні збори (парламент) та оголосив дострокові вибори через перемогу ультраправої Марін ле Пен ("Національнв єдність") з 31% голосів. Ультраправі здобули перемогу в Італії, Австрії, Нідерландах, вийшли на друге місце у Румунії та Німеччині. Канцлер ФРН Олаф Шольц поки що Бундестаг не розпустив, хоча його Соціал-демократична партія змогла вийти лише на третє місце після консервативного альянсу ХДС-ХСС ("Християнсько-демократичний союз" "ХДС" та "Християнсько-соціалістичний союз" "ХСС") й ультраправої "Альтернативи для Німеччини". До того ж, німецькі "Зелені" відкинуті з другого на п'яте місце. Як наслідок, прем'єр Баварії Маркус Зедер закликав провести дострокові вибори, бо "цьому уряду прийшов край". Його підтримав "ХДС". Сам Олаф Шольц несподівано виступив проти підвищення тарифу ЄС на китайські електромобілі та пообіцяв добре попрацювати на Глобальному саміті миру у Швейцарії для спільної позиції з "припинення цієї загарбницької війни".
На тлі французько-німецьких потрясінь зовні тихо-мирно пішов у відставку прем'єр Бельгії Александер де Кроо - через погані результати на виборах його партії "Відкриті фламандські ліберали та демократи". Політсила поступилася поміркованим правим "Новий фламандський альянс".
"Усі кричать "пожежа!" без вогню"
Та критичних змін у розстановці політичних сил у Європі не сталося. Водночас усі кричать "пожежа" ще до вогню, звертає увагу Олександр Кондратенко. З його погляду, правий ухил ситуативний: "Такі результати - радше, реакція європейської молоді на внутрішні проблеми. Наприклад, молоді європейці незадоволені тим, що ресурси, котрі могли бути спрямовані на них, направляються на допомогу Україні, а рівень доходів знижується. Плюс міграційні процеси. Скажімо, Олександр Лукашенко знову відкриває "коридори" для біженців із Близького Сходу, які звідти прямують до ЄС. Тому говорити про правий ухил зарано. Реальну оцінку варто давати після перших важливих законодавчих ініціатив та голосувань по них. Ось тоді буде зрозуміло, куди повертає "корабель Євросоюзу".
Хоча вже ясно - сильного правого ухилу не буде, зазначив у коментарі Gazeta.ua кандидат політичних наук Олексій Буряченко. "Давайте почнемо з того, що ультраправим прогнозували більше, ніж вони по факту отримали, як, власне, й ультраліві. А це свідчення того, що європейці цінують ту конфігурацію ЄС як наддержавної структури, котра відповідає їхнім базовим потребам в економічному, соціальному та культурному розвитку. Європейські виборці справді вбачають користь у консолідованій відповіді на можливі загрози, розпочинаючи від глобального потепління, посилення терактів, та завершуючи гібридними загрозами з боку РФ", - наголосив експерт.
Тому "ЄНП" лідирувала у більшості країн Євросоюзу: в Німеччині, Польщі, Іспанії, Болгарії, у Словенії, на Кіпрі, у Фінляндії, Хорватії, у Греції, у Люксембурзі та у країнах Балтії, а також несподівано дістала 6 місць від Нідерландів.
Що є і що буде
Для України, крім допомоги від ЄС, котра, скоріш, продовжуватиметься із наростанням обсягів, важливим є старт переговорного процесу про членство. Опитані Gazeta.ua українські експерти переконані, що ризики зриву мінімальні.
Європейські політики відстоюють інтереси своїх країн у ЄС, особливо у сенсі дотацій, фінансування, це нормально, наголосив Олександр Кондратенко, але блокуючого пакету ультраправі та ультраліві в ЄП не мають.
Для України нічого не зміниться, переконаний Олексій Буряченко, адже ключові європейські політики нині говорять про консолідацію не лише в інтересах ЄС.
"У них зазвучало формулювання про проєвропейські та про проукраїнські сили. Отже, вони ставлять знак рівності між такими політичними силами, - звернув увагу експерт. - Раніше такої риторики не було. І це говорить про те, що, в принципі, вони вже відчувають Україну складовою євроспільноти та пов'язують успішне майбутнє самого Євросоюзу - з успіхом України у протистоянні диктатурі Путіна. Таким чином, Україна стала консолідуючим чинником центристських політсил ЄС. І ось тут питання видозмінюється: не як ультраправі впливатимуть на "українське питання", а наскільки нова центристська коаліція прискорить допомогу нам та євроінтеграцію. Враховуючи склад нового ЕП, думаю, він буде ще більш проукраїнським, ніж попередній".
"Об'єднані Штати Європи" та зиск для нас
На думку Олексія Буряченка, цьому сприятиме реформування самого ЄС, наприклад, відхід від принципів консенсусного рішення, що дозволяє блокувати Угорщині євроінтеграцію України.
"Враховуючи виклики безпеці Євросоюзу, невідворотній перехід від горизонтальної структури ЄС як економічної федерації до вертикальної структури об'єднаних країн ЄС за прикладом США", - припустив він.
Збереження правоцентристської більшості в ЄП стабілізуватиме й Верховну Раду, Такий висновок можна зробити з коментаря Gazeta.ua експертки Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталії Беліцер. На її думку, ЄНП має тісні зв'язки з низкою депутатів українського парламенту, що забезпечить проукраїнську спрямованість ЄП. Але особливу увагу вона звернула на позитивні тренди у тих країнах, з якими Україна традиційно мала найбільш складні стосунки (Словаччина й Угорщина).
"У Словаччині партія прем'єр-міністра Роберта Фіцо опинилася на другому місці, поступившись опозиційній "Прогресивній Словаччині", кілька депутатів були обрані від менших опозиційних партій. В Угорщині, хоч Віктор Орбан і заявив про перемогу своєї політичної сили, його "Фідес", отримала 44,5% та 11 мандатів, втратила майже 8 процентних пунктів і 2 мандати, що є найгіршим результатом за всі роки існування цієї партії. При тому нова опозиційна політична сила – партія "Тиса" Петера Мадяра – отримала 29,74% і здобула 7 мандатів", - наголосила експертка.
Отже, підтримка від цих країн посилюватиметься, а протидія, можливо, послабне. Натомість Україна може розраховувати на більшу підтримку Італії, вважає Наталя Беліцер, бо партія прем'єрки Джорджії Мелоні перемогла, а ултраправа "Ліга" різко погіршила свої результати, порівняно з 2019 роком (8,5% замість 34,3%), аналогічно як і популістський "Рух 5 зірок" (мінус 7%).
Джерело: | Теги: політика
