Росія продовжує атакувати Україну з усіх напрямків. Подекуди штурми були результативними.
Тривають важкі тижні для України. Британський екс-військовий Мейсер Гіффорд, який воює за Україну, назвав цей період "темними та важкими часами", йдеться у матеріалі Time.
Зараз триває війна на виснаження, якої західні держави не бачили з часів світових воєн минулого століття. У війнах на виснаження зрештою виграє та сторона, яка може найкращим чином налагодити свою промисловість і застосувати свій продуктивний потенціал безпосередньо на полі бою - від високотехнологічних кіберсистем до куль, берців і сухпайків.
Росіяни можуть досягнути цього. Українці можуть забезпечити частину з цього і готуються до випуску високопродуктивної зброї у майбутньому. Але Україна може зрівнятися з Росією лише в реальній війні на виснаження за підтримки Заходу, особливо наступного року, коли Росія буде сильно залежати від того, що вона може витиснути з Північної Кореї, Ірану та Китаю.
Західні лідери відмовляються від ідеї, що боротьбу між грубим російським імперіалізмом і ліберальною демократією можна виграти лише шляхом виснаження. Вони хочуть, щоб українські сили здобули перемогу на полі бою. Але це літо показує, що це навряд чи буде.
Росія кинула більше людей і техніки для кількох лютих нападів на північному сході Донбасу, у напрямку Куп'янська; на південному сході Донбасу - в Авдіївці; і на Запоріжжі, на північ від Токмака, щоб зупинити просування українців на південь.
Особливо показовим є поновлення російських атак на Авдіївку, які почалися 7 жовтня. Росіяни намагаються оточити місто, залучивши приблизно шість бригад, велику кількість авіації та артилерії з інших частин, бомбардуючи дві українські бригади, які утримують місто. Поки що українські сили запекло захищають Авдіївку, а росіяни не здійснили оточення, хоча спроби тривають.
"Авдіївка стає новим Бахмутом. За винятком того, що реального стратегічного значення Бахмут не мав. Це був символ, який найманці "Вагнера" хотіли створити для себе. Але Авдіївка має справжнє стратегічне значення: вона знаходиться на ключовій трасі до міста Донецька, так само близько до аеропорту, як і до північних околиць міста", - пише видання.
Авдіївка є воротами на південь Донбасу. Це шлях України до перемоги в цьому секторі.
"Якщо вони зараз втратять Авдіївку, то будуть заблоковані на півдні, і більшість із того, що вони досягли на Донбасі далі на північ, не матиме значення", - зазначається у матеріалі.
Україна також завдає великих втрат на південь від Оріхова в Запорізькій області, де намагається прорватися до Токмака та відкрити шлях до узбережжя, розділивши російські війська навпіл.
Україна також досягла великих успіхів в ураженні російських сил у тилових районах своїми високоточними ракетами та артилерією великої дальності. Застосування цих ракет створило умови, які ускладнюють безпечне розміщення російських військ на окупованих територіях.
Безпосередня стратегічна ціль - потрапити в зону встановлення вогневого контролю над Кримом. Це зробило б для росіян надто небезпечним використання Криму як військової бази. Крім того, росіяни б тікали з півострова, адже вибухи на його території почастішали б.
Зі свого боку, російські сили, безумовно, засвоїли деякі уроки на тактичному рівні після 20 місяців війни. Вони об'єднують свої сили краще, ніж раніше: вони набагато ефективніше використовують повітряні сили і ретельніше захищають свою логістику. Але на оперативному рівні російське верховне командування все одно перекидає один підрозділ за іншим на передову. Росія не має оперативного резерву і продовжує кидати в бій ледь навчених солдатів, вірячи, що хтось з них виживе.
У відповідь на свої втрати Кремль докладає великих зусиль, щоб одягнути російські етнічні меншини в уніформу та підготувався до повної військової економіки. Але ця економіка гальмує. Після різкого зростання виробництва до другого кварталу 2023 року його збройна промисловість досягла плато, відчуваючи нестачу компонентів, працівників і кваліфікації. За чутками, навіть найбільші виробники, такі як танковий завод "Уралвагонзавод", Об'єднана авіабудівна корпорація та Об'єднана двигунобудівна корпорація, станом на березень 2023 року завантажували близько 70% своєї потужності. Їм важко підтримувати тризмінний виробничий цикл.
"Річ у тім, що Росія, ймовірно, не зможе здійснити ще один повноцінний стратегічний наступ на Україну щонайменше до весни 2025 року - якщо Київ не поступиться до цього часу або західні союзники України фактично не припинять свою матеріальну підтримку", - пише видання.
