Справа Стерненка стане черговою "цеглинкою", що топить владу. Перед парламентськими виборами 2019 року був запит суспільства на нові обличчя. Тепер значна його частина каже: хочемо нових, але досвідчених. Як на це відповість Володимир Зеленський, які політичні перспективи у Дмитра Разумкова та яке значення для України має Харків - у розмові із соціологом Олексієм Антиповичем.
Як закриття каналів, пов'язаних із Віктором Медведчуком, та санкції проти нього за фінансування тероризму вплинуть на партію "Опозиційна платформа - За життя"?
Маємо фактори, що грають і на зростання, і на падіння рейтингу цієї політичної сили. Її підтримка може зрости, особливо на тлі повільного зниження рейтингів влади через економіку, коронавірус, нереалізацію сподівань.
Але тепер у них немає чим доносити свої меседжі до великої кількості людей. Бо телебачення сьогодні - це основний канал отримання інформації, особливо для їхнього виборця.
Важливо, що їх назвав ворогом України не Петро Порошенко, в якого величезний антирейтинг, а Володимир Зеленський, якому сьогодні довіряють найбільше. Ми фіксуємо, що санкції проти Медведчука підтримують більше, ніж закриття каналів.
Санкції проти Медведчука українці підтримують більше, ніж закриття каналів
У групі Медведчука може бути розкол?
Може. Але це люди (у партії "Опозиційна платформа - За життя" є три групи - Дмитра Фірташа - Сергія Льовочкіна - Юрія Бойка, Віктора Медведчука та Вадима Рабиновича. - gazeta.ua), які в певній ситуації мовчки об'єднаються для досягнення результату.
Що означає повільне, але постійне падіння рейтингу Зеленського?
Це процес, що складається з багатьох цеглинок.
У Зеленського восени 2019 року рейтинг був вищий, ніж під час виборів. Понад 50 відсотків українців вважали, що країна розвивається в правильному напрямку. Довіра до Зеленського становила 76 відсотків. Пройшло півтора року. Українець хоче іншу якість життя і політики, натомість ця мрія поволі тьмяніє - постійні скандали в "Слузі народу", закиди в корупції. Не можна виокремити один чинник.
Що українці вкладають у поняття "нова якість життя"?
Це не артикулюється. Респонденти скоріше мають на увазі життя, де вони просто живуть. Тоді як зараз це ніби "вспышка слева, вспышка справа" одночасно, десь їх вдарили, десь вони відхилилися. Постійна боротьба. Наші люди звикли до цього, але розуміють, що можна жити краще, "як в Європі".
Як вплинуть на рейтинг Зеленського акції протесту у справі Сергія Стерненка, якому суд дав 7 років тюрми? Чи це може перерости в масштабніший протест?
Ставлення до цього ми ще тільки замірятимемо як соціологи, але можна очікувати появу чергової "цеглинки", що топить владу. Щоправда, "цеглинкою" вона стає насамперед завдяки роботі обох таборів суперників – Порошенка і Медведчука.
До кого зараз перетікає рейтинг Зеленського?
Зеленський ішов як несистемний політик, який знесе все і побудує світле майбутнє. Така наївна мрія. І тоді він зібрав підтримку з усіх електоратів. Але найбільше - з ОПЗЖ, бо їхні базові регіони пішли масово голосувати саме за нього.
А от повернення відбувається повільніше і в інших пропорціях. Частина прихильників повертаються до своїх політичних сил, - ОПЗЖ, "ЄС", "Батьківщини". Цей відхід вже відбувся. Проте їх мало.
Але є друга частина виборців, яка після 2019 року не довіряє нікому. Вони можуть прийти на вибори і віддати голоси за будь-кого, а можуть і не прийти голосувати. В соціології вони ховаються за відповідями "важко відповісти", "не довіряю нікому", "не піду на вибори", "інший кандидат", "проти всіх".
Ще однією важливою лінію, яку ми бачимо на фокус-групах як загальне тло - непрофесіоналізм влади.
Але перед парламентськими виборами був запит на нові обличчя, а "Слуга народу" принципово не брала колишніх депутатів, їх навіть не пускали на мажоритарку.
Так, "зробимо їх ще раз". І ось тепер значна частина каже: стоп-стоп, нових досить, дайте нам досвідчених, скоріше навіть нових-досвідчених. На фокус-групах українці говорять, що не довіряють Порошенку, Бойку, Тимошенко, але зараз вони країні могли би бути потрібні. Це відбувається на тлі непослідовності влади - то в нас є вакцина, то її нема, то такий карантин, то інший, ми піднімаємо ціну на газ і пробуємо її ж знизити.
Зеленський реабілітувався, коли показав силу
Люди ці шарахання відчувають і не сприймають. Зеленський реабілітувався за всю владу разом узяту тим, що показав силу - було ухвалене рішення Ради національної безпеки й оборони про санкції стосовно каналів Медведчука. За це його поважатиме навіть частина виборців ОПЗЖ. У нас люблять силу.
Однак шарахання призводять до потреби в системних і досвідчених політиках. Це підважує рейтинг Зеленського. Хоча зараз він однозначно виграє вибори. На фокус-групах люди кажуть, що якщо ці не справилися чи не справляться, то дайте інших. Але не тих, хто вже давно був.
Цим новим "іншим" може стати Дмитро Разумков?
Так, його можна включати в список претендентів. Однак ще значна частина - до третини - громадян не знають, хто це такий. Шмигаля не ідентифікують так само третина українців, а ще більше не знали попередника Гончарука.
Тут хочеться згадати Володимир Литвина, якого в певний момент "потребувала вся країна" (гасло кампанії Володимира Литвина "Країні потрібен Литвин". - Країна), а коли дійшло до голосування, то наче і не зовсім потребувала.
А всі голови ВР якось погано набирають висоту. Скандали підточують?
Верховна Рада - найбільш злочинний орган у думках українців. Сподіваюся, цей негатив зменшився бодай у бік м'якості висловлювань. Це справді гиря на нозі Литвина, Парубія чи Разумкова. Та й у 2019 та 2020 роках - це одне ставлення до Ради й Разумкова, а зараз більшість вже готові до перевиборів. Такий суспільний запит вже переважає.
Однак, і я хочу це підкреслити, вибори - не завжди раціональний вибір. Виборча кампанія - це картинка бажаного майбутнього. Хоч як парадоксально - голосують серцем, перефразовуючи гасло Юлії Тимошенко. Не даю цьому оцінку. Такі ми є.
Зеленський може відповісти на цей запит?
Не виключаю, що Зеленський стане президентом ще раз. Чи може хтось інший задовольнити такий запит? Важко зараз сказати. Але це запит, що може витягнути на політичний олімп когось нового.
Юлія Тимошенко була першою в рейтингах кілька років до виборів 2019-го. А потім раз - усе йде до Зеленського. Бо виник запит на нових, такі були настрої суспільства.
Тобто зараз є запит на професіоналів, нових і з великим рівнем впізнаваності?
Так, без упізнаваності не оберуть. Перша причина успіху Зеленського - його знали. Не було б Зеленського, був би Вакарчук. Але тепер запит модифікувався.
Про дострокові вибори можемо говорити?
Можемо. Але заберіть зараз Зеленського - хто перемагає? Бойко або Порошенко. Це розкол країни в обох випадках. Порошенко патріот, проте знесли його через корупцію. Тому Володимир Зеленський як політик, який прийшов на несистемності, забезпечує керованість країни і певну системність, рух. Це не про броунівський рух у самій владі, однак про механізм держави. Це парадокс.
У Раді сформувалася монобільшість. Здавалося б, усе мало бути чітко, а бачимо відверту груповщину в "Слузі народу". Хто за це має бути відповідальний, хіба не Зеленський?
До Зеленського ставляться, як до хорошого хлопця, якого ми обрали. Люди захищають свій вибір. 40 відсотків довіри. Це вже не 76, але все ще високий рівень. Але хаос навколо нього - б'є по рейтингу.
Колись можна було сказати, що Зеленський дорівнює "Слуга народу" і тільки завдяки Зеленському вони в парламенті. Коли ж українці подивилися на їхню роботу в Раді, вони вже не готові підтримувати таку партію. Саме тому "Слуга народу" тепер не має чіткого лідерства. А Зеленський і надалі залишається одноосібним лідером президентського рейтингу.
"Слуга народу" знижує рейтинг Зеленського?
Так. Колись Порошенко "відрізав" тягар антирейтингу Арсенія Яценюка. Натомість зайшов Володимир Гройсман, якого сприймали як людину Порошенка. Тоді і рейтинг президента почав падати синхронно з неуспіхами уряду. До цього весь негатив збирав тільки Яценюк.
Якщо брати цю аналогію, в якийсь момент цей тягар Зеленському, можливо, і потрібно буде відрізати. Дистанціюватися від власної партії.
І створити нову?
Можна створити другу і навіть третю колону, що підбиратиме голоси розчарованих.
А як можуть бути дві колони, якщо Зеленський один, а все персоніфіковано. Не можна ж клонувати один "паровоз" на два партійні вагони?
Це питання мети. Думаю, що можливо. Якщо метою є утворення пропрезидентської більшості, яка буде лояльна або допоможе президенту в майбутньому парламенті. У нас же був "Наш край" за часів Петра Порошенка. Це була технічна робота, але вона теж потрібна. Є приклад успіху "За майбутнє". Також - "Аграрної партії" в минулому. Ці дві партії за рахунок місцевих авторитетів могли мати певний результат. Інша річ, що ми - занадто велика країна для всеукраїнських проєктів знизу.
Як оцінюєте місцеві вибори для всіх партій, зокрема, й позапарламентських?
Приблизно половину голосів на місцевих виборах взяли п'ять парламентських політичних сил. Другу половину забрали місцеві проєкти - партії міських голів чи місцевих "феодалів". Це однозначний успіх місцевої політики.
На цьому рівні національні політичні сили часто не є мірилом. Місцева політика передбачає домовленості багатьох із багатьма. І ці зв'язки часто міцніші за вертикаль Банкової.
Місцева політика передбачає домовленості багатьох із багатьма. І ці зв'язки часто міцніші за вертикаль Банкової
Національним партіям треба зробити висновки. Для місцевих виборів зрозуміліший той, хто ходить і їздить із людьми одними вулицями. Успіх партії "За майбутнє" - найкраща ілюстрація. Вони поставили на місцевих авторитетів, які й витягли їхні рейтинги. Скажімо, мер Полтави Олександр Мамай (у другому турі переміг кандидата від "Слуги народу". - Країна)
Є й інші приклади. Є Чернігів міського голови Владислава Атрошенка, Франківськ Руслана Марцінківа, Хмельницький Олександра Симчишина - їхні політичні сили мають більшість у міськраді.
Як щодо Андрія Садового? Він переміг на виборах міського голови Львова, але не має більшості у міській раді.
Садового підважував баласт "Самопомочі", що в минулому скликанні побувала в парламенті. Плюс Львів заряджений ще президентськими виборами, вариться у смислах, які генерував Петро Порошенко. Тому у Львові мер Садовий, а "ЄС" - номер один в міськраді.
ОПЗЖ набрала чимало на сході та півдні України, у Харкові зайшли в міськраду.
Якщо зараз там провести вибори, переможе кандидат від блоку Кернеса "Успішний Харків" як продовжувач лінії популярного мера. Але блок Кернеса без самого Кернеса колись зникне. А виграє, мабуть, "Опозиційна платформа - за життя".
А яке значення має Харків?
Це місто з величезним впливом на Україну і Схід зокрема.
Наприклад, коли ми аналізуємо три області Галичини, то вони більш-менш схожі у відповідях щодо загальнонаціонального порядку денного. А от Харків - має інші погляди, ніж сусідні області. Це не Дніпро і не Запоріжжя, не Донбас, не Полтава й не Суми. Це навіть не Харківська область. Харків - це велика міська окремішність. Я хотів би, щоб це місто не стало ще більш проросійським через відсутність "господаря", яким однозначно був Кернес.
Джерело: | Теги: Стерненко
