Головна політична подія осені – місцеві вибори – за місяць. Тим часом країна зайшла у зону турбулентності. У кулуарах парламенту обговорюють ймовірні відставки кількох міністрів чи всього уряду, колосальний дефіцит у проєкті держбюджету. А ще всіх цікавить, як пройдуть вибори в умовах коронавірусної пандемії.
Про все говорить із політологом Володимиром Фесенком.
Стартував новий політичний сезон. Чого від нього можна чекати?
Головна подія осіннього політичного сезону – місцеві вибори. Вони значною мірою будуть впливати на весь політичний процес як до так і після.
Результати цих виборів будуть впливати на розгляд і ухвалення конституційного законопроекту про децентралізацію. Він уже у Верховній раді. Ще не почалася процедура його розгляду. Взагалі у Верховній Раді дуже насичений порядок денний. Розглядатимуть цілу низку важливих рішень цієї осені. Зокрема законопроєкт про всеукраїнський референдум. Пакет законопроєктів про народовладдя. Для Зеленського це дуже важливо. Думаю, що буде й низка інших конституційних ініціатив.Безумовно на ситуацію цією осені буде суттєво впливати складна економічна ситуація. Світ знаходиться у глобальній економічний кризі. По нас це теж б'є. Створює напругу для економіки і бюджету. А восени якраз розглядатимуть бюджет. Дуже непросто буде звести дебет з кредитом і сформувати збалансований бюджет. Економічна криза плюс епідемія ковід-19 теж створюють не простий мікс проблем для країни.
Осінній політичний сезон буде дуже відповідальний. Бо не тільки президенту і уряду треба долати ці виклики. А й всій країні.
А варто чекати рухів на Донбасі?
Так, цей сезон буде дуже важливий з точки зору процесу врегулювання конфлікту на Донбасі. Переговори знову ввійшли в активну фазу і в тристоронній контактній групі і в "нормадському форматі". Тут я б відзначив двічі ключові теми – одна необхідність продовження перемир'я. На жаль, на початку вересня були порушення, провокації з боку росіян. Як засвідчив перший досвід 41 день перемир'я, коли не було втрат з нашого боку. Є можливість утримувати режим припинення вогню. Навіть у відносному форматі, але без жертв.
Друга важлива тема в цьому процесі – це активні переговори щодо необхідності проведення у найближчі місяці зустрічі лідерів країн "нормандського формату". Від цього залежить подальший розвиток процесу. Не очікую, що буде величезний прорив. Дуже скептично оцінюю досягнення компромісів щодо політичної частини Мінських угод. А от безпекові питання певні перспективи все ж мають.
Уже є гасла: місцева влада громадам. Якщо реалізовувати цю ідею, держава буде зруйнована
Що залежатиме від місцевих виборів? На що вплинуть?
Будуть впливати на подальший розвиток політичного процесу в країні. На взаємини місцевої і центральної влади. Останні місяці в умовах економічної кризи, карантину загострилися протиріччя між центральною і місцевою владою. До місцевих виборів ці протиріччя будуть проявлятися, бо є великі розбіжності. Центральна влада зацікавлена забезпечувати належний рівень епідбезпеки. Місцеві керівники, які балотуються, не хочуть ухвалювати непопулярні рішення. Навпаки – порушують карантинні обмеження. Як це було в Одесі, Дніпрі. Після виборів взаємодія, діалог між центральною і місцевою владою будуть більш конструктивними. Обидві сторони залежать одна від одної і зацікавлені знаходити точки дотику і домовлятися.
Більша частина керівників місцевого самоврядування домовлятимуться з центральною владою. Але будуть спроби качати ситуацію.
Поясніть.
Уже є гасла: місцева влада громадам. Якщо реалізовувати цю ідею, держава буде зруйнована. Такі махновські настрої можуть провлятися у місцевих керівників.
З іншого боку, якщо наприклад, в районах вагомий результат отримає ОПЗЖ, а на Галичині "ЄС", то це може призвести до надмірної регіональної політичної поляризації. Намагання обох партій політизувати діяльність обласних і міських рад небезпечні. Це означатиме приховану федералізацію. Намагання впливати через місцеві органи самоврядування на центральну владу, на зовнішню і оборонну політику. А це не притаманно повноваженням місцевого самоврядування.Центральній владі при цьому доведеться розумний баланс повноважень із місцевою владою. Якщо результат правлячої партії "СН" буде більш-менш задовільним на виборах, то це зменшить напругу між центральною і місцевою владою. А якщо їх результат буде не дуже вдалим, то це може негативно вплинути на загальну політичну ситуацію, дестабілізувати її. Противники Зеленського тоді можуть висувати вимогу дочасних парламентських виборів. Також це це може призвести до заміни уряду.
Чи може піти у відставку весь уряд?
Теоретично так. Але треба розуміти, що відставка міністра фінансів під час бюджетного процесу дестабілізує його. Заяви про ймовірній відставки – це скоріше спосіб тиску і впливу на міністра фінансів. А не реальні наміри. Після виборів це можу бути. Якщо будуть проблеми з підготовкою держбюджету.
По очільнику МОЗ все залежатиме від того наскільки міністерство справлятиметься із епідемією ковід-19. Наскільки буде взаємодіяти з ОП та іншими відомствами. Все у руках Степанова.
Наміри відправити Авакова у відставку є у різних політичних сил. Але спроба зробити це може призвести до величезних проблем. Суттєво може послабитися МВС, загостряться політичні конфлікти і в фракції "СН" і в парламенті. Це було б величезною помилкою команди президента Зеленського.
Поясніть.
Саме Аваков зараз, навіть більше ніж торік, є одним з головних чинників збереження загальної політичної стабільності. Вибити Авакова – це мрія всіх противників президента. Нібито удар проти міністра. А насправді – по главі держави. Тоді зруйнується вертикаль влади. Це як зламати одну з ніжок у стільці, то сидіти на ньому не можна. Ходять чутки, що може бути спроба позбутися його через зміну уряду. Але це теж небезпечно. Відправити уряд у відставку не проблема. Якщо буде на це установка президента, то більшість у "СН" це підтримає. Але треба розуміти – потім формувати новий уряд і голосувати його у ВР. А це зробити складніше. Ідея ризикова для президента. Бо ідея змінити уряд може бути спрямована на те, щоб спровокувати політичну кризу, яка приведе до дочасних парламентських виборів.
Питання оцінки діяльності уряду до президента
Кого треба було б звільнити з Кабміну за результатами роботи? Чи ще рано про це говорити?
Питання оцінки діяльності уряду до президента. Саме його позиція буде вирішальною для долі міністрів. Якщо у президента буде незадовільна оцінка когось із них, ми це швидко побачимо.
Півроку пройшло - перші оцінки можуть бути. Але все залежить від міністрів. Президент поспішати не буде і вирішуватиме до кінця року в залежності від соціально-економічної ситуації в країні.
Які завдання на осінь стоять перед президентом?
Мінімізація ризиків економічної кризи, стримування епідемії коронавірусу, активна взаємодія із міжнародними партнерами. Збереження в умовах виборів і всіх кризових тенденцій політичної і соціальної стабільності в країні.
Серед пріоритетів у президента – просування мирного процесу. Намагання як мінімум – припинення бойових дій.
Не треба боятися дефіциту держбюджету. Зараз він є у всіх країнах. Головне, щоб цей процес був керований. Ну і треба шукати способи стимулювання надходжень у бюджет. Це може бути приватизація, детінізація різних ринків.
А наскільки міцним є політичні позиції Володимира Зеленського?
Ризики є. Але якщо порівнювати ситуацію Зеленського і Порошенка на межі 2014-2015-го, то позиція першого зараз краща. Але проблеми є. Криза. Я не поділяю думку деяких колег, що влада поміняється, Зеленський сам піде у відставку. Зеленський не та людина, яка сама відмовиться від влади. Не маючи досягнень, він не хоче йти як переможений. Хоче досягти хоча б відносних успіхів, реалізувати хоча б деякі наміри. Ризики й виклики є, але він контролює ситуацію.
У разі дочасних виборів у Раду президент втратить контроль і над парламентом і над урядом
Можливі дострокові вибори у ВР?
Ні. Вони не відповідають інтересам президента. За Конституцією жодної підстави для дочасних виборів немає. У разі виборів президент втратить контроль і над парламентом і над урядом.
Ситуація може мінятися, але якщо Зеленський триматиме контроль над 75 відсотками фракції, то для нього нема сенсу розпускати ВР.
Мери міст — висловлюють спротив карантинним обмеженням. Чи закінчиться він після виборів, тобто — наскільки велика в цьому виборча складова?
Не всі мери проти карантинних обмежень. Дехто спеціально йде на конфлікт. Нібито захищає інтереси громади. А насправді – це величезний ризик. Ще невідомо, як це вплине на їх позиції. Деякі виступають проти. Але якщо протягом місяця епідситуація загостриться, що тоді? Як виборці будуть оцінювати? Хто винний в цьому? Місцева влада не хоче брати на себе непопулярні рішення. Тим більше мають залежність від місцевих бізнесів. Це їх спонсори на виборах. Тому їм не вигідно. Тут суто політичні мотиви перед виборами.
Далі все залежатиме від масштабів епідемії і як це будуть сприймати виборці. Бо зараз є парадокс: люди втомилися від різних обмежень. Коли масштаби були невеликими, люди боялися. А зараз масштаби є загрозливими, а люди не бояться. Тому кількість смертей і хворих зростає.
Джерело: | Теги: політика
