Справа про чорну касу "регіоналів" із самого початку була хиткою. Хоча всі розуміли: це правда.
Про це каже журналіст Олекса Шалайський.
"Думаю, справді був брак доказів. Ніби зафіксували хабар в "амбарній книзі" Януковича. Прокурори були впевнені: частину грошей Охендовський витрачав, що зафіксували.
Я тоді ще сумнівався. Бо підозрюваний казатиме: це інші гроші. На них не написано, що вони з тої "книги". Все було дуже хитко. І те, що тягнули дуже довго, зайвий раз тому свідчення. Шукали ще, можливо, якийсь факт, бо одного було замало.
Всі розуміють, "чорна каса" - правда, справді гроші так роздавалися. Але, на жаль, на ній немає про це печатки, немає рівня письмового доказу.
Прокурори завжди говорили: "амбарна книга" - лише додатковий козир для звинувачення. Якби був комплекс аргументів, то вона була б важливою. А якщо базуватися лише на ній, то, звичайно, воно не працює.
Для тих, хто фігурували у "касі", теж не було наслідків, вони репутаційно не постраждали. Хоча мали би щезати з політичного небосхилу.
В Україні ще будується інститут репутації. Ще в нас люди не йдуть у відставку через те, що умовно щось сплагіатили.
З іншого боку, у випадку з Охендовським набагато краще, щоб справу закрити і про це оголосити, ніж ще тягнути роками. Як це часто робиться.
Якщо Вищий антикорупційний суд реально змусив прокурорів закрити справу, це дуже добре. Добре, що судді наважились. Бо інакше далі би жили у рожевих окулярах.
Тепер можемо ставити запитання до САПівців і НАБУшників. Чому, знаючи, що не буде нічого, це тягнули? Треба було займатися мільярдними статками ексголови ЦВК.
А щодо "оплати", зафіксованої в "амбарній книзі", то сама вона не є злочином. Мусить бути за щось. І це щось мусить статися.
Ну, наприклад, довели би, що Охендовському дали якусь суму. Він би сказав: "Так, дали".
- А що ви мали зробити?
- Та нічого. Роздавали гроші, я і взяв.
Треба ж іще довести, що він ці гроші якось відпрацював. А це реально неможливо, стільки часу минуло", - каже Олекса Шалайський.
Джерело: | Теги: політика
