У п'ятницю, 17 січня, спікер Дмитро Разумков закрив другу сесію Верховної Ради 9-го скликання. Сесія тривала чотири місяці і два тижні або 136 днів.
З вересеня по січень народні депутати ухвалили 407 законодавчих актів. Зокрема 260 постанов і 147 законів.
У парламенті 422 нардепів, 5 фракцій і дві групи - "Слуга народу" (247), "Опозиційна платформа - За життя" (44), "Європейська солідарність" (27), "Батьківщина" (24), "Голос" (20), групи "За майбутнє" (22) і "Довіра" (17). Ще 21 позафракційний.
Нагадує 10 ключових рішень парламенту.
ЗА ЩО ГОЛОСУВАЛИ
Обмеження депутатської недоторканності
3 вересня депутати зняли недоторканність. Це запрацювало з 1 січня 2020-го. У грудні ВР позбавила себе права давати дозвіл на затримання чи арешт народних обранців. Документ прийняли з правкою: депутат не несе юридичної відповідальності при виконанні повноважень.
Клопотання про затримання, обшук чи прослуховування нардепа розглядатиме слідчий суддя апеляційного суду. У питаннях корупції — слідчий суддя Вищого антикорупційного суду. Погоджуватиме — генеральний прокурор. І тільки він має право відкривати провадження проти нардепів.
Закон про імпічмент
10 вересня ухвалюють закон "Про особливу процедуру усунення президента України з поста (імпічмент)".
Підставою для імпічменту може бути скоєння президентом державної зради чи іншого злочину. Процедуру письмово ініціюють щонайменше 226 нардепів. Створюють тимчасову слідчу комісію. Туди мають увійти парламентарії, спеціальний прокурор і слідчі. Комісія звітує перед ВР. Звинувачення мають підтримати понад 300 голосами. Висновки по справі дають Конституційний і Верховний суди. Не менш як 338 голосами усувають президента з посади. Якщо рішення про його відсторонення не ухвалюють, спікер припиняє процедуру імпічменту й повноваження слідчої комісії. Від імені парламенту в письмовій формі має вибачитися перед главою держави.
Прослуховування
4 жовтня дозволили Національному антикорупційному бюро й Державному бюро розслідувань прослуховувати нардепів. Зміни до закону ініціював президент Володимир Зеленський.
Також скасували "поправки Лозового", якими обмежувались терміни розслідування: тяжкі злочини правоохоронці мали розслідувати протягом 18 місяців, середньої тяжкості — 12, кримінальний проступок — півроку. У разі нерозкриття злочину в ці терміни кримінальне провадження треба було закривати.
Викривачам корупціонерів платитимуть 10 відсотків винагороди
17 жовтня внесли зміни до закону "Про запобігання корупції". Тепер викривачі корупції мають офіційний статус і винагороду.
Для отримання грошей за викриття корупціонера треба повідомити про хабар на понад 10,51 млн грн. Викривач отримає 10% суми, але не більш як 14,169 млн грн. Якщо таких осіб кілька, а їхня інформація доповнює факти — винагороду ділять порівну.
Повідомити про хабар можна через керівника на роботі, профспілку, журналістів, громадські об'єднання. Або звернутися до Національного агентства з питань запобігання корупції за телефоном +380 (44) 200 06 91. Чи написати на електронну пошту.
Кримінал за незаконне збагачення
31 жовтня повернули в Кримінальний кодекс статтю, що передбачає покарання за незаконне збагачення.
Чиновник відповідатиме, якщо його статки перевищують законні доходи більш як на 6,5 млн грн. За це можуть посадити на 5-10 років із позбавленням права обіймати посади до трьох років. Також передбачена цивільна конфіскація майна, якщо сумнівні доходи перевищують законні на 1 млн грн.
Перший крок до ринку землі
13 листопада проголосували у першому читанні законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення.
Пропонується, що в одні руки продаватимуть не більш як 10 тис. га. Іноземці матимуть таку можливість тільки після ухвалення на референдумі. Росіяни не зможуть придбати землю в Україні. До 1 січня 2030-го ціна не буде менша за 27,5 тис. грн/га. Оплата — за безготівку. Покупець має надати документи — звідки в нього ці гроші. Фермери-орендарі зможуть оформити розстрочку чи кредит на сім років.
Ринок пропонують відкрити з жовтня.
Бюджет-2020
14 листопада за годину ухвалили державний бюджет на цей рік.
Доходи запланували в розмірі 1,094 трлн грн, видатки — 1,180 трлн грн. Дефіцит — 2,09% ВВП.
На соціальну сферу, зокрема пенсії та субсидії, виділили 294 млрд грн. Це на 40% більше, ніж минулого року. На охорону здоров'я — 113 млрд грн, дорожну інфраструктуру — 73,7 млрд, освіту — 145,1 млрд. Видатки на оборону й безпеку становлять 254,8 млрд грн, 130 з яких — Міністерству оборони.
Мінімальна зарплата стала 4723 грн, була — 4173 грн.
Перезавантаження ДБР
3 грудня ухвалили закон про вдосконалення роботи Державного бюро розслідувань. Роман Труба втратив повноваження директора.
Нового голову обере конкурсна комісія з дев'яти людей, по троє від президента, Верховної Ради та Кабміну, пропозиції уряду нададуть міжнародні організації. Переможця мають назвати протягом 60 днів. Тепер директор Бюро сам, а не через конкурс, обиратиме заступників.
Створили окреме управління для розслідування справ Майдану.
Добровольців прирівняли до учасників бойових дій
4 грудня ухвалили закон, що дозволяє добровольцям отримати статус учасника бойових дій.
Отримати УБД можуть бійці, які добровільно воювали на Донбасі не менше 30 діб у взаємодії із силовими та правоохоронними структурами України.
Для отримання статусу потрібен витяг із наказу Антитерористичного центру при Службі безпеки України, який підтвердить, що особа справді брала участь в АТО. Або завірені нотаріусом свідчення щонайменше трьох людей зі статусом УБД, які підтвердять, що служили з добровольцем. Один зі свідків має бути командир підрозділу.
Виборчий кодекс
19 грудня ухвалили Виборчий кодекс із пропозиціями президента. Він запрацює з 2023 року. Партії формуватимуть загальнонаціональний список кандидатів. Його ділитимуть на списки для кожного з 27 округів. Вони переважно збігаються з областями. Тільки Київ матиме два округи, на Дніпропетровщині окремо виділять Криворізький регіон, а Кримський округ приєднають до Херсонського.
Політичні сили виставлятимуть в окрузі щонайменше п'ятьох кандидатів. Виборець голосує за партію і, за бажання, — за кандидата зі списку. Якщо нікого з персоналій не вкаже, значить погодиться зі списком, запропонованим політичною силою. У Раді працюватимуть кандидати, які отримали найбільшу підтримку в регіоні.
Партія проходить до парламенту, якщо набирає 5% голосів.
Президента і мерів обласних центрів, міст із населенням понад 90 тис. обиратимуть за системою абсолютної більшості — 50% + 1 голос. Якщо ніхто не набере стільки, буде другий тур.
Депутатів сільських, селищних, районних і рад невеликих міст обиратимуть за мажоритарною системою. В обласні й міські ради великих міст, Верховну Раду Автономної Республіки Крим — за відкритими списками, як і на виборах у парламент.
Розвалу монобільшості не буде. "Слуги" лояльні до президента
- Друга сесія запам'яталася турборежимом. Навряд чи це повториться у таких же формах далі, каже Gazeta.ua політолог Володимир Фесенко.
"Була купа скандалів. Починаючи від секс-скандалу навколо Яременка і до смс-листувань з "джокерами".
У монобільшості проблеми є. Але її розвалу не буде, у всякому разі найближчим часом. Абсолютна більшість депутатів "Слуги народу" залишаються лояльними до президента.
Часом виникають внутрішні протиріччя, пов'язані з лобізмом. Побачили це на прикладі грального бізнесу. Але якщо президент наполягає, сам приходить на фракцію, навіть якщо законопроект сприймається критично іншими фракціями, суспільством, "слуги" все рівно голосують. Конкретний приклад - земельна реформа. Проголосували 90% "слуг".
Фракція СН неоднорідна. Відносна більшість - люди з ліберальними економічними поглядами. Є популісти, антиліберали. Ядро цих людей депутати, близькі до Коломойського - Дубінський, Бужанський. Проявили себе в історії з прем'єром Гончаруком, виступали за його відставку.
Фракція - велика. Як і в будь-якому великому колективі, там завжди виникають міжособистісні і міжгрупові протиріччя. Подібні проблеми були у всіх великих фракціях - Партії регіонів, "Нашій Україні", "Блоці Петра Порошенка", БЮТі.
Коли досі не можуть вирішити питання, хто буде наступником Яременка у комітеті з питань зовнішньої політики.
Наступної сесії доведеться голосувати за зміни до Конституції. Чи знайдеться 300 голосів? Як свідчить нинішня ситуація, зробити це буде вкрай важко. І тут треба або домовлятися, або зміни не вдастся провести.
Із земельною реформою може виникнути батл - коли можуть блокувати трибуну, зривати засідання", - каже Володимир Фесенко.
Джерело: | Теги: слуги народу
