12 липня спікер Андрій Парубій закрив останнє засідання Верховної Ради 8-го скликання. До п'ятниці народні депутати працюватимуть у комітетах. А в неділю, 21 липня, відбудуться позачергові парламентські вибори.
Володимир Фесенко, політолог
"Хоча цей парламент багато критикують, у нього чимало досягнень, конкретних результатів. Не кожному скликанню вдається вносити зміни до Конституції. Цей парламент зробив це двічі. Хоча щодо судової реформи ми змін особливо не помітили, бо суди якісно не змінилися.
Закріплення зовнішньополітичного курсу - це стратегічно важливо, є запобіжником.
Затвердили низку реформ - від децентралізації та створення антикорупційних інституцій до медичної, освітньої, пенсійної. Ухвалили закони для безвізу з ЄС. Не відразу, але виконали.
Виборчий кодекс - теж досягнення. Хоча воно було, швидше, символічне.
Одночасно є серйозні проблеми, які деформують український парламентаризм, створюють негативне ставлення до Верховної Ради.
Є проблеми з дисципліною, масові прогули і кнопкодавство.
Регламент регулярно порушувався керівництвом парламенту. Це системна хвороба. І якщо депутати не поважають закон, то як можемо вимагати поваги до нього з боку пересічних громадян? Ось в чому біда".
Ірина Бекешкіна, соціолог
"Часу у народних депутатів було достатньо. Головне, що не зробили, — боротьба з корупцією. Згадаємо, як важко йшло загальне електронне декларування. Начебто викручували руки для того, щоб воно з'явилося. Був істотний тиск громадянського суспільства і Заходу. Що тільки нардепи не пропонували замість декларування. Ну дуже не хотіли. Це нагадує висловлювання: "Їжаки плакали, кололися, але їли кактус". Згадаємо, як вони мстилися громадським активістам-антикорупціонерам. Очевидно, що цей склад парламенту аж ніяк не хотів справді рішучих заходів. Скільки вони "мурижили" формування Антикорупційного суду.
Вибори могли бути по-новому закону, цього не зробили.
Не чіпали олігархів і колишніх "регіоналів
Водночас, ухвалили багато ключових рішень. "ПроЗорро", десовєтізація, безвіз, асоціація з ЄС, енергетична незалежність від Росії, мовне законодавство, децентралізація, початок реформ в освіті, медицині. Підписання угод із лікарями громадяни оцінюють позитивно. Це перший етап реформи, до другої поки не дісталися.
Президент не мав більшості. Вона була дуже хиткою. Саме завдяки тому, що не чіпали олігархів і колишніх "регіоналів", мобілізовували роботу".
Леонід Швець, політичний оглядач
"Дехто хотів подовжити своє перебування у владі. Із цим виникли великі проблеми. Більшість нинішнього парламенту не зможе переобратися. Але це не результат якихось помилок. Це наслідок свідомої політики на договорняках. Від постмайданної Ради очікували більшого масштабу мислення, розмаху історичності рішень. А вона збилася на індивідуальні, дрібні інтереси окремих груп. Рада не було того масштабу, яким був масштаб викликів перед країною. Дрібність лідерів груп і фракцій не дозволяла навіть бачити той горизонт, на який треба було вийти.
Ухвалювати ключові рішення заважала, зокрема, неорганізованість.
Вплив Банкової, звісно, був. Сказати, що лише АП, було б перебільшенням. Є інші групи інтересів і не завжди Банкова перемагала.
Більшість нинішнього парламенту не зможе переобратися
Хочеться, щоб парламент дійсно оновився якісно. Багатьох з тих, хто йде в нардепи, ми просто не знаємо. Та й багато хто з них не знають самі про себе — хто вони, як політики. Бо ще вчора політикою не займалися. Нехай вони в себе відкриють такі таланти, які допоможуть їм пробігти дистанцію не як ракам, а як зайцям. З найкращим результатом для країни і, власне, для себе. Якщо людина стає успішним політиком, то в неї будується серйозна історична кар'єра державного діяча, а країна від цього лише процвітатиме. Хочеться, щоб таких відкриттів було побільше.
У цій Раді менше билися. У ній не палали димові шашки. А з іншого боку, у парламент зайде Медведчук. Серед депутатів буде негласне змагання дотягтися до кума Путіна. Якщо у попередній Раді били Шуфрича, то в наступній, можливо, будуть Медведчука".
Джерело: | Теги: політика
