25 червня Центральна виборча комісія завершила реєстрацію кандидатів у депутати на вибори до Верховної Ради. Вони відбудуться 21 липня.
ЦВК відмовила в реєстрації колишньому "регіоналу" та колишньому главі Адміністрації Януковича Андрію Клюєву. Він у розшуку, підозрюють у причетності до побиття учасників Майдану.
Відмовили й нардепу-втікачеві Олександрові Онищенку — підозрюють в організації схеми з розкрадання коштів при видобутку і продажу газу.
Не зареєстрували народних депутатів Володимира Парасюка та Аркадія Корнацького через неправильно подані документи.
— Клюєв та Онищенко живуть за межами України. Логічно, що їм відмовили у реєстрації, — каже політолог Володимир Фесенко, 60 років.
Що впадає в око в нинішній кампанії?
— ЦВК мала б ретельніше пояснювати свої рішення. Наприклад, чому не допустила партію Саакашвілі (ЦВК відмовила у реєстрації кандидатів через порушення під час формування списку. Пояснили, що партія затвердила його до того, як була встановлена дата виборів. — ГПУ).
Що було головним аргументом для партій у формуванні списків?
— "Слуга народу" та "Голос" не беруть у списки діючих нардепів. Так показують виборцю, що розривають із нинішньою елітою. Такого раніше не було.
Ігор Кононенко (перший заступник голови фракції БПП, товариш екс-президента Петра Порошенка. — ГПУ) та Олександр Грановський (нардеп із БПП, фігурант низки антикорупційних розслідувань. — ГПУ) балотуються по мажоритарці. Вони викликають неоднозначну оцінку суспільства — тому не потрапили в оновлений список. І така тактика у багатьох політичних сил.
Вибори допоможуть вийти з політичної кризи?
— Кризи немає. Є напруга, протистояння між президентом і парламентом. Попри те, що Рада ухвалила низку реформ, суспільство до неї ставиться критично. Зокрема і через те, що не ухвалили багато очікуваних рішень — не скасували депутатську недоторканність, не проголосували за відкриті партійні списки. Чи будуть ефективнішими нові депутати, сказати важко. Досі не вилікували давні хвороби українського парламентаризму — кнопкодавство, прогули, незаконне збагачення.
Яким найімовірніше буде парламент наступного скликання?
— Понад 70 відсотків народних депутатів будуть новими. У "Слуги народу" всі нові — а це майже половина Ради. У партії Вакарчука — теж. В інших фракціях з'явиться багато нових облич.
Кого українці обиратимуть і чому?
— В округах голосуватимуть за популярну людину. Або за ту, яку вважатимуть корисною для округу. Часто — за партійною ознакою.
Щодо списків, то в першу чергу зважатимуть на лідера партії.
Які депутати потрібні у Раді зараз?
— Які професійно працюватимуть над законопроектами у різних галузях — від культури до оборони і нацбезпеки. З останнім проблем не буде. До парламенту зайдуть багато військових. Будуть представники IT-бізнесу. Та багато тих, хто зараз іде в депутати, не може собі сказати: чи зможе він ефективно працювати.
Чи високі шанси, що "Слуга народу" візьме більшість і не потребуватиме нікого для ухвалення рішень?
— Найімовірніше — більшості з однієї партії не буде. У "Слуги народу", за деякими опитуваннями, є невелике зниження рейтингу. Навіть якщо наберуть понад 40 відсотків, отримають 110 мандатів по списках. Рекорд встановлять. Партія регіонів мала 37 відсотків. Та щоб отримати монобільшість, треба не менше 130 мандатів по списках і 100 за округами. Це важко. Партія Зеленського матиме від 170 до 200 мандатів. Можуть залучити мажоритарників. Отримають фракцію більше як 226 депутатів.
Але бажано, щоб все-таки були в коаліції ще з однією партією. Інакше з'являться ризики, що ігноруватимуть думку решти політсил.
Можлива узурпація влади?
— Якщо партія отримує більшість голосів демократичним шляхом, це не узурпація. Вона була в Януковича, коли всупереч Конституції і законам влада концентрувалася в одних руках.
"Самопоміч", "Свобода" — мають, за опитуваннями, мало шансів пройти в парламент.
— Трагедії немає. Вибори є вибори. Партія Порошенка може не потрапити. Якщо зростатиме рейтинг у "Голоса" та "Української стратегії" Гройсмана. Політсилам потрібно проводити роботу над помилками.
Джерело: | Теги: політика
