"У нервової реакції Медведчука на пропозиції Новинського по досягненню миру більшість експертів побачили насамперед продовження міжусобиці в біло-блакитному секторі української політики. Насправді, є і більш очевидні досвідченому спостерігачеві, скажімо так - особисті мотиви.
Медведчук в першу чергу відомий як впливовий закулісний гравець. З 2014 року відносини Києва і Москви знаходяться в точці нижче нуля, простіше кажучи заморожені.
Проте життя не зупиняється, досить подивитися на статистику товарообігу РФ і України.
І значить, завжди є маса питань, які потребують врегулювання", політолог Андрій Золотарьов на своїй сторінці в Фейсбуці проаналізував реакцію Медведчука на пропозицію Новинського про світ. Експерт вважає, що зараз піднімаються акції посередників, політичних комівояжерів, які є містком і каналом комунікації між двома ворогуючими сторонами.
"З 2014 року цю нішу практично монопольно займав Медведчук, успішно продаючи себе в цій якості, як в Москві так і в Києву.
Про те, що Медведчук на особливому рахунку у північного сусіда, а отже на особливому положенні у Банкової вже писано переписано. Перфоманси радикалів різних мастей, типу "буйних людей" не береться до уваги, треба ж відбудовуватися якось від режиму".
Експерт вважає, що Медведчук зайнявся активним поверненням в публічну політику і по накатаній схемі почав, тепер уже електорату, продавати свої ексклюзивні відносини з Кремлем і свою винятковість як рішали в питаннях миру.
Але стався збій. І ім'я цього "збою" в нехитрій схемі Медведчука - Вадим Новинський. Між іншим, Вадим автор і лобіст "Меморандуму миру і злагоди" від 20 травня 2014 року. Єдиного документа проголосованого Верховною Радою який можна впевнено назвати реальною спробою врегулювання конфлікту на Сході України". На думку Золотарьова, після перемоги Порошенко на виборах і "мир і злагода" швидко звернули. Але це вже минуле.
"А на даний момент, Новинський - володіє пристойною впізнаваністю, впливанням і величезною підтримкою і авторитетом у багатомільйонної православної громади країни.
І ось на цьому тлі, Віктор Володимирович, при всіх його підкилимних талантах, починає нагадувати гальванізованого Франкенштейна публічної української політики.
Ну як тут не обурюватися, не нервувати? Спокусилися на святе.
На "ключ і замкову щілину", як це було сформульовано на з'їзді опоплатформи.
І ось за цю монопольку, навіть не за крихти електорального пирога, ВМ буде битися всерйоз і без всяких сентиментів".
Однак, упевнений експерт, для дуже багатьох очевидно, що лаз на "північ" в "комірчині тата Карло" з хвірткою, в яку може протиснуться тільки один, це зовсім не єдиний шлях і не єдині двері до миру в Україні.
Джерело: | Теги: Медчедвук, Новінський
